ОСОБА_3 до Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України із земельних ресурсів" в особі Кримської регіональної філії

про зобов'язання вчинити певні дії,

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Алупкінської міської ради АР Крим, Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим про скасування реєстрації державного акта на право власності серії ЯИ № 448544 ОСОБА_2, зареєстрованого в Книзі реєстрації 18.06.2010 року за № 011000700073, та анулювати акт як незаконний.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2011 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 19.10.2011 року залучено до участі по справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 року залучено до участі по справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України із земельних ресурсів" в особі Кримської регіональної філії.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м. Алупка, вул. Леніна, район Автостанції ПП "Клен", на землях Алупкинської міської ради, кадастровий номер 0111970200:01:004:0197, що здійснений в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди № 011000700073.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року суд замінив відповідача Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим його правонаступником - Управління державного земельного агенства в м. Ялта.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року суд залишив без розгляду уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 до Алупкінської міської ради про зобов'язання Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м. Алупка, вул. Леніна, район Автостанції ПП "Клен", на землях Алупкинської міської ради, кадастровий номер 0111970200:01:004:0197, що здійснений в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди № 011000700073.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2002 року рішенням Алупкінської міської ради 39 сесії 23 скликання № 23 позивачу були затверджені матеріали попередніх погоджень місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га за адресою: м. Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком та наданий дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га дяя будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою.

Представник позивача пояснив, що 11 грудня 2008 року рішенням Алупкінської міської ради 29-ї сесії 5-го скликання № 10/13 ОСОБА_5 затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передачи його в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком.

На підставі вказаного рішення 03 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та Алупкінською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, між вулицею Леніна та вертолітним майданчиком (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0079), строком на 49 років, який зареєстрований 29.10.2010 р. в Ялтинському відділі КРФ Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України із земельних ресурсів" за № 041000700018.

Представник позивача пояснив, що під час розгляду Ялтинським міським судом справи № 2-1348/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання незаконним договору оренди, які обмежують право власності ОСОБА_2 позивачу стало відомо, що нібито ОСОБА_3 був здійснений самозахват частини земельної ділянки ОСОБА_2

Представник позивача пояснив, що він користувався спірною земельною ділянкою у встановленому порядку, на протязі тривалого часу він займався оформленням договору оренди земельної ділянки, але задовго до отримання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність були визначені межи земельної ділянки та привласнений кадастровий номер.

Таким чином, позивач вважає, що видача рішення іншої особі на земельну ділянку з накладанням на земельну ділянку оформленого раніше та наданого позивачу в оренду, тобто завідомо порушення законодавства та викликало необхідність судових тяжб і обмежило в його законом праві користування земельною ділянкою, наданого значно раніше, ніж третьої особі.

Також позивач зазначає, що рішенням Ялтинського міського суду від 11.07.2011 року ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну земельну ділянку та визнання незаконними положень договору оренди відмовлено. Апеляційним судом АРК рішення Ялтинського міського суду від 11.07.2011 р. залишено без змін.

Отже, запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити. Представник позивача додатково пояснив, що постановою Ялтинського міського суду від 19.12.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 року також задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 про скасування всіх рішень Алупкинської міської ради, на підставі яких ОСОБА_2 був виданий державний акт.

Отже, на час розгляду справи державний акт виданий третій особі ОСОБА_2 безпідставно, а тому запис про реєстрацію за ним права власності на земельну ділянку має бути скасований.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях та пояснив, що він перший оформив право власності на земельну ділянку, а тому саме його права підлягають захисту. Крім того, ОСОБА_3 уклав договір оренди з порушенням діючого законодавства, а тому він не є належним користувачем земельної ділянки та позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов до суду не наддав.

Представник третьої особи Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України із земельних ресурсів" в особі Кримської регіональної філії не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав на адресу суду письмові пояснення на позов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача та третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, вивчивши чинне на момент виникнення правовідносин та розгляду справи законодавство, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст. 3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 (445/2011) установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 (445/2011) Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні, впровадженні географічних інформаційних систем, здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Територіальні органи Держземагентства утворені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. № 974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" (974-2011-п) , якою передбачено утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 1 та реорганізація територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 2.

Згідно до додатку № 2 до Постанови Управління Держземагентства у м.Ялті АР Крим утворюється шляхом реорганізації відділу Держкомзему у м.Ялті.

За наведених обставин відповідач є правонаступником відділу Держкомзему у м.Ялті.

Судом встановлено, що Управління Держземагентства у м.Ялті АР Крим є органом виконавчої влади АРК, яке входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а тому у відносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22 січня 2002 року позивач звернувся до Алупкінської міської ради з заявою про надання йому земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,1 га за адресою: м.Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком.

Судом встановлено, що рішенням Алупкінської міської ради від 24.01.2002 року ОСОБА_3 затверджено матеріали попередніх погоджень місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га за адресою: м. Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком та йому наданий дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою.

Судом встановлено, що рішенням Алупкінської міської ради 29-ї сесії 5-го скликання № 10/13 від 11 грудня 2008 року ОСОБА_5 затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передана в оренду земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком.

Судом встановлено, що на підставі вказаного рішення між ОСОБА_5 та Алупкінською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки на 49 років від 03 вересня 2009 року, згідно якого у користуванні ОСОБА_5 знаходиться земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Алупка, між вулицею Леніна та вертолітним майданчиком (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0079), надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка).

Зазначений договір був зареєстрований у ЯВ КРФ ДБ "ЦДЗК", про що в Державному реєстрі земельних ділянок зроблений запис від 29 листопада 2010 року за № 041.000700078.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Алупкінської міської ради 15 вересня 2005 року з заявою про надання йому земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,1 га за адресою: м.Алупка, між вул. Леніна район зупинки сан. Боброва.

Судом встановлено, що рішенням Алупкінської міської ради від 29 жовтня 2005 року №34/88 позивачу наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, район зупинки сан. Боброва для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішенням Алупкінської міської ради від 09 червня 2007 року №17/5 внесено зміни до рішення № 34/88 від 29 жовтня 2005 року та позивачу наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,08 га за адресою: м. Алупка, район Хара Баір для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), із земель, що знаходяться у веденні Алупкінської міської ради.

Судом встановлено, що рішенням Алупкінської міської ради від 24 липня 2009 року №24 внесено зміни до рішення № 17/5 від 09 червня 2005 року та позивачу наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, район автостанції ПП "Клен" для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до рішення Алупкінської міської ради від 30 грудня 2009 року №19/3 ОСОБА_2 затверджений проект землеустрою та передана у власність земельна ділянка площею 0,1000 га, що розташована за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, район автостанції ПП "Клен".

Судом встановлено, що на виконання зазначеного рішення ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 448544, який був зареєстрований 18 червня 2010 року, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул. ім. Леніна, район автостанції ПП "Клен".

Судом встановлено, що під час здійснення будівництва на земельних ділянках ОСОБА_3. та ОСОБА_2 з'ясували, що їм виділені земельні ділянки, які частково накладаються одна на одну.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вважаючи, що позивач самовільно зайняв належну ОСОБА_2 частину спірної земельної ділянки звернувся з позовом до Ялтинського міського суду.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду від 11.07.2011 року по справі № 2-1348/2011 ОСОБА_2 відмовлено у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3, третя особа Алупкинська міська рада, Управління Держкомзему у м.Ялті АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку площею та у межах зафіксованих державним актом на право власності на землю серії ЯИ № 448544 від 18.06.2010 року, визнання незаконними дії ОСОБА_3 по самовільному захопленню частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, визнання незаконними положення договору оренди земельної ділянки, які обмежують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, зобов'язання ОСОБА_3 протягом семі днів з дня набрання законної сили рішенням суду за власний рахунок знести вставлені ним конструкції на самовільно захопленій території ділянки, звільнити його від будівельних матеріалів та залишків будівельних робіт, а також визнання незаконними дії відповідача по встановленню паркану.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 15.09.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Ялтинського міського суду від 11.07.2011 року залишено без змін.

Під час апеляційного розгляду справі № 2-1348/2011 судом встановлений факт, що матеріали цивільної справи не містять будь-яких доказів того, що рішення органу місцевого самоврядування від 11.12.2008 року про передачу ОСОБА_3 в довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0079), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташований за адресою: м.Алупка, між вулицею Леніна та вертолітним майданчиком, на підставі якого з ОСОБА_3 03.09.2009 року був укладений договір оренди земельної ділянки, було оскаржено ОСОБА_2 в судовому порядку та скасоване судом.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 знову звернувся до Ялтинського міського суду з позовними вимогами до Алупкинської міської ради, виконавчого комітету Алупкінської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3, ПП "Геркулес" про визнання незаконними та скасування рішень:

- виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 45 від 17 лютого 1999 року "Про надання дозволу на виконання проекту відводу земельних ділянок для передачі їх у постійне користування";

- виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 53 від 14 лютого 2002 року "Про внесення змін до власного рішення № 45 від 17 лютого 1999 року "Про надання дозволу на виконання проекту відводу земельних ділянок для передачі їх у постійне користування";

- Алупкінської міської ради 39-ї сесії 23-го скликання № 23 від 24 січня 2002 року "Про затвердження матеріалів попередніх погоджень та надання дозволів на виконання проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_3.";

- Алупкінської міської ради 29-ї сесії 5-го скликання № 10/13 від 11 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)".

Мотивувавши свій позов тим, що йому на підставі державного акту на земельну ділянку ЯИ № 448544 від 18 червня 2010 року належить земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: м. Алупка, вул. ім. Леніна, район автостанції ПП "Клен". На частині належної йому ділянки ОСОБА_5 збудував бетонний паркан, мотивуючи тим, що ділянка знаходиться в його користуванні на підставі договору оренди, який укладений на виконання оскаржуваних рішень. Рішення відповідачів вважає незаконними, так як при їх прийнятті були порушені положення чинного законодавства України.

Судом встановлено, що постановою Ялтинського міського суду від 12.12.2012 року у справі № 2а/0124/43/2012 року за позовом ОСОБА_2 до Алупкинської міської ради, виконавчого комітету Алупкінської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3, ПП "Геркулес" про визнання незаконними та скасування вище вказаних рішень, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради: № 45 від 17 лютого 1999 року "Про надання дозволу на виконання проекту відводу земельних ділянок для передачі їх у постійне користування" та № 53 від 14 лютого 2002 року "Про внесення змін до власного рішення № 45 від 17 лютого 1999 року "Про надання дозволу на виконання проекту відводу земельних ділянок для передачі їх у постійне користування" в інший частині позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013 року у справі № 2а/0124/43/2012 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 12.12.2012 р. залишено без змін

Таким чином, за наслідками розгляду справи № 2а/0124/43/2012 суд визнав законними рішення Алупкінської міської ради № 23 від 24 січня 2002 року "Про затвердження матеріалів попередніх погоджень та надання дозволів на виконання проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_3."; № 10/13 від 11 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)".

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду АРК з позовом до Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по Земельних ресурсах" в особі Ялтинського відділення Кримського регіонального філіалу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Алупкінська міська рада АР Крим, ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації від 29.11.10р. під № 041000700018 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Алупкінською міською радою як орендодавцем і громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 як орендарем.

Постановою окружного адміністративного суду АРК від 14.11.2012 року по справі № 2а-4751/11/0170 в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

В свою чергу, ОСОБА_3 звернувся до Ялтинського міського суду з позовною заявою до Алупкінської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування рішень Алупкинської міської ради:

- від 29 жовтня 2005 року №34/88 "Про надання дозволу щодо виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2.";

- від 09 червня 2007 року №17/5 "Про зміну редакції рішення №34/88 від 29 листопада 2005 року 37- ої сесії 4 скликання ОСОБА_2.";

- від 24 липня 2009 року №24 "Про зміну редакції рішення Алупкінської міської ради фізичним та юридичним особам" щодо дозволу громадянину України ОСОБА_2 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га, розташованої за адресою: м.Алупка, вул.Леніна, район автостанції ЮТ "Клен" для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

- від 30 грудня 2009 року №19/3 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)".

Вимоги мотивовані тим, що у січні 2002 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,1 га за адресою: м.Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком. На підставі рішень відповідача про надання дозволу на складання проекту відводу та його затвердження 03 вересня 2009 року між сторонами було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Однак, позивачу стало відомо у травні 2011 року, що 29 жовтня 2005 року відповідач прийняв рішення №34/88 "Про дозвіл виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель гр.ОСОБА_2.". В подальшому у ці рішення вносились зміни в частині адреси земельної ділянки, а на підставі рішення від 30 грудня 2009 року третьою особою отримано право власності на земельну ділянку.

Представник позивача вважає, що прийняттям оскаржуваних рішень порушується право ОСОБА_5 на користування земельною ділянкою яка отримана у встановленому законом порядку.

Під час розгляду вказаної справи № 2а-11322/2011 Ялтинським міським судом АРК були встановлені наступні факти, що також підтверджені висновками проведеної судової експертизи.

Так, у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2012 року зазначено, що згідно "Технічного звіту по виносу в натуру меж земельної ділянки ОСОБА_5" розробник ПП "Геркулес" 2002 рік №232-А та матеріалів "Проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки .. гр. ОСОБА_5" є накладання земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: м.Алупка, вул. Леніна, район автостанції ПП "Клен", що належить на праві власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, за адресою: м.Алупка, між вул. Леніна та вертолітним майданчиком, якою користується ОСОБА_5

Також, у вказаному висновку зазначено, що, згідно обмінного файлу (координат, які в ньому знаходяться), зареєстрованого в ДП "ЦДЗК", накладання земельної ділянки площею, що належить на праві власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_5 відсутнє.

Однак, наявності розбіжностей у проектній документації та обмінного файлу надано оцінку в ухвалі апеляційного суду АР Крим від 11 червня 2012 року по цивільній справі №2- 1348/2011, в якій зазначено, що факт відсутності накладання земельних ділянок по даним ДП "ЦДЗК" сам по собі не спростовує обставини накладення земельних ділянок згідно з їх межами, встановленими на місцевості та зазначеними у правовстановлюючих документах, а є лише підставою для оспорювання відповідних юридичних фактів в судовому порядку, що було реалізовано ОСОБА_2 шляхом пред'явлення позову про скасування державної реєстрації.

Таким чином, приймаючи до уваги рішення Ялтинського міського суду від 11 липні 2011 року, висновок будівельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 11 червня 2012 року, суд дійшов до висновку, що існують накладання меж земельних ділянок, наданих в оренду позивачу та у власність третьої особи.

Отже, Ялтинський міський суд під час розгляду справи № 2а-11322/2011 повністю погодився з висновками рішення по справі № 2-1348/2011 від 11 липні 2011 року та постановою від 19.10.2012 року визнав протиправним та скасував п. 1.8 рішення Алупкінської міської ради №24 від 24 липня 2009 року "Про зміну редакції рішення Алупкінської міської ради фізичним та юридичним особам" щодо дозволу громадянину України ОСОБА_2 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га, розташованої за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, район автостанції ПП "Клен" для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), визнано протиправним та скасовано рішення Алупкінської міської ради №19/3 від 30 грудня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрої) та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 року апеляційну скаргу Алупкінської міської ради, ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.2012 року залишено без змін.

Таким чином, всі вказані судові рішення у сукупності підтвердили наявність у ОСОБА_3 права на земельну ділянку, визнали правомірними рішення, на підставі яких вказана земельна ділянка передана йому в оренду, визнана правомірною реєстрація договору оренди земельної ділянки.

В свою чергу всі судові рішення визнали відсутність у ОСОБА_2 права на земельну ділянку, у тому числі скасовані всі рішення, на підставі яких йому вказана земельна ділянка була виділена у власність.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Управління державного земельного агентства в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент отримання третьою особою ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації державних актів до 01.01.2013р.) визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації державних актів до 01.01.2013р.) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до статті 204 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації державних актів до 01.01.2013р.) державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно із ст. 195 Земельного кодексу України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021 (1021-2009-п) (в редакції чинної до 01.01.2013р.) затверджені порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Пунктами 22 та 23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землівстановлено, що запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Суд зазначає, що пунктом 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (що був чинний до 01.01.2013 року) рішення суду визнається підставою для скасування запису в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів.

Частиною 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд враховує, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 11.07.2011 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 15.09.2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Суд також враховує, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.12 р., яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 08.04.2013 року, визнано протиправним та скасовано п.1.8 рішення Алупкінської міської ради про надання дозволу ОСОБА_2 виконати проект землеустрою по відводу спірної земельної ділянки у власність та скасовано рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, яке також залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 08.04.2013 року.

Тобто, на даний час визнані незаконними підстави, з яких ОСОБА_2 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 448544 та за ним зареєстровано право власності на земельну ділянку.

Таким чином, оскільки підстави видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку визнані в судовому порядку незаконними, запис щодо його державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011000700073 (державний акт серії ЯИ № 448544 кадастровий № 0111970200:01:004:0197), також має бути скасований для приведення наявних у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі відомостей відповідно до фактично існуючих на цей час обставин.

Судом встановлено, що до 01.01.2013 року внесення записів до Книги здійснювали органи Держземагентства України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021 (1021-2009-п) .

У той же час з 01.01.2013 року вказана постанова КМУ втратила чинність та законодавством України передбачений інший порядок реєстрації документів та прав на земельну ділянку.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлені в Законі України "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) , розділі ІІ якого визначені органи ведення Державного земельного кадастру.

У ст. 7 Закону України "Про Державний земельний кадастр" зазначено,що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема, ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, яка відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Ст. 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено,що при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки). Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги,зокрема, інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р. (1051-2012-п) затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок №1051), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

У п.4 Порядку №1051 (1051-2012-п) вказано,що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) та цим Порядком ( п. 5 Порядку №1051 (1051-2012-п) ) .

Відповідно до п. 9 Порядку №1051 (1051-2012-п) до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать, зокрема, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг.

П.60 та п. 61 Порядку № 1051 (1051-2012-п) передбачають,що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду, скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Таким чином, з 01.01.2013 року органи Держземагенства України здійснюють облік земель та реєстрацію земельних ділянок в Поземельній книзі та Державному земельному кадастрі.

Крім того, право на земельну ділянку реєструється в іншшому порядку іншими реєстраційними органами. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 1 липня 2004 року (1952-15) визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме манно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.-обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстр) речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про зареєстровані права обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Зазначений реєстр функціонує (наповнюється відомостями) з 01.01.2013 р.

Згідно положень статті 8 цього Закону до повноважень органу державної реєстрації прав належить:

- проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмови у їх реєстрації:

- забезпечення ведення Державного реєстру прав.:

- надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленої) Законом:

- забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень з 01.01.2013 року проводиться уповноваженими органами реєстрації прав на нерухоме майно структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України (відповідні реєстраційні служби в особі державних реєстраторів), тобто, згідно із положеннями ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав у Державному реєстрі прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, право на земельну ділянку реєструються реєстраційними службами Міністерства юстиції України в Державному реєстрі прав.

Проте, між органами, що раніше здійснювали ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, а з 01.01.2013 року здійснюють ведення Державного земельного кадастру та Поземельної книги, та органами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (реєстраційними службами територіальних органів Мін'юсту) не виникло правонаступництва, що виключає можливість відповідати за дії та зобов'язання один одного, та виключає можливість зобов'язання органів Укрдержреєстру вносити записи до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Таким чином, станом на 01.01.2013 року ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди не віднесено до компетенції жодного органу, оскільки органи Держземагентства України позбавлені таких повноважень, а реєстраційні органи юстиції таких повноважень не набули.

У той же час суд зазначає, що відомості, що містяться у вказаній Книзі мають істотне значення, оскільки в ній відображена реєстрація всіх державних актів, а відповідно і права осіб на землю. Такі відомості використовуються при визначенні попередніх, існуючих або нових власників чи користувачів земельних ділянок.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що відомості в Книзі мають відповідати реальному стану про земельні ділянки та права осіб на такі об'єкти.

Отже, всі юридичні факти, що пов'язані з виникнення, зміною чи скасування права на земельну ділянку мають бути в ній відображені.

У той же час Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим, в веденні якого перебуває Книга записів реєстрації державних актів, станом на час розгляду справи, не наділено повноваженнями вносити до неї відповідні зміни.

Тому суд вважає належним способом захисту порушеного права безпосереднє скасування запису в Книзі, а не зобов'язання Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим скасувати такий запис.

Суд зазначає, що відповідати за позовом з урахуванням змісту заявлених позивачем позовних вимог має Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим, яке є правонаступником Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим та здійснювало ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, та відповідно є належним відповідачем по справі.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи були уточнені позовні вимоги та позивач суд зобов'язати Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м. Алупка, вул. Леніна, район Автостанції ПП "Клен", на землях Алупкинської міської ради, кадастровий номер 0111970200:01:004:0197, що здійснений в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди № 011000700073.

Пунктами 22 та 23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі встановлено, що запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Таким чином, в Книзі містяться записи не про реєстрацію права власності, а про реєстрацію документа, що засвідчує право на земельну ділянку - державного акту, договору оренди тощо.

Отже, в межах даної справи, в якій відповідачем виступає Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим, може бути вирішено виключно питання про скасування в Книзі запису про реєстрацію державного акту.

Суд також зазначає, що з урахуванням законодавства, що діє з 01.01.2013 року на час розгляду справи, всі питання, що пов'язанні зі скасуванням за особою права власності на земельну ділянку мають вирішуватися в межах адміністративних справ до органів Укрдержреєстру.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є скасування в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди запису № 011000700073 про реєстрацію державного акту серії ЯИ № 448544 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м. Алупка, вул. Леніна, район Автостанції ПП "Клен", на землях Алупкинської міської ради, кадастровий номер 0111970200:01:004:0197.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України (2456-17) у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 (v2135760-11) "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3,40 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим.

В судовому засіданні 08.07.2013 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, в повному обсязі постанова складена 15.07.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 160- 163 КАС України, суд

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди запис № 011000700073 про реєстрацію державного акту серії ЯИ № 448544 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою м. Алупка, вул. Леніна, район Автостанції ПП "Клен", на землях Алупкинської міської ради, кадастровий номер 0111970200:01:004:0197.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (НОМЕР_1 виданий Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 13 травня 2010 року) судовий збір у розмірі 3,40 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.