Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хенкель Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,-

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що прийнятті рішення є протиправним та суперечить чинному законодавству України.

У позовні заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 15.03.2013р. №60 та №61.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідачем, в період з 21.02.2013р. по 25.02.2013р. проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ "Хенкель Україна" вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару вантажними митними деклараціями: №100210000/2012/550475 від 07.02.2012, №100210000/2012/550468 від 06.02.2012; №100210000/2012/550643 від 13.02.2012; №100210000/2012/550630 від 13.02.2012; №100210000/2012/550625 від 13.02.2012; №100210000/2012/550658 від 13.02.2012, за результатами якої складено акт від 28.02.2013р. №н/2/13/100000000/31283830.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ "Хенкель Україна", а саме: сертифікати про походження форми СТ-1, визнані недійсними для надання преференційного режиму відповідно до вимог Угоди про вільну торгівлю, на підставі чого ТОВ "Хенкель Україна" порушено: по сплаті ввізного мита - Угоду від 20.11.2009р. "Про Правила визначення країни походження товарів СНД", Закон України від 05.04.01 №2371-ІІІ "Про митний тариф України" (2371-14) ; по сплаті податку на додану вартість - п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.

Актом від 28.02.2013р. №н/2/13/100000000/31283830 встановлено, що розмір несплаченого ввізного мита складає 64 841,19грн., податку на додану вартість - 12 968,24грн. загальна сума несплачених митних платежів складає 77 809,43грн.

На підставі акту перевірки від 28.02.2013р. №н/2/13/100000000/31283830, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 15.03.2013р. №60, за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 81051,49, з яких за основним платежем 64841,19грн., за штрафними санкціями 16210,30грн. та податкове повідомлення - рішення від 15.03.2013р. №61, за платежем податок на додану вартість, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 16210,30,з яких за основним платежем 12968,24грн., за штрафними санкціями 3242,06грн.

Позивач не погодившись з прийнятими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 24.05.2013р. №3402/6/99-99-10-01-04-15, Міністерство доходів і зборів України залишило податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013р. №60, 61 без змін, а скаргу ТОВ "Хенкель Україна" від 28.03.2013р. - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що за вантажними митними деклараціям: №100210000/2012/550475 від 07.02.2012, №100210000/2012/550468 від 06.02.2012; №100210000/2012/550643 від 13.02.2012; №100210000/2012/550630 від 13.02.2012; №100210000/2012/550625 від 13.02.2012; №100210000/2012/550658 від 13.02.2012, здійснене митне оформлення товарів "засоби миючі синтетичні універсальні" (товарна позиція УКТЗЕД-3402).

Судом встановлено, що документи, що підтверджують країну походження товарів є сертифікати форми СТ-1: №RUUA 2008000238 (1539077) від 30.01.2012р., №RUUA 2008000367 (1539377) від 01.02.2012, №RUUA 2008000400 (1539211), від 07.02.2012, №RUUA 2008000473 (1539216) від 08.02.2012, №RUUA 2008000484 (1539387) від 09.02.2012, №RUUA 2008000497 (1539398) від 10.02.2012, видані Торгово-промисловою палатою Саратовської області Російської Федерації.

З урахуванням наявності сертифікатів походження товару митне оформлення здійснено з наданням преференційного режиму по миту, товар - "засоби миючі синтетичні універсальні" (код згідно УКТЗЕД - 3402209000), відповідно до Угоди про вільну торгівлю країн СНД.

Під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що у Сертифікатах форми СТ-1, наданих для митного оформлення по вищезазначеним ВМД, у графі 9 зазначений критерій - "Д3402", що свідчить про участь у його виробництві третіх країн, крім держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст. 302 Митного кодексу України (чинного на момент проведення перевірки), тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів.

Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно на основі податкового законодавства України, цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У відповідності до положень п.1 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю" від 24.06.1993, договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами.

Згідно п.2 ст.1 Угоди, для цілей цієї Угоди та на період її дії під товарами, що походять з території Договірної Сторони, маються на увазі товари: а) повністю вироблені на території Договірних Сторін та/або б) піддані переробці на території Договірних Сторін з використанням сировини, матеріалів і комплектуючих виробів з третіх країн, що змінили в зв'язку з цим приналежність по класифікації Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), заснованій на Гармонізованій Системі описування та кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського економічного співробітництва, виходячи з чотирьох перших знаків та/або в) вироблені з використанням зазначених в п. "б" сировини, матеріалів та комплектуючих виробів за умови, що їх сукупна вартість не перевищує фіксованої долі експортної ціни товарів, що реалізуються.

Договірні Сторони не будуть: прямо або побічно обкладати товари, по відношенню до яких діє ця Угода, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва, або товари, що походять з третіх країн; застосовувати до імпорту та експорту товарів, по відношенню до яких діє ця Угода, будь-які спеціальні обмеження або вимоги, які в аналогічній ситуації не застосовуються до аналогічних товарів внутрішнього виробництва або товарів, що походять з третіх країн; застосовувати по відношенню до складування, перевантаження, збереження, перевезення товарів, що походять з іншої Договірної Сторони, а також платежів та переказів платежів, правила інші, ніж ті, які застосовуються в аналогічних випадках по відношенню до товарів, що походять з третіх країн. (ст.2 Угоди).

Умови застосування режиму вільної торгівлі з РФ визначено Угодою про Правила визначення країни походження товарів у СНД, від 06.07.2011, № 3592-VI (3592-17) .

Відповідно до розд.1 Правил, для цілей цих Правил використовуються такі терміни і поняття:

"країна походження товару" - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил;

"критерій достатньої обробки (переробки)" - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.

Країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил. (п.2.1)

Для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі - учасниці Угоди, може застосовуватися кумулятивний принцип, який визначає походження того чи того товару під час його послідовної обробки (переробки).

Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з держав - учасниць Угоди використовуються матеріали, що походять з іншої або інших держав - учасниць Угоди, які підтверджені сертифікатом (сертифікатами) про походження товару форми СТ-1 (далі - сертифікат форми СТ-1, або сертифікат) та піддаються поетапній подальшій обробці (переробці) в іншій або інших державах - учасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, на території якої він востаннє був підданий обробці (переробці).

За відсутності сертифіката (сертифікатів) форми СТ-1 про походження матеріалів з інших держав - учасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки) (підпункти "а", "б", "в" пункту 2.4 цих Правил). (п.2.3)

Відповідно до п.2.4 Правил, у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов: а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки); б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце; в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною цих Правил).

Для цілей визначення країни походження товарів відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) матеріали, що походять з держав - учасниць Угоди відповідно до цих Правил, не розглядаються як матеріали іноземного походження та прирівнюються до тих, що походять із країни, у якій вироблено кінцевий товар. (п.2.5)

Під час визначення країни походження товарів відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) допускається використання матеріалів іноземного походження, що мають товарну позицію (на рівні перших чотирьох знаків), однакову з кінцевим товаром, за умови, що їхня вартість не перевищує 5 % ціни кінцевого товару на умовах франко-завод і такі матеріали є необхідним компонентом під час виробництва кінцевого товару (за винятком тих товарів, для яких у Переліку зазначено інші умови) при обов'язковому підтвердженні виконання цих умов у висновку про походження товару або акті експертизи, виданому вповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди. (п.2.6)

Якщо продукт, походження якого відповідає умовам цих Правил, використовується у виробництві іншого товару, то вимоги до походження, що застосовуються до матеріалів, використаних для виробництва цього продукту, не враховуються під час визначення країни походження товару. (п.2.7)

Розділ 3 Правил, визначає операції, що не відповідають критерію достатньої обробки (переробки) товару:

Такими, що не відповідають критерію достатньої обробки (переробки) товару, уважаються: а) операції із забезпечення схоронності товару під час зберігання або транспортування; б) операції з підготовки товару до продажу й транспортування (дроблення партій, формування відправлень, сортування, перепакування), операції з розбирання та збирання упаковки; в) миття, чищення, видалення пилу, покриття окисом, маслом або іншими речовинами; г) прасування або пресування текстилю (будь-які види волокон і пряжі, ткані матеріали з будь-яких видів волокон і пряжі та вироби з них); д) операції з фарбування або полірування; е) лущення, часткове або цілковите відбілювання, шліфування та полірування зернових і рису; ж) операції з фарбування цукру або формування грудкового цукру; з) зняття шкірки, виймання насіння та обробка фруктів, овочів та горіхів; и) загострювання, розмелювання або різання, які не призводять до істотної відмінності отриманих компонентів від початкового товару; к) просіювання крізь сито або решето, сортування, класифікування, відбирання, підбирання (у тому числі складання наборів виробів); л) розливання, фасування в банки, флакони, мішки, ящики, коробки та інші прості операції з пакування; м) прості складальні операції або розбирання товарів по частинах; н) поділ продукту на компоненти, який не призводить до істотної відмінності отриманих компонентів від початкового продукту; о) змішування продуктів (компонентів), яке не призводить до істотної відмінності отриманої продукції від початкових складових; п) забій тварин, оброблення (сортування) м'яса; р) комбінація двох чи більше зазначених вище операцій.

Якщо стосовно того чи того товару досягається виконання критерію достатньої обробки (переробки) (пункт 2.4 цих Правил) виключно за рахунок проведення операцій, перерахованих у пункті 3.1, цей товар не вважатиметься таким, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце.

Згідно розділу 5 Правил, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар:

а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару;

б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди;

в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.

Згідно п.6.1. Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган). (п.6.3).

У разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди. (п.6.6.)

У разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення. (п.6.7)

З матеріалів справи вбачається, що на запити відповідача щодо необхідності отримання копій документів, на підставі яких ТПП Саратовської області РФ були оформлені сертифікати форми СТ-1: №RUUA 2008000238 (1539077) від 30.01.2012р., №RUUA 2008000367 (1539377) від 01.02.2012, №RUUA 2008000400 (1539211), від 07.02.2012, №RUUA 2008000473 (1539216) від 08.02.2012, №RUUA 2008000484 (1539387) від 09.02.2012, №RUUA 2008000497 (1539398) від 10.02.2012, отримано листи-відповіді ТПП Саратовської області РФ з підтвердженням оригінальності даних сертифікатів, а також надано, лист виробника з інформацією про коди ТНЗЕД використаної сировини.

Окрім того, листами ТПП Саратовської області РФ від 19.07.2012р. №638, та від 28.03.2013р. №300 на запити відповідача від 23.04.2012р. №14/2-11/16992 та від 30.05.2012р. №14/2/11/17452, надано коди та копії договору придбання матеріалів/сировини іноземного походження та коди і копії договорів на придбання матеріалів/сировини російського походження, та повідомлено, що відповідно до документів, наданих ТОВ "Хенкель Україна", матеріали, що використовуються в виробництві, відрізняються від позиції готової продукції, що підтверджує виконання критерію достатньої обробки (переробки).

Згідно п.9.1 Правил, сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо:

у наданому документі є підчистки, помарки або не засвідчені відповідно до цих Правил виправлення або відсутні необхідні підписи та (або) печатки;

проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення;

відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого;

бланк наданого сертифіката не відповідає зразкам бланків, наявним у митної служби країни ввезення;

у наданому сертифікаті підпис особи, уповноваженої засвідчувати сертифікати, виконано у вигляді факсиміле;

товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 цих Правил;

товар, зазначений у сертифікаті, підпадає під випадок, передбачений пунктом 5.2 цих Правил.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що умови на які посилається відповідач у акті перевірки, зокрема п.п. "а" та "в" п. 5.1 Правил, у відношенні товарів, митне оформлення яких здійснено позивачем, дотримані в повній мірі. Разом з тим, підстави для невизнання сертифікату митними органами, встановлені Правилами - відсутні.

Вказане свідчить про відсутність підстав у відповідача щодо визнання недійсними сертифікатів про походження форми СТ-1, з зв'язку з чим, відповідачем винесено податкові рішення-повідомлення, в порушення норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.