Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Клочкової Н.В., суддів Кобилянського К.М., Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 24.01.2013 ВП № 34709508 про стягнення виконавчого збору, за участі представників сторін:

представник позивача Коваленко М.О.;

представник відповідача Іванюк Д.С.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач, ДВС України) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.01.2013 ВП № 34709508 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2013 суддею Пісоцькою О.В. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1508/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2013 колегією суддів під головуванням судді Пісоцької О.В. клопотання ДВС України про закриття провадження у даній справі задоволено та закрито провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 826/1508/13-а апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2013 - скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

До відділу документального обігу та контролю суду надійшла справа № 826/1508/13-а, яка була передана судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 справу № 826/1508/13-а прийнято до свого провадження суддею Клочковою Н.В. та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

На виконання наказу Господарського суду Львіської області від 25.07.2012 № 5015/1645/12 щодо стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-господарський центр "Піраміда" 42 874 212,01 грн. основного боргу та 62 772,50 грн. судового збору відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34709508 від 12.10.2012.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

В пункті 3 постанови зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34709508 від 12.10.2012 була отримана позивачем 18.10.2012.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 31.10.2012 виконавче провадження № 34709508 було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням ДП "НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 03.01.2013 виконавче провадження № 34709508 було поновлено на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначена постанова супровідним листом № 12-0-34-4092/5-606/12 від 04.01.2013 була направлена на адресу позивача.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.01.2013 ВП № 34709508 про стягнення з боржника виконавчого збору на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 4 293 698,45 грн. у зв'язку з тим, що в наданий для добровільного виконання строк рішення суду боржником виконано не було.

Позивач, не погоджуючись з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 34709508 від 24.01.2013, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (254к/96-ВР) ; Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ); Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (606-14) (далі - Закон № 606-XIV (606-14) ); наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).

Згідно ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст. 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги державного виконавця стосовно самостійного виконання рішення Господарського суду Львіської області і в термін, встановлений для добровільного виконання, будь-яких повідомлень відповідачу не надав.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, у випадку невиконання боржником рішення майнового характеру у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі № К/9991/39768/12.

У пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34709508 від 12.10.2012 було зазначено про надання позивачу семиденного строку з моменту винесення (отримання) постанови для самостійного виконання рішення суду.

постанова про поновлення виконавчого провадження ВП № 34709508 була винесена відповідачем 03.01.2013 та відповідно до канцелярського штампу зареєстрована позивачем, як вхідна кореспонденція, 10.01.2013.

постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 34709508 була винесена відповідачем 24.01.2013, тобто після спливу семиденного строку для самостійного виконання рішення суду, як з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і з моменту винесення та отримання позивачем постанови по поновлення виконавчого провадження.

Суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно того, що для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору необхідна наявність факту невиконання боржником рішення у строк, встановлений для самостійного виконання. При цьому, позивач зазначив, що строк визначити неможливо, оскільки відсутній порядок обрахування.

Разом з тим, суд звертає увагу на приписи підпункту 3.7.1 п. 3.7 Інструкції № 512/5 (z0489-12) , зі змісту якого вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Суд критично ставиться до посилань позивача й на те, що відповідачем не було вчинено дій щодо примусового виконання рішення суду, як на обставину, яка зумовлює відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчий збір є санкцією майнового характеру за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, а не є складовою витрат органів державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, стягнення яких передбачено статтею 41 Закону № 606-XIV.

Крім цього, суд вважає доцільним зазначити, що не ставиться обов'язковою умовою при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору фактичне примусове стягнення заборгованості з боржника, разом з тим, частиною 1 ст. 28 Закону № 606-XIV передбачено стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 у справі № 2а-17946/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Мацедонської В.Е., суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.).

З огляду на вищевказане, враховуючи те, що виконавчий збір є санкцією відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, а також те, що позивачем рішення суду не було самостійно виконано, як після спливу семиденного строку з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і з моменту винесення та отримання позивачем постанови по поновлення виконавчого провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача підстав для стягнення з позивача виконавчого збору та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 34709508 від 24.01.2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.