Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Хаус" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, за участю представників сторін:

від позивача - Омельчук О.В.

від відповідача - Косинська О.М.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Хаус" (далі за текстом - позивач, ТОВ "Текіла Хаус") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі за текстом - відповідач, Інспекція), у якому просило визнати протиправним та скасувати постанову №53/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 21 травня 2013 року.

У судове засідання, призначене на 21 травня 2013 року, представники сторін не з'явились, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 29 травня 2013 року.

У судовому засіданні 29 травня 2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, у яких просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 29 травня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

31 травня 2013 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача подано клопотання та додаткові документи, за результатами вивчення яких ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року справу призначено до судового розгляду на 10 червня 2013 року.

Судове засідання, призначене на 10 червня 2013 року, судом відкладалося на 19 червня 2013 року у зв'язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 19 червня 2013 року судом оголошувалась перерва до 26 червня 2013 року для подання представниками сторін витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 26 червня 2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позову. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відповідно до указу Президента України від 08.04.2011 року №439 "Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" (439/2011) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (553-2011-п) , на підставі наказу Інспекції №52 "з" від 23.07.2012 року та вимоги прокуратури Подільського району м. Києва від 23.01.2013 року №95-399 вих 13 і направлення б/н від 12.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Текіла Хаус", за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 8-А, за наслідками якої складено Акт перевірки від 19 лютого 2013 року (далі - Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки встановлено факт експлуатації нежитлових приміщень частини підвального та першого поверхів житлового будинку на вул. Спаській, 8 (літ. А) після реконструкції під заклад громадського харчування (ресторан "Tequila haus") з влаштуванням прибудови без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частину 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 лютого 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 лютого 2013 року та винесення постанови №53/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2013 року, якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 103230,00 грн.

Саме не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, ТОВ "Текіла Хаус" звернулось з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 року №439 (439/2011) , остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.

Аналогічні права закріплені й за територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зокрема, відповідачем, про що зазначено у відповідному положенні, затвердженому наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 року №22.

Враховуючи викладене, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов'язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (553-2011-п) (далі по тексту - Порядок №553).

Так, відповідно до пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 7 Порядку №553 (553-2011-п) закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судом, у повній відповідності до приведених правових приписів, відповідачем у межах 5 робочих днів було проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення прокуратури Подільського району м. Києві від 23 січня 2013 року №95-399 вих. 13.

Щодо допущення позивачем порушення, виявленого під час його перевірки, суд приходить до наступного.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим суб'єктом виявлено здійснення позивачем експлуатації об'єкту ІІІ категорії складності - самовільно реконструйованих нежитлових приміщень підвального та першого поверхів житлового будинку на вулиці Спаська, 8, літ. А. з влаштуванням прибудови без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законодавством порядку.

На обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови №53/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2013 року, ТОВ "Текіла Хаус" зазначає, що реконструкція приміщень підвального та першого поверхів житлового будинку на вул. Спаській, 8 літ. А не проводилась. Фактично було побудовано прибудову без прийняття її в експлуатацію, яка, на думку позивача, є окремим об'єктом, відносно якого і було проведено перевірку працівниками відповідача та за експлуатацію якого мала бути застосована відповідальність відповідно до абзацу 2 або 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Наведене позивач обґрунтовує тим, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 56,4 кв.м., що прилягає до належних йому на праві власності нежитлових приміщень №32 загальною площею 302,2 кв.м., які розташовані на підвальному та першому поверхах в житловому будинку по вулиці Спаській, 8, літ А, засноване на рішенні Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2009 року у справі №30/195, а відповідно до реєстраційного посвідчення №005219, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, має свою адресу, а саме вул. Спаська, 8, літ А1.

Аналізуючи наведені доводи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (3038-17) з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №3038-VI (3038-17) ).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Однією з вимог до містобудівної діяльності, закріпленої Законом України №3038-VI (3038-17) у статті 39, є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до частини 8 названої правової норми експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (461-2011-п) також закріплює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Проте, позивачем ані до позовної заяви, ані під час розгляду справи по суті, не надано доказів дотримання вимог Закону України №3038-VI (3038-17) , а саме документального підтвердження прийняття відповідачем в експлуатацію реконструйованих приміщень.

Щодо правомірності накладення на позивача штрафних санкцій саме за проведення реконструкції приміщень, розташованих на першому поверсі житлового будинку по вулиці Спаській, 8, літ. А та віднесення їх до ІІІ категорії складності, суд зважає на положення ДБН А.2.2-3-201Х "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Так, згідно з визначенням поняття реконструкції, яке міститься у названих ДБН, це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня і якості та якості виробленої продукції, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено представником позивача, приміщення, що розташоване у прибудові, використовується позивачем як обідня зала ресторану, яка не має окремого входу та виходу та поєднана з основним приміщенням на першому поверсі отвором у стіні будівлі.

Отже, влаштування відповідної прибудови мало на меті саме підвищення рівня та поліпшення якості обслуговування відвідувачів, що відповідає наведеному вище визначенню.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком контролюючого суб'єкта про віднесення нежитлових приміщень, розташованих на підвальному та першому поверхах житлового будинку по вулиці Спаська, 8, літ. А до ІІІ категорії складності, а влаштування позивачем прибудови до таких приміщень - правильно кваліфіковано як їх експлуатація після реконструкції без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, що є порушенням вимог частини 8 статті 39 Закону України №3038-VI та тягне накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи було доведено допущення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у повній відповідності до чинних нормативно-правових актів винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а тому позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У задоволенні позову відмовити.

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.