ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
при секретарі: Якименко О.М.
з участю представника Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва Ткача В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва на рішення господарського суду
м.Києва від 13 липня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 9 листопада 2005 року
в справі за позовом ТОВ Торгово - сервісний центр "Про Авто"
(далі - ТОВ ТСЦ "Про Авто") до Державної податкової інспекції
у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПI) про визнання
недійсними податкових повідомлень - рішень,
встановила:
ТОВ ТСЦ "Про Авто" звернулося до господарського суду м.
Києва з позовом до ДПI про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13 липня 2005 року,
залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 8 листопада 2005 року, позов задоволено. Визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення від 05.07.2004 року №
0000732202/0, від 09.09.2004року № 0000732202/1, від 19.11.2004
року № 0000732202/2, від 02.02.2005 року № 0000732202/3. Стягнуто
з відповідача на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судами
норм матеріального і процесуального права, просить скасувати
судові рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем здійснена перевірка ТОВ
ТСЦ "Про Авто" щодо дотримання вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01.01.2002 року по 01.10.2003 року,
правильності визначення сум податку на додану вартість за
липень-серпень 2003 року. За результатами перевірки був
складений акт № 4321/23-319021 від 05.07.2004 року, відповідно
до якого відповідачем були прийняті податкові
повідомлення-рішення, які є предметом спору у цій справі.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що фактичне
вивезення позивачем товару за межі митної території України
підтверджуються належним чином оформленими вантажно-митними
деклараціями та відповідями митниць на запити місцевого суду, у
зв'язку з чим у ТОВ ТСЦ "Про Авто" виникло право на оподаткування
вказаної операції за нульовою ставкою.
Відповідно до п. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок на додану вартість за
нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що
були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України. У частині 4 п. 6.2.1 ст.6 зазначеного Закону
визначено, що товари вважаються вивезеними (експортованими)
платником податків за межі митної території України в разі, якщо
їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною
вантажною декларацією. Iз аналізу положень вказаних норм
вбачається, що Законом не встановлені інші додаткові вимоги на
підтвердження вивезення (експортування) товарів за межі митної
території України. Тобто наявність вказаних митних декларацій, що
оформлені належним чином є необхідним, належним та достатнім
доказом здійснення вказаного вище вивозу.
З врахуванням вищеописаного колегія суддів вважає, що суд
першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив
судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився із таким
рішенням і доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню
без зміни.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення
господарського суду м. Києва від 13 липня 2005 року і ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2005
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: