Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Донця В.А., Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомМиколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової службидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаМіністерства аграрної політики та продовольства України Гніздичівський державний спиртовий заводпростягнення коштів за податковим боргом,

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути податковий борг Гніздичівського державного спиртового заводу у розмірі 112348,31 грн. за рахунок коштів Міністерства аграрної політики та продовольства України в управлінні якого перебуває державне підприємство.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому він також зазначив, що підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 26.03.2013 не забезпечив, натомість представник відповідача подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Гніздичівський державний спиртовий завод перебуває на обліку як платник податків у Миколаївській міжрайонній державній податковій інспекції Львівської області Державної податкової служби (Жидачівське відділення).

Як видно з матеріалів справи, у Гніздичівського державного спиртового заводу наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 112348,31 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.12.2011 № 0008081501, № 0008091501 та № 0008111501, від 17.07.2012 № 0001631501 та № 0001641501, від 14.11.2012 № 0004231501 та податкової декларації з плати за землю від 12.11.2012 № 15933, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим, згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо вищевказаної податкової декларації, а також доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень колегії суддів не надано, проте визначена ними сума податкового зобов'язання Гніздичівського державного спиртового заводу не сплачена, заборгованість становить 112348,31 грн.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати Гніздичівським державним спиртовим заводом податкового боргу, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у Гніздичівського державного спиртового заводу податкового боргу у розмірі 112348,31 грн.

Водночас, як видно з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача щодо погашення податкового боргу Гніздичівського державного спиртового заводу з листом від 06.11.2012 № 6549/10/19-027, в якому просив у відповідності до п. 96.2 ст. 96 ПК України прийняти рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання Мінагрополітики України, до сфери управління якого належить Гніздичівський державний спиртовий завод; досудову санацію Гніздичівського державного спиртового заводу за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію Гніздичівського державного спиртового заводу та призначення ліквідаційної комісії; виключення Гніздичівського державного спиртового заводу із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

У відповідь на вказане звернення від 06.11.2012 № 6549/10/19-027, листом від 23.11.2012 № 37-32-2-15/22336 відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" (672-2010-п) Гніздичівський державний спиртовий завод підлягає реорганізації шляхом приєднання до державного підприємства "Укрспирт", проте розпочати процедуру реорганізації на даний час не можливо у зв'язку з тим, що на підприємстві відсутній будь-який бухгалтерський облік, а також документи, які були підставою для виникнення кредиторських зобов'язань, в тому числі і стосовно виникнення податкового боргу, зважаючи на що, комісією з реорганізації здійснюється відновлення бухгалтерських документів, що дасть можливість встановити фінансово-економічний стан підприємства та прийняти щодо його реорганізації та погашення підтверджених зобов'язань. А також повідомлено, що Державним бюджетом України на 2012 рік не передбачено виділення коштів підприємствам, що входять до сфери управління Мінагрополітики України, для компенсації простроченої заборгованості перед державним бюджетом або здійснення їх досудової санації. Стосовно виключення Гніздичівського державного спиртового заводу з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації зазначено, що Мінекономрозвитку підготовлено проект Закону "Про внесення змін до закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , яким відповідно до пропозицій Мінагрополітики України пропонується виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства лікеро-горілчаної, виноробної та спиртової галузей.

Відповідно до п. 96.2 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

З аналізу викладеної норми видно, що встановлений порядок погашення податкового боргу стосується лише державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) Гніздичівський державний спиртовий завод включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, органом управління якого є Мінагрополітики України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем повідомлено позивача про вжиття заходів, передбачених пп. 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 ПК України.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" (672-2010-п) прийнято рішення про реорганізацію Гніздичівського державного спиртового заводу шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а саме ліквідацію платника податків та призначення ліквідаційної комісії.

Поряд з цим, згідно з п. 6 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" Кабінет Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До цього переліку включаються, зокрема, майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт.

При цьому, Мінагрополітики України листом від 21.02.2012 № 37-11-3-9/2468 звернулося до Мінекономрозвитку із пропозицією виключити із переліку об'єктів права державної власності підприємства, які відносяться до сфери управління міністерства, зокрема, усі підприємства спиртової галузі, в тому числі Гніздичівський державний спиртовий завод, з врахуванням якого Мінекономрозвитку підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , яким пропонується виключити із переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, державні спиртові заводи.

Також для вирішення питання погашення податкового боргу спиртових заводів Мінагрополітики України листом від 02.02.2012 №37-32-3-6/1512 звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням дати доручення: ДПС провести аналіз структури податкової заборгованості кожного державного спиртового заводу - юридичної особи з виділенням окремо юридичних осіб - банкрутів, в тому числі нарахованих штрафних санкцій, які застосовані у зв'язку із наявністю у них податкових штрафних санкцій, які застосовані у зв'язку із наявністю у них податкових зобов'язань з урахуванням невідшкодованого податкового податку на додану вартість; Мінфіну, ДПС та Мінагрополітики України провести спільну нараду за участю ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт" для розгляду підготовленого ДПС аналізу структури податкової заборгованості кожного державного спиртового заводу з метою визначення шляхів та термінів її погашення, а також можливості списання або розстрочення сплати податкових зобов'язань при укладенні мирових угод.

Кабінет Міністрів України (доручення від 22.02.2012 № 61432/3/1-11, копія якого наявна в матеріалах справи) погодився з пропозицією Мінагрополітики України, у зв'язку з чим 02.04.2012 проведено спільну нараду представників Мінагрополітики України, ДПС, ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт", на якій було розглянуто підготовлену ДПС інформацію щодо структури боргових зобов'язань в розрізі державних спиртових заводів та можливі шляхи і терміни її погашення.

Приймаючи до уваги, що Мінагрополітики України, яке у відповідності до ст. 93 Конституції України безпосередньо не наділено правом законодавчої ініціативи, зверталося з пропозицією виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства, які відносяться до його управління, про що свідчить лист від 21.02.2012 № 37-11-3-9/2468, проте відповідного закону не прийнято, з незалежних від відповідача причин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем вжито заходів, передбачених пп. 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 ПК.

Зважаючи на викладене у сукупності, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу Гніздичівського державного спиртового заводу у розмірі 112348,31 грн. за рахунок коштів Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69- 71, 94, 97, 158- 163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У задоволенні позову Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби відмовити повністю.

постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.