розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 22 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 серпня 2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по її виплаті.

Свої вимоги мотивував тим, що проходив службу у Збройних Силах і наказом Міністра Оборони України № 01601 від 09 жовтня 1995 року звільнений в запас з посади начальника артилерії 310 механізованого полку 24 механізованої дивізії Західного оперативного командування за п.п. "з" п. 65 - за власним бажанням. Наказом командира військової частини А-1625 за № 87 від 08 листопада 1995 року виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений для поставки на військовий облік до Жовківського РВК.

В серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії за минулі роки згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців. Львівський ОВК направив позивачу відповідь про відмову в задоволенні його заяви.

Позивач вважає неправомірною відмову Львівського ОВК та просив визнати за ним право на перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням: 100% надбавки грошового забезпечення згідно Указу Президента № 173 від 23.02.2002р. (173/2002) ; 70% надбавки за безперервну військову службу згідно Указу Президента № 389/2003 від 05.05.2003 року (389/2003) ; 33,3% щомісячних преміальних виплат, передбачених Постановою Кабінетом Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) та Положенням "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра Оборони України № 75 від 05.03.2001 (z0251-01) року.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 22 квітня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 серпня 2005 року, відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в порядку ст.327 ЦПК України (1618-15) до Верховного суду України, який своїм листом від 3 жовтня 2005 року на підставі п.п.7,10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права.

Касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до наказу Міністра Оборони України № 01601 від 09 жовтня 1995 року звільнений в запас з посади начальника артилерії 310 механізованого полку 24 механізованої дивізії Західного оперативного командування за п.п. "з" п. 65 - за власним бажанням.

Наказом командира військової частини А-1625 за № 87 від 08 листопада 1995 року виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений для поставки на військовий облік до Жовківського РВК.

В листопаді 1995 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років.

На день звільнення зі служби позивач отримував грошове забезпечення, яке відповідно до грошового атестату складалося з окладу за військове звання, посадового окладу, процентної надбавки за особливі умови служби - 60%, та надбавки за вислугу років. При призначені йому пенсії всі вони були включені для розрахунку.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з норм Закону "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та підзаконних актів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону /в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.

Зазначені обставини та наведені норми права свідчать, що вказані позивачем надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і звільнені після її запровадження. Під час проходження служби ОСОБА_1 вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а тому дія вищевказаних нормативних актів на нього не поширюється.

Щодо нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, та п.2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої сили.

Крім того, з огляду на вказані норми закону та підзаконних нормативних актів, які діяли на час призначення пенсії, не передбачено врахування розміру премії в грошове забезпечення для обчислення пенсії, тому у суду не було підстав для висновку про необхідність враховувати вказані виплати для обчислення пенсії позивача.

З огляду на викладене, суд прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а апеляційний суд обгрунтовано залишив рішенння суду першої інстанції без зміни.

Відповідно до ч. 1 с. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.