розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису № 7/122 від 18.02.2013 року,-

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (надалі – ТОВ "М.С.Л.", позивач) до Харківської міської ради (надалі – відповідач) про визнання протиправним та скасування припису № 7/122 від 18.02.2013 року про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що розміщені ТОВ "М.С.Л." вивіски (м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 33), на яких зображуються виключно знаки для товарів і послуг позивача, не є рекламою, а отже і не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив письмові заперечення проти позову у яких просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Відділом реклами Департаменту контролю Харківської міської ради проведена перевірка дотримання ТОВ "М.С.Л." вимог законодавства про рекламу, за результатами якої 18.02.2013 року винесено припис № 7/122 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові.

Відповідачем в оскаржуваному приписі зазначено, що ТОВ "М.С.Л." розміщено об’єкти зовнішньої реклами, а саме: щит виносний (1,3х 0,5х 2) "Спортліга", та вивіски "ЛотоМаркет" у кількості 2 (дві) одиниці без дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

У результаті перевірки дотримання порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові встановлено порушення позивачем, а саме: відсутність дозволу на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено вимоги частини1 статті 16 Закону України "Про рекламу".

Вказаним приписом позивачу запропоновано у 1-денний термін усунути зазначені у приписі порушення шляхом демонтажу спеціальних конструкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Аналогічне за змістом визначення поняття "реклама" закріплене у Правилах розміщення зовнішньої реклами в місті Харків, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004р. № 977 (надалі - Правила), відповідно до яких, зовнішня реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 7 статті 8 Закону України "Про рекламу" встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно з частиною 6 статті 9 Закону України "Про рекламу" вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 p. № 2067 (2067-2003-п) вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права суд приходить до висновку, що у випадку коли на фасаді будинку (приміщення), яке займає суб'єкт господарювання, або біля входу у таке приміщення розміщено вивіску з інформацією про виробника товару та/або товар у місцях реалізації даного товару, яка не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Аналогічна позиція висловлювалася в листах Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (Лист № 9522 від 28.12.2006 p., Лист № 4089 від 07.06.2007 p., Лист № 4186 від 31.05.2005 p.).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на приміщенні пункту розповсюдження білетів державних лотерей позивача за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 33, розміщуються 2 (дві) вивіски із текстом "ЛотоМаркет", а біля зазначеного приміщення розташований виносний щит "Спортліга" (1.3х0,5х2).

В той же час, позначення "ЛотоМаркет" є знаком для товарів і послуг позивача, згідно з свідоцтвами від 10.02.2011 року № 134897, від 10.02.2011 року № 134898.

Окрім того, як видно з матеріалів фотофіксації, наявних у справі, вказані вивіски "ЛотоМаркет" розміщені на зовнішній поверхні споруди не вище першого поверху та містять інформацію про зареєстрований знак для товарів і послуг, а отже в розумінні статті 9 Закону України "Про рекламу" не є рекламою.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що розміщені позивачем вивіски за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 33, на яких зображуються виключно знак для товарів і послуг ТОВ "М.С.Л.", а саме "ЛотоМаркет", який, в свою чергу, зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів по послуг, не є рекламою, а отже не потребують отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, в порушення вищенаведених нормативно-правових актів України, неправомірно винесено припис № 7/122 від 18.02.2013 року про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові в частині вимог про демонтаж вивісок із позначенням "ЛотоМаркет", а отже припис в цій частині підлягає скасуванню.

В той же час, позивач не надав суду будь-яких належних доказів того, що виносний щит "Спортліга" не є рекламою в розумінні положень Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) , зокрема, що позначення "Спортліга" є зареєстрованим знаком для товарів і послуг позивача.

Окрім того, судом встановлено, що щит виносний "Спортліга" демонтовано позивачем на виконання вимог оскаржуваного припису в добровільному порядку.

Таким чином, суд вважає, що припис № 7/122 від 18.02.2013 року про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові в частині вимог про демонтаж виносного щиту із позначенням "Спортліга" винесений відповідачем правомірно.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158- 163 КАС України суд,-

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис № 7/122 від 18.02.2013 року про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові в частині вимог про демонтаж вивісок із позначенням "ЛотоМаркет".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.