ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 червня 2006 року     м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого:
     Бутенка В.I.
     Суддів:
     Гончар Л.Я.
     Лиски Т.О.
     Панченка О.I.
     Сороки М.О.
 
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва  від
24 грудня 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2  на  дії
Деснянського  районного  суду   м.  Києва  у  сфері  управлінської
діяльності, -
 
                           встановила:
     У жовтні 2004 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до  суду  зі
скаргою на дії судді Деснянського районного суду м. Києва у  сфері
управлінської діяльності.
     Позивачі зазначали,  що  8  грудня  2003  року  звернулись  з
позовною заявою в Деснянській районний суд м. Києва  до  директора
школи  №207  ОСОБА_3.   про  захист  честі,  гідності  та  ділової
репутації. Але так як судді Деснянського районного суду  м.  Києва
не приймали ніяких дій по  їх  позову,  то  вони  25.08.2004  року
звернулися зі скаргою до Голови  Апеляційного  суду  м.  Києва.  З
наданої відповіді їм стало відомо,  що  24  грудня  2003  року  їх
позовна заява  була  залишена  без  руху  з  наданням  строку  для
усунення недоліків, а 16 січня 2004  року  вказана  позовна  заява
визнана неподаною  та  такою,  що  підлягає  поверненню.  Позивачі
вважають  дії  судді  Деснянського  районного   суду    м.   Києва
неправомірними, так як копії вказаних ухвал і  повідомлень  їм  не
надсилалися.
     Позивачі просили визнати дії Деснянського районного  суду  м.
Києва неправомірними та  зобов'язати  усунути  порушенні  права  і
свободи і відновити провадження у справі.
     В ході  підготовки  справи  до  розгляду  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.
доповнили свої вимоги до скарги та зазначили, що 4.11.2004 року  в
судовому засіданні при новому розгляді по суті  їхньої  скарги  на
неправомірні дії директора школи №207  ОСОБА_3.  головуючий  суддя
Грегуль О.В. незаконно зупинив провадження посилаючись на  те,  що
по справі надійшла касаційна скарга.  При  цьому  не  надав  копію
вказаної касаційної скарги та ухвали  про  зупинення  провадження.
Також їм стало відомо,  що  в  справі  була  винесена  ухвала  про
поновлення процесуальних строків на касаційне оскарження  про  яку
їх не  повідомляли.  Просили  відновити  провадження  у  справі  і
зобов'язати  Деснянський районний суд м.  Києва  видати  їм  копії
ухвал, копію касаційної скарги і надати строк протягом якого  вони
зможуть надати пояснення на дану касаційну скаргу.
     Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2004 року в
задоволенні скарги ОСОБА_1., ОСОБА_2. відмовлено. 
     Не  погоджуючись  з  зазначеними   вище   судовим   рішенням,
ОСОБА_1., ОСОБА_2.  звернулися  з  касаційною  скаргою  до  Вищого
адміністративного суду України, з посиланням на  порушення  судами
норм матеріального права.
     Згідно  з  ч.3  ст.211  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підставами
касаційного оскарження є порушення  судом  норм  матеріального  чи
процесуального права.
     Оскільки   оскаржувані   судові   рішення   постановлено    з
додержанням норм матеріального  і  процесуального  права,  колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
     Керуючись  ст.  211   Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів,-
 
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  відхилити,  а   рішення
Апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2004  року  залишити  без
змін.
     Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
     Судді:  (підписи)
     З оригіналом згідно.
     Суддя
     Вищого адміністративного
     суду України        Л.Я.Гончар