ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого, судді: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі -
УСБУ в Рівненській області) про проведення перерахунку пенсії та
стягнення її заборгованості,
встановила:
У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
УСБУ в Рівненській області про проведення перерахунку пенсії та
стягнення її заборгованості.
Свої вимоги мотивував тим, що 6 липня 2000 року був
звільнений в запас з військової служби УСБУ України в Рівненській
області, в зв'язку з чим йому була призначена пенсія. Вважав що
відповідач призначив йому занижену пенсію, оскільки щомісячні
надбавки, які були встановлені, помилкового були зараховані до
додаткових видів грошового забезпечення, що призвело до визначення
йому щомісячної пенсії у значно меншому розмірі. В зв'язку з цим
просив зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії та
стягнути по ній заборгованість.
Рішенням Рівненського міського суду від 14 квітня 2004 року
позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11954
грн. 11 коп. Зобов'язано УСБУ в Рівненській області провести
перерахунок пенсії, виходячи із суми грошового забезпечення 994
грн. 58 коп., визначивши її в розмірі 586 грн. 80 коп. щомісячно,
починаючи з 1 травня 2004 року. Стягнуто з відповідача державне
мито в сумі 119 грн. 54 коп.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 1 грудня
2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні
позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду
апеляційної інстанції скасувати.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що вказані позивачем надбавки були враховані при
призначенні йому пенсії.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм
матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст.
227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його обов'язкового
скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову апеляційного суду Рівненської області від 1 грудня 2005
року - без мін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: