ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Загороднього А.Ф.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Гуріна М.I.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I.М.
за участю ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2005 р.
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28.12.2005 р. по справі
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання
неправомірними дій, стягнення вартості житла та відшкодування
моральної шкоди, -
встановила:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Київської міської ради про визнання неправомірними дій, стягнення
вартості житла та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від
19.09.2005 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано
неправомірною відповідь у листі Головного управління житлового
забезпечення Виконавчого комітету Київської міської ради від
19.01.2005 р. щодо останнього абзацу листа про відсутність
правових підстав для надання житла у м. Києві у зв'язку з
відсутністю реєстрації ОСОБА_1 у м. Києві. У задоволенні позовних
вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради про стягнення вартості
житла у сумі 517 464 грн. та відшкодування моральної шкоди у
розмірі 162 000 грн. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28.12.2005 р. судове
рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та
постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги,
вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судами норм
матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому
вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення
залишити без змін з наступних підстав.
Судами встановлено, що з травня 2004 року ОСОБА_1 працював на
посаді послушника у Свято-Iоанівському монастирі РПЦЗ. В грудні
2004 року позивача було звільнено з займаної посади.
Після цього ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради в
порядку статті 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
за соціальним
захистом з проханням надати йому житло, оскільки він є інвалідом
II групи, однак листом НОМЕР_1 Головного управління житлового
забезпечення Київської міської державної адміністрації від
19.01.2005 р. йому відмовлено в наданні житла, оскільки позивач в
м. Києві не зареєстрований і на квартирному обліку не перебуває.
Судами вірно зроблено висновок про те, що вимоги ОСОБА_1 про
стягнення вартості житла у сумі 517 464 грн. не грунтуються на
законі.
Крім того, суди законно відмовили позивачу в задоволенні
вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач діяв
правомірно, та заявлена моральна шкода не була обгрунтована.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального та процесуального права не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2005 р. та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28.12.2005 р. по справі за
позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання
неправомірними дій, стягнення вартості житла та відшкодування
моральної шкоди, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.I. Гурін
М.М. Заїка