Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,

при секретарі: Біла-Грошко О.А.,

за участю:

представника прокуратури Савицької О.В.,

представника МБФ "Шарепта" Рачинської З.П.,

представника 3-ї особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу представника Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" Соскиди Сергія Юрійовича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2005 року у справі за позовом прокуратури м. Ужгорода в інтересах Ужгородської міської Ради, управління майнової політики м. Ужгорода до Міжнародного благодійного фонду "Шарепта", 3-я особа приватний підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та пені згідно договору оренди нежитлового приміщення, зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та передати його управлінню майнової політики м. Ужгорода; зустрічним позовом Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" до Ужгородської міської Ради, управління майнової політики м. Ужгорода про зобов'язання продовжити договір оренди нежитлового приміщення, за його ж позовом до управління майнової політики м. Ужгорода, приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення за НОМЕР_1, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 і управлінням майнової політики м. Ужгорода, -

встановила:

В березні 2005 року прокуратура м. Ужгорода в інтересах Ужгородської міської Ради, управління майнової політики м. Ужгорода звернулася з зазначеним вище позовом. Міжнародний благодійний фонд "Шарепта" позов не визнав, звернувся до суду з зустрічним позовом до Ужгородської міської Ради, управління майнової політики м. Ужгорода. Просив зобов'язати відповідача продовжити укладений з ним договір оренди нежитлового приміщення, розташованого АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що він ним не користувався з 06.05.2004 року по 28.03.2005 року, а тому орендна плата нараховувалася йому неправомірно. Вважав, що має переважне право на продовження договору оренди. Крім того, просив визнати недійсним договір оренди на спірне приміщення, укладений 28 березня 2005 року з приватним підприємцем ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2005 року позов прокурора м. Ужгорода задоволено частково: стягнуто з Міжнародного благодійного фонду на користь Управління майнової політики м. Ужгорода заборгованість за минулий час, пеню за договором оренди та зобов'язано звільнити і передати управлінню майнової політики спірне приміщення, в решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні позову міжнародного благодійного фонду в частині зобов'язання продовжити з ним договір оренди відмовлено, договір з приватним підприємцем ОСОБА_2 від 28 березня 2005 року визнано неукладеним та провадження по справі про визнання його недійсним припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2005 року зазначене рішення частково змінено, виключено із резулятивної частини посилання на визнання неукладеним договору за НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та управлінням майнової політики м. Ужгорода, в іншій частині рішення залишено без змін.

Рішення судів по справі мотивовані тим, що відповідач по первинному позову не довів факт неможливості користування спірним приміщенням, а тому він не звільнявся від сплати орендної плати. Також Міжнародний благодійний фонд "Шарепта", крім несплати за договором орендної плати, не виконував інші суттєві умови договору оренди: не уклав договори страхування на орендоване приміщення та на комунальні послуги, не утримував об'єкт у справності. За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення суми заборгованості по договору оренди задоволені, а в зустрічних вимогах Фонду про продовження договору оренди відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, представник Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" Соскида С.Ю. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постановлені по справі рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

В обгрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами порушено норми матеріального права, а саме, Закони України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) та "Про власність" (697-12) . Крім того, як вважає касатор, суди не взяли до уваги той факт, що Міжнародний благодійний фонд не міг користуватися орендованим приміщенням, оскільки ним користувалась 3-я особа ОСОБА_2.

·

· В судовому засіданні касаційної інстанції представник касатора просила задовольнити касаційну скаргу з викладених в ній мотивів, представники покуратури та третьої особи просили в задоволенні скарги відмовити, вважаючи рішення судів законними та обгрунтованими.

·

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно вимог ст. 224 КАС України (2747-15) суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Iз матеріалів справи вбачається, що при розгляді по суті заявлених основного та зустрічного позовів та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку судами правильно встановлені фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини та застосовані до цих правовідносин норми матеріального права.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що Міжнародний Благодійний фонд "Шарепта", який за договором оренди мав щомісячно сплачувати оренду за нежитлове приміщення АДРЕСА_1, допускав порушення передбачених договором термінів сплати, а саме: за липень, листопад 2002 року, січень, березень, червень, серпень, жовтень, листопад 2003 року, січень, лютий, березень 2004 року, а з червня 2004 року по березень 2005 року взагалі її не сплачував. При цьому відповідач по основному позову відмовився звільнити спірне приміщення та передати його управлінню майнової політики м. Ужгорода. Рекомендованим листом у березні 2005 року власник нежитлового приміщення повідомив Міжнародний благодійний фонд про закінчення строку договору оренди, при цьому управління майнової політики діяло в межах своїх повноважень та на підставі укладеного договору оренди.

Крім того, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Міжнародним благодійним фондом "Шарепта" договірного зобов'язання по страхуванню орендованого приміщення і зобов'язання укласти договори на комунальні послуги, а також обов'язок утримувати об'єкт у повній справності.

Встановивши зазначені вище обставини, суди обгрунтовано дійшли висновку про відсутність у Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" переважного права на продовження договору оренди на новий строк через неналежне виконання ним усов договору, а також зобов'язали його сплатити суму заборгованості по орендній платі, звільнити та передати його власнику.

Рішення судів викладені достатньо повно, обгрунтовані та мотивовані з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, порушень процесуального закону, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що прийняті по справі рішення скасуванню не підлягають.

При розгляді справи судами було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та дана вірна правова оцінка встановленим обставинам.

Доводи касаційної скарги, викладені представником Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" Соски дою С.Ю., так само як і посилання його представника у судовому засіданні касаційної інстанції на неповне з'ясування судами обставин справи, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Зазначені доводи висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, а тому не можуть слугувати підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу представника Міжнародного благодійного фонду "Шарепта" Соскиди Сергія Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2005 року та змінене нею рішення господарського суду Закарпатської області від 29 вересня 2005року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.