ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Міненко О.М.
за участю представників:
позивача: Переяславська М.В., Воронін М.I.
відповідача-1: Кізік А.М.
відповідача-2: не явка
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
27.09.2005р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 05.12.2005 р.
у справі № 17/184 (38/280)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
до 1.Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової
інспекції,
2. Відділення державного казначейства в м. Орджонікідзе
про стягнення з державного бюджету відсотків з бюджетної
заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2005 року Відкрите акціонерне товариство
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до
Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до 1)
Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, 2)
Відділення Державного казначейства в м. Орджонікідзе про стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий
2004р. в розмірі 1 196 156 грн. та 17 607,42 грн. відсотків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами
фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного
товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою
податкового кредиту, яка виникла при продажу товарів (робіт,
послуг) мала від'ємне значення. На думку позивача, відповідно до
вимог Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. № 168/97 вказана сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця.
Справа розглядалася судами неодноразово.
В ході вирішення спору позивач уточнював позовні вимоги і з
урахуванням останніх уточнень просив суд стягнути з Державного
бюджету України суму відсотків з бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість за лютий 2004р. в сумі 52167,04 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
27.09.2006р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 05.12.2005р., відмовлено
Відкритому акціонерному товариству "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат" в стягненні відсотків з бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість за лютий 2004р. на
суму 52 167,04 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та
постановою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в
касаційному порядку.
В касаційній скарзі, яка обгрунтована порушенням судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального права,
ставиться питання про скасування рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 27.09.2005р. та постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.12.2005р. та про прийняття нового рішення про стягнення з
Державного бюджету України суми відсотків з бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 52 167,04
грн. і про здійснення нового розподілу судових витрат.
Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні
підтримали доводи касаційної скарги в повному обсязі та просили її
задовольнити.
Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення
касаційної скарги, посилаючись на її безпідставність.
Представники відповідача - 2 в судове засідання не з'явились.
Письмових заперечень на касаційну скаргу відповідачами не подано.
Справу розглянуто у відповідності з ч.4 ст.221 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги і заперечень на неї, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права і
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.03.2004р. ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до
Орджонікідзевської об'єднаної держаної податкової інспекції
податкову декларацію по податку на додану вартість за лютий 2004р.
За даними цієї декларації загальна сума податку на додану
вартість, що підлягала відшкодуванню, складала 1 196 156 грн. При
цьому позивачем був визначений спосіб відшкодування цієї суми з
бюджету шляхом перерахування на рахунок платника податків в
установі банку.
Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно
до частини 5 п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 №168/97 проценти на
рівні 120 % від облікової ставки НБУ нараховуються на суму
бюджетної заборгованості з ПДВ, якою є сума, не відшкодована
платнику протягом визначених законодавством термінів
відшкодування, то нарахування відсотків нерозривно пов'язано з
наявністю бюджетної заборгованості. Також суд першої інстанцій
дійшов висновку про те, що доказів надмірної сплати позивачем ПДВ
за лютий 2004р. в сумі 1196156 грн. суду не надано, а тому
відмовив в задоволенні уточнених позовних вимог про стягнення
відсотків з бюджетної заборгованості по податку на додану вартість
за лютий 2004р. на суму 52167,04 грн.
З названими висновками суду першої інстанції погодився також
суд апеляційної інстанції.
Між тим, з названими висновками судів попередніх інстанцій
погодитись не можливо, оскільки вони є помилковими та зроблені з
порушенням норм матеріального права.
Так, згідно з приписами п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997
№168/97 (в редакції, чинній на час подачі декларації позивачем)
підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися
до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення
до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Крім того, судами попередніх інстанцій всупереч вимогам ст.
86 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
не
була надана належна правова оцінка доказам по справі, зокрема,
даним Довідки № 78/230/145/00190928 від
30.06.2004р.Орджонікідзевської ОДПI про результати документальної
перевірки з питань правильності заявлених сум ПДВ до відшкодування
з бюджету.
Судами першої та апеляційної інстанцій також порушено норми
процесуального права, оскільки дана справа після 01.09.2005р.
розглядалась ними відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, хоча з 01.09.2005р. розгляд справ,
які віднесені до адміністративної юрисдикції, повинен відбуватись
в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових
рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення
справи на новий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий
судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що
мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору
по суті, і в залежності від встановленого правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.09.2005р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 05.12.2005р. у даній справі скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку,
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Сергейчук О.А.
(підпис)
Степашко О.I.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.В. Конюшко