ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ 11 липня 2013 року письмове провадження № 826/5496/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Винокурова К.С. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."
до Харківської міської ради
про визнання протиправним та скасування припису
Суддя Винокуров К.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (далі - позивач, ТОВ "М.С.Л.") звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису № 3-69 від 11.03.2013 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 13.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що не погоджується з встановленим порушенням, оскільки виносний щит та щит на фасаді на яких було зображено виключно знаки для товарів і послуг позивача, не є рекламою, а тому не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи, проте в судові засідання не з'являвся. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на адміністративний позов в яких відповідач винесене рішення вважає правомірним та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ч.4 ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відділом реклами Департаменту контролю Харківської міської ради проведена перевірка дотримання ТОВ "М.С.Л." порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові, за результатами якої 11.03.2013 винесено Припис № 9-69 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові.
Відповідачем в оскаржуваному Приписі зазначено, що ТОВ "М.С.Л." розміщено об'єкти зовнішньої реклами, а саме: щит на фасаді "Спортліга" (2x0,6х1) та виносний щит "Спортліга" (1х0,5х2) без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено п. 1. ст. 16 Закону України "Про рекламу".
Оскаржуваним приписом Позивачу запропоновано у 3-денний строк усунути вказані порушення шляхом демонтажу та попереджено, що у випадку невиконання цього припису у зазначений термін спеціальні конструкції будуть демонтовані з покладенням на позивача витрат пов'язаних з демонтажем.
На виконання вимог зазначеного припису, виносний щит "Спортліга" (1х0,5х2) позивачем було демонтовано, проте в частині вимог щодо демонтажу щиту на фасаді "Спортліга" (2x0,6х1), позивач вважає припис необґрунтованим та просить його скасувати.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Відповідно до п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.03 р. №2067 (2067-2003-п) ,
спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;
вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Згідно ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями правил розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 № 977, зовнішня реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно ч. 8 ст. 7 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Так, зокрема відповідні роз'яснення надавалися листами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (№ 9522 від 28.12.06 р., № 4089 від 07.06.07 р., № 4186 від 31.05.05 р.).
Як повідомив представник позивача у судовому засіданні та встановлено судом на зовнішній стіні приміщення пункту розповсюдження білетів державних лотерей Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." за адресою: м.Харків, вул. Стадіонний проїзд, 11, розміщується вивіска із текстом "Спортліга".
Це позначення є знаком для товарів і послуг ТОВ "М.С.Л." згідно свідоцтва від 10.12.09 №115918 (позначення "Спортліга"). Знак для товарів і послуг за свідоцтвом №115918 позивач використовує на підставі ліцензійного договору №12/09 від 14.12.09 р., укладеного з правовласником - "Ей-Бі-Оу Холдінгз Лімітед".
Інформація розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди на першому поверсі, тобто на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення.
Як вбачається з фотокопій, які відображають знаходження ТОВ "М.С.Л." м.Харків, по вул. Стадіонний проїзд, 11 та наявних у суду матеріалів справи вбачається, що розміщена позивачем інформація не містить закликів придбавати товар або послугу, що ним реалізується, а, отже, за таких обставин вказаний банер не є рекламою в розумінні ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", оскільки підпадають під визначення вивіска чи табличка.
Позиція Відповідача, висловлена ним у своїх запереченнях з приводу того, що, спірна конструкція є рекламою, так як "не містить будь-якого посилання на зареєстроване найменування особи, вид її діяльності час роботи, а також не відповідає місце розташування конструкції та її кількість" судом не приймається, виходячи з наступного.
З фотоматеріалів, доданих до матеріалів справи, чітко вбачається, що на конструкції окрім самого тексту "Спорт ліга" міститься назва позивача, а саме "М.С.Л.", а також текст "державні лотереї" та "державна лотерея тото", що дає чітке уявлення з приводу виду діяльності Позивача. Що ж стосується твердження Відповідача з приводу розміщення та розміру конструкції, то воно є незрозумілим, так як конструкція знаходиться безпосередньо над входом в приміщення де здійснюється діяльність Позивача, а стосовно розміру Відповідачем не зазначено, яке положення чинного законодавства порушено внаслідок розміщення конструкції саме такого розміру.
Таким чином, на думку суду, дана конструкція, а саме щит на фасаді "Спортліга" (2x0,6х1) повністю підпадає під визначення вивіски, що зумовлює необхідність задоволення позовних вимог в частині щодо зазначеного щита, так як пропозиція щодо демонтажу виносного щиту Позивачем визнана правомірною та виконана добровільно.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, відповідачем неправомірно винесено Припис № 3-69 від 11.03.2013 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158- 163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис виданий головним спеціалістом відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради ОСОБА_1 № 3-63 від 11.03.2013 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові в частині пропозиції усунути зазначені в цьому приписі порушення шляхом демонтажу щиту на фасаді "Спортліга".
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Винокуров