ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04 " серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є
суддів: Гордійчук М.П., Ліпського Д.В., Чумаченко Т.А.,
Юрченка В.В.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участю представника:
відповідача: Хібен Ю.Г.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2004
року
у справі № 2-2117/04
за скаргою ОСОБА_1
на дії ДПI у Шевченківському районі м. Києва
В С Т А Н О В И В :
В липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
неправомірні дії Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва, які пов'язані з перерахунком його прибуткового
податку за 2002 рік, в зв'язку з чим просив суд визнати частково
недійсним податкове повідомлення від 04 червня 2003 року у
частині донарахування йому до сплати прибуткового податку в сумі
34 570,44 грн. та стягнути з відповідача судові витрати в сумі
3,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що перерахунок відповідача
базується не на вимогах Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
від 26 грудня 1992 року
(далі Декрет КМ України), а на нормах Iнструкції про прибутковий
податок з громадян, затвердженого Наказом Головної державної
податкової інспекції України № 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
від 21 квітня 1993
року (далі інструкція), яка суперечить Декрету КМ України, в
якому не передбачено такого перерахунку.
Крім того, шкала ставок, за інструкцією, не співпадає зі
шкалою ставок встановлених Декретом КМ України.
Справа у судах розглядалась неодноразово. В останньому
рішенні від 18 червня 2004 року Шевченківський районний суд м.
Києва задовольнив вимоги скарги та визнав дії ДПI у
Шевченківському районі м. Києва по перерахунку прибуткового
податку ОСОБА_1 за 2002 р. неправомірними.
Визнав частково недійсним податкове повідомлення ДПI у
Шевченківському районі м. Києва від 04 червня 2003 року.
Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справа
Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2004 року, рішення суду
першої інстанції скасоване та ухвалено нове, яким ОСОБА_1
відмовлено у задоволенні скарги.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційної
інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої
інстанції посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неповно
дослідив обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним
доказам, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального
і процесуального справа.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, який заперечував, щодо вимог касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ст.2 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, у справах щодо
оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті
(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
В основу рішення апеляційної інстанції покладено висновок про
те, що оподаткування доходу позивача повинно здійснюватись згідно
правил п.7.3 Iнструкції про прибутковий податок з громадян,
затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції
України від 21 квітня 1993 року № 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
, в розмірах,
порядку і строки, визначені Декретом Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та Указом
Президента України "Про збільшення неоподаткованого мінімуму та
ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
із
змінами від 21 листопада 1995 року.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, установлених законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно
Декларації про доходи, одержані з січня по 31 грудня 2002 року
сума доходів , одержаних позивачем за основним місцем роботи
становить 26 630,28 грн. сума утриманого податку 7026,60 грн. Сума
нарахованого доходу, одержаного не за основним місцем роботи
складає 10 205 452,02 грн., сума утриманого податку 1 195 950 грн.
За податковим повідомленням від 04 червня 2003 року ДПI у
Шевченківському районі м. Києва позивачу визначено суму
податкового зобов'язання у розмірі 72 604,80 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, виключно законами України встановлюються система
оподаткування, податки і збори.
Так, ч.3 ст.3 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
визначає, що ставки податків і пільг щодо
оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими
законодавчими актами України, крім законів про оподаткування.
Порядок оподаткування доходів громадян в Країні регулюється
Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, питання щодо
оподаткування доходів громадян за місцем основної роботи визначено
в ч.3 ст.9 зазначеним Декретом.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач при
перерахунку податку позивача керувався Iнструкцією про прибутковий
податок з громадян, затвердженого Наказом Головної державної
податкової інспекції України № 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
від 21 квітня 1993
року.
Між тим, шкала ставок, встановлена Iнструкцією, суперечить
шкалі ставок визначеного Декретом Кабінету Міністрів України.
Суд апеляційної інстанції не врахував норми ст.ст.11 та 12
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян"( 13-92 ) (13-92)
, які саме встановлюють порядок оподаткування
доходів не за основним місцем роботи.
Крім того, висновки суду апеляційної інстанції з приводу
врегулювання Указом Президента України "Про збільшення
неоподаткованого мінімуму та ставок прогресивного оподаткування
доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
від 13 вересня 1994 року
правовідносин, які не було врегульовано
законодавством,безпідставні, оскільки, ставку, за якою
обчислюється прибутковий податок не за основним місцем роботи,
встановлено у вигляді фіксованої суми-20%, а не виходячи з
мінімальної заробітної платні чи неоподаткованого мінімуму доходів
громадян, і в цій частині Указом Президента ніяких змін не було
внесено.
Указ Президента України також не встановлює порядку
перерахунку, як його зробила ДПI в Шевченківському районі м.
Києва.
Згідно п.4.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі, коли норма закону чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли
норми різних законів чи різних нормативно-правових актів
допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків
платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є
можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і
контролюючого органу, рішення приймається на користь платника
податків.
Отже неправильне застосування судом апеляційної інстанції
вимог закону, призвело до помилкового скасування рішення суду
першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що
дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.
Києва є неправомірними по перерахунку прибуткового податку за 2002
рік та донарахуванню ОСОБА_1 податкового зобов'язання у сумі 72
604,80 грн. і визнав частково недійсним податкове повідомлення від
04 червня 2003 року у частині донарахування прибуткового податку в
сумі 34 570,44 грн.
Згідно ст.226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220,221,226,230,231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення апеляційного
суду м. Києва від 30 вересня 2004 року - скасувати та залишити в
силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня
2004 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: ____________________ Маринчак Н.Є.,
Судді: ____________________ Гордійчук М.П.,
____________________ Ліпський Д.В.,
____________________ Чумаченко Т.А.,
_________________ Юрченко В.В.