Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Костенка М.I.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: Харманська Д.О. (дов. від 25.11.2004 р. №617);

відповідача : Хованський I.В. (дов. від 14.06.2006 р. №12/9/10-0)

розглянувши касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р.

у справі №2-25/2769.2-2005

за позовом Державного підприємства "Радгосп-завод "Завєтне"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Радгосп-завод "Завєтне" (далі по тексту - позивач, ДП "Радгосп-завод "Завєтне") звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - відповідач, Сімферопольська МДПI) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.05.2002 р. №326-23-1/00412932-4031, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по акцизному збору у розмірі 2 633 032,50 грн., в т.ч. 2 106 426,00 грн. основного платежу та 526 606,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р. у справі №2-25/2769.2-2005 (суддя Маргарітов М.В.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р. (головуючий суддя - Голик В.С., судді Волков К.В., Заплава Л.М.), позов ДП "Радгосп-завод "Завєтне" задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.05.2002 р. №326-23-1/00412932-4031, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по акцизному збору у розмірі 2 633 032,50 грн., в т.ч. 2 106 426,00 грн. основного платежу та 526 606,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що виноматеріали є алкогольними напоями; позивач є виробником алкогольних напоїв (виноматеріалів), що підтверджується наявністю на час винесення спірного повідомлення-рішення відповідної ліценції; відповідно до ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) позивач не є платником акцизного збору, оскільки не виготовляє підакцизні товари; до первинних виноматеріалів, які не є об'єктом оподаткування акцизним збором, відносяться всі виноматеріали, які входять до групи 2204 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, незалежно від кодифікації по відповідним підгрупам; при отриманні спирту етилового денатурованого позивач не повинен сплачувати акцизний збір, оскільки вказаний спирт використано ним для виготовлення первинних виноматеріалів; виправдовувальним вироком Сімферопольського районного суду від 13.08.2004 р., який вступив в законну силу, встановлено помилковість дій головного бухгалтера позивача Демешко В.А., який у звітах визначав продукцію як підакцизну, та зазначено, що його дії не суперечили податковому законодавству.

Сімферопольська МДПI не погоджуючись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р. у справі №2-25/2769.2-2005 подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог ДП "Радгосп-завод "Завєтне".

Представником Дочірнього підприємства "Агрофірма "Завєтноє" в судовому засіданні 18.08.2006 р. подано клопотання, в якому просить замінити позивача у справі - ДП "Радгосп-завод "Завєтне" його правонаступником - Дочірнім підприємством "Агрофірма "Завєтноє".

Представником Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим в судовому засіданні 18.08.2006 р. подано клопотання, в якому просить замінити відповідача у справі - Сімферопольську МДПI її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Судова колегія вважає вищезазначені клопотання обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, заміняє позивача у справі - ДП "Радгосп-завод "Завєтне" його правонаступником - Дочірнім підприємством "Агрофірма "Завєтноє", а відповідача у справі Сімферопольську МДПI її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційно ї інстанцій встановлено, що 21.05.2002 р. МДПI прийнято податкове повідомлення-рішення №326-23-1/00412932-4031, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по акцизному збору у розмірі 2 633 032,50 грн., в т.ч. 2 106 426,00 грн. основного платежу та 526 606,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 21.05.2002 р. №326-23-1/00412932-4031 прийнято на підставі акту перевірки "Про результати повторної документальної перевірки дотримання вимог законодавства податкового законодавства Державним підприємством радгосп-завод "Завєтне" за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2001 р." (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, по позивач, який зареєстрований платником акцизного збору, отримав від спиртзаводу "Довжок" ВАТ "Хмельницьк-спирт" 13 656,82 дал етилового спирту, вартістю 16 грн. за 1 л, але акцизний збір у розмірі 2 106 426,00 грн. не сплатив.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що ДП "Радгосп-завод "Завєтне" є суб'єктом підприємницької діяльності, метою діяльності якого є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської та виноробної продукції, сировини та виноробної продукції, основним напрямком - виготовлення виноматеріалів, вина, соку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи ліцензія на момент одержання спирту (29.10.2001р.) мав дозвіл на виготовлення алкогольних напоїв (виноробна продукція) і різноманітних виноматеріалів: виноградних виноматеріалів оброблених, виноматеріалів коньячних, виноматеріалів виноградних для закладки на витримку, виноматеріалів шампанських.

Актом перевірки встановлено, що позивач у 2001 р. відніс усі види виноматеріалів до коду 220430, який відповідає коду підакцизних товарів.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджено висновки фахівців Торговельно-промислової палати АР Крим, відповідно до яких вироблені позивачем виноматеріали не мають коду 220430, їм відповідають інші коди, а категорії 2204301000 по УКТ ЗЕД терміну "виноградне сусло у стадії бродіння" відповідає продукт, одержаний у результаті бродіння виноградного сусла, в якому фактична концентрація спирту більша 1об.% і менше 3/5 загальної об'ємної концентрації спирту. При цьому, продукт спиртового бродіння виноградного сусла (виноматеріал) з вмістом спирту 3/5 загальної об'ємної концентрації спирту та більше, класифікується в товарних позиціях 220421 або 220429.

Факти подання позивачем звітів з вказівкою коду виноматеріалів 220430, на підставі яких зроблено висновок про те, що позивач виробляв виноматеріали, які не є підакцизним товаром, встановлені рішеннями господарських судів різних рівнів по справам №2-15/9631-2002, №2-6/6733-2001, в яких брали участь ті самі сторони.

Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що відповідно норми ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (який застосовувався до даних правовідносин до 01.09.2005 р.) передбачають обов'язковість рішення господарського суду тільки в частині встановлення фактів, але не передбачають обов'язковість висновків господарських судів по даним справам.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Акт перевірки посилається на висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 18.12.2001 р. у справі №2-6/6733-2001, відповідно до яких позивач не є платником акцизного збору.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій також досліджено виправдальний вирок Сімферопольського районного суду від 13.08.2004 р. з кримінальної справи №1-346/04 (який набрав законної сили і є, згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , обов'язковим з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені), відповідно до якого посадова особа позивача - головний бухгалтер Демешко В.А. виправдай по всім статтям обвинувачення: по ч. 3 ст. 212 (умисне ухилення від сплати податків, зборів) Кримінального кодексу України (2341-14) і по ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України - за відсутністю подій злочинів, по ч. 3 ст. 366 Кримінального кодексу України (2341-14) (службове підроблення) - за відсутністю складу злочину. Зазначеним вироком встановлено відсутність з боку посадової особи позивача (через яку позивач здійснює юридично значимі дії) дій спрямованих на ухиленні від сплати акцизного збору у розмірі 2 106 426,00 грн. за отримані 29.10.2001 р. 13656,82 дал спирту.

В матеріалах справи наявний висновок судово-бухгалтерської експертизи від 02.12.2003 р. (проведена на підставі ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду), яким встановлено необгрунтованість донарахування акцизного збору відповідачем, з посиланням на те, що вироблені позивачем виноматеріали не є підакцизними, оскільки не відповідають коду 220430.

Відповідно до ч. 20 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) і п. 6 Порядку отримання суб'єктами підприємницької діяльності - підприємствами первинного виноробства спирту етилового не денатурованого і його цільового використовування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. №498 (498-99-п) при отриманні спирту етилового не денатурованого суб'єктами підприємницької діяльності - підприємствами первинного виноробства для виготовлення виноградних виноматеріалів чи сусла, акцизний збір не сплачується такими підприємствами, якщо зазначені виноматеріали чи сусло реалізуються підприємствам вторинного виноробства. Акцизний збір сплачується підприємствами вторинного виноробства при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з цих виноматеріалів чи сусла. Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності - підприємствами первинного виноробства спирту етилового не денатурованого та його цільового використання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що операція по отриманню 29.10.2001 р. позивачем, як підприємством первинного виноробства, 13 656,82 дал етилового спирту для виготовлення виноматеріалів та подальшої реалізації підприємствам вторинного виноробства оподаткуванню акцизним збором не підлягала.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2002 р. №326-23-1/00412932-4031, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по акцизному збору у розмірі 2 633 032,50 грн., в т.ч. 2 106 426,00 грн. основного платежу та 526 606,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р. у справі №2-25/2769.2-2005 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Замінити позивача у справі - Державне підприємство "Радгосп-завод "Завєтне" його правонаступником - Дочірнім підприємством "Агрофірма "Завєтноє".

Замінити відповідача у справі - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р. у справі №2-25/2769.2-2005 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2005 р. у справі №2-25/2769.2-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .