Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено нові розміри мінімальної заробітної плати, зокрема: з 1 січня — 515 грн., з 1 квітня — 525 грн., з 1 жовтня — 545 грн., з 1 грудня — 605 грн. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Законом України «Про оплату праці» (далі — Закон) передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік у Законі України про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених через переговори представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів.
Мінімальна зарплата — державна соціальна гарантія, тому її запровадження в установлених законом розмірах є обов'язковим на підприємствах усіх форм власності і господарювання в Україні.
Також ст. 78 Закону передбачено запровадити третій етап єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки» № 60 від 04.04.2007 p., якою розмір посадового окладу працівника 1 тарифного розряду визначається на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати.
Тому під час затвердження штатних розписів розрахунок посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери проводитимуть установи, заклади та організації окремих галузей бюджетної сфери самостійно виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого на рівні мінімальної зарплати.
Кого з працівників не можна звільнити з роботи на підприємстві за п.5 ч.1 cm. 40 Кодексу законів про працю України — тобто у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності?
Законодавством встановлені обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників на підставі п.5 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
По-перше, якщо працівник є членом первинної профспілкової організації, то звільнити його на цій підставі можна тільки за згодою виборного органу цієї організації (профспілкового представника) (ст. 43 КЗпП).
По-друге, звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (також і у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності) допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП).
По-третє, за п.5 ч.1 ст. 40 КЗпП не можуть бути звільнені працівники, що втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. За ними робоче місце має зберігатися до поновлення працездатності чи встановлення інвалідності.
По-четверте, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників) з ініціативи роботодавця (також і на підставі п. 5 ч.1 ст. 40 КЗпП) не допускається (ст. 184 та 186і КЗпП).
Крім того, при деяких захворюваннях законодавством може бути встановлений більш тривалий, ніж чотири місяці, строк збереження за працівником робочого місця або взагалі заборона звільнення в період лікування. Зокрема, згідно зі ст. 20 Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» на весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 10/2008