Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 березня 2013 року № 0000982260.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України (2755-17) , Цивільний кодекс України (435-15) , закони України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) , "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 200 року № 984 (z0034-11) , та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України (2755-17) , Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 5 червня 1995 року № 168/704 (z0168-95) , та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000982260, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 11 лютого 2013 року по 15 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлення на перевірку від 11 лютого 2013 року № 281, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 8 лютого 2013 року № 324 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" за грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт 22 лютого 2013 року № 722/22-621-03334032, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток в розмірі 147 830 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 19 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0000982260, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" суму грошового зобов'язання в розмірі 147 830 грн., з якої: за основним платежем - 147 830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000.

При цьому, сума донарахованого податку прописом зазначена як 184 787 грн., а в таблиці цифрами наведено суму 147 830.

Суд виходить з висновку акту перевірки, приймає як належну суму донарахованого податку на прибуток 147 830 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 27 травня 2013 року № 465/10/12-1-03 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 березня 2013 року № 0000982260, а скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" від 29 березня 2013 року № 3 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 29 березня 2013 року № 1950/10) - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" на підставі акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 5 квітня 2012 року № 69/2240/35828705 про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 1 грудня 2011 року по 31 січня 2012 року, яким встановлено, що правочини укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" та підприємствами-постачальниками та покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд", як покупцем, укладено договір № 15/12, за умовами якого продавець надає посадковий матеріал, грунт рослинний з доставкою та насіння газонних трав, а покупець зобов'язується своєчасно здійснити оплату на умовах договору. Згідно пункту 2.2 договору, загальна вартість договору складає 587 285 грн.

Згідно видаткової накладної № 35 від 26 грудня 2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" поставило позивачу товар загальною вартістю без ПДВ в сумі 489 404,17 грн.

16 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд", як замовником, укладено договір № 20/12, за умовами якого виконавець надає послуги по викопуванню та упакуванню дерев, а замовник зобов'язується своєчасно здійснити оплату на умовах договору. Згідно пункту 2.2 договору, загальна вартість договору складає 184 000 грн.

26 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-34, згідно якого виконавцем виконані роботи з викопки та упаковки дерев в кількості 230 штук на загальну суму без ПДВ 153 333,33 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" позивачем надано платіжні доручення від 16 січня 2012 року № 641, № 642, № 652 та від 29 березня 2012 року № 780, № 781, № 782, № 783, № 784.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" здійснено викопування та упакування дерев, придбаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" у Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, згідно договору від 8 грудня 2011 року № 01-48/12/8.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" укладалися з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" договори № 15/12 та № 20/12 з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" зобов'язане виконати роботи з озеленення та благоустрою території за кошти місцевого бюджету.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань перед Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" позивачем надано копії актів приймання виконаних робіт за грудень 2011 року та довідок про вартість виконаних робіт /та витрати/ за грудень 2011 року.

Також представником позивача надана довідка Державної фінансової інспекції в м. Києві від 11 жовтня 2012 року № 10-31/1837, складеної за результатами зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості проведених операцій та розрахунків, що здійснювались між Комунальним підприємством зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" за період з 1 липня 2011 року по завершальний звітний період 2012 року.

При цьому, представник позивача зазначив, що надати всі первинні документи по взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" позивач не має можливості, оскільки 4 грудня 2012 року оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в місті Києві здійснено виїмку договорів та первинних документів, які складалися за результатами господарських взаємовідносин щодо озеленення та благоустрою території міста Києва, що підтверджується протоколом виїмки від 4 грудня 2012 року.

Оцінюючи копії первинних документів позивача суд зазначає, що ні протокол виїмки, ні акт Державної фінансової інспекції в м. Києві не містять посилань на договори та акти за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг".

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що в червні 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" з питань правомірності нарахування, повноти сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг", за результатами якої складено акт від 14 червня 2012 року № 1334/22-621-03334032.

Не погоджуючись з винесеним на підставі акту перевірки від 14 червня 2012 року № 1334/22-621-03334032 податковим повідомленням-рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 2а-14633/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 2 липня 2012 рок № 0000162260.

Вказаним рішенням встановлено правомірність віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" суми ПДВ до податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг".

При цьому, спірний період, що перевірявся, визначено в постанові апеляційного суду - грудень 2011 року, тобто той же період, що і в даній адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до валових витрат витрати по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" ґрунтуються на поясненнях директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" ОСОБА_1, який зазначив, що він створив Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг" за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Крім того, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесттехінжиніринг", тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 березня 2013 року № 0000982260 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19 березня 2013 року № 0000982260.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд" судові витрати у розмірі 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 30 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.