ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
     01010 м. Київ, вул. Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     29.06.2006
                                                       № К-3081/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Конюшко К.В.(головуючого),
     Карася О.В Пилипчук Н.Г. Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
     при секретарі: Iльченко О.М.
     за участі представників:
     від позивача: Шевченка Ю.В., від відповідача: Кравчука Т.О.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
СДПI по роботі з  великими  платниками  податків  у  м.  Києві  на
рішення Господарського суду м.  Києва  від  29.08.2005  та  ухвалу
Київського апеляційного  господарського  суду  від  13.12.2005  по
справі № 28/147
     за позовом  Акціонерного поштового пенсійного банку "Аваль"
     до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по  роботі
з великими платниками податків у м. Києві
     про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Позивач  (далі  -  АППБ  "Аваль")  звернувся  з  позовом  про
визнання недійсним податкових  повідомлень-рішень  Спеціалізованої
державної податкової інспекції по  роботі  з  великими  платниками
податків у м. Києві (далі - СДПI) від 26.04.2005 № 00000242302/0.
     Рішенням  Господарського  суду  м.  Києва   від   29.08.2005,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного  господарського
суду від 13.12.2005, позов задоволено.
     СДПI звернулась  із  касаційною  скаргою  на  вказані  судові
рішення і просить їх скасувати.  При  цьому  зазначає,  що  судами
порушено  та  неправильно  застосовані  норми   матеріального   та
процесуального права, серед іншого: порушено вимоги ст. 9  Декрету
Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93  ( 15-93 ) (15-93)
          "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" (зі змінами та
доповненнями),  та  п.  2.7  Положення  про   валютний   контроль,
затвердженого   Постановою   Національного   Банку   України   від
08.02.2000 № 49 ( z0209-00 ) (z0209-00)
         (зі змінами та доповненнями).
     АППБ "Аваль" надав заперечення на касаційну скаргу, в  якому,
викладаючи фактичні обставини справи зазначив, що АППБ "Аваль" має
кореспондентські рахунки в іноземних  банках,  що  підтверджується
матеріалами  справами.  Процентні  доходи  на  залишки  коштів  на
кореспондентських  рахунках  в  іноземних  банках   АППБ   "Аваль"
декларував у пункті 1 розділу II Декларації,  в  якому  підлягають
декларуванню фінансові вкладення в іноземній валюті  на  рахунках,
відкритих в  іноземних  банках.  Нараховані  процентні  доходи  на
залишки коштів на кореспондентських рахунках в іноземних банках не
є дивідендами за  визначеннями  нормативних  актів,  що  регулюють
порядок обліку доходів у вигляді дивідендів, а отже, АППБ  "Аваль"
не мав правових підстав для декларування таких процентних  доходів
у розділі IV "Доходи (дивіденди) в іноземній валюті,  одержані  за
межами України" Декларації про валютні цінності, доходи та  майно,
що належать резиденту  України  і  знаходяться  за  її  межами.  I
враховуючи зазначене,  проти  скарги  заперечив  і  просив  судові
рішення залишити в силі.
     Перевіривши доводи касаційної  скарги,  заперечення  на  неї,
пояснення  представників   сторін,   рішення   судів   першої   та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як   встановлено   судами   -   за   результатами    планової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства - АППБ "Аваль" за період з 01.10.2001 по  30.09.2004
на підставі Акту перевірки № 183/252/14305909 від 22.04.2005, СДПI
прийнято  податкове  повідомлення-рішення   №   0000242302/0   від
26.04.2005, яким відповідно до ст. 9  Декрету  Кабінету  Міністрів
України "Про систему валютного регулювання і  валютного  контролю"
до  Позивача  застосовано  штрафні  санкції  за  порушення   вимог
валютного законодавства у розмірі 2 720 грн.
     Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету, валютні  цінності  та  інше
майно  резидентів,  яке  перебуває  за  межами  України,  підлягає
обов'язковому декларуванню у Національному банку України,  порядок
і терміни декларування встановлено НБУ.
     Форму Декларації про валютні цінності, доходи  та  майно,  що
належать резиденту України і знаходяться за її межами, погоджено з
Національним   Банком   України,   Міністерством   статистики   та
Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і  торгівлі  України,
затверджено  наказом   Міністерства   фінансів   України   №   207
( z0018-96 ) (z0018-96)
         від 25.12.1995 (далі - Декларація).
     Відповідно  до   положень   глави   II   розділу   1   Правил
бухгалтерського  обліку   доходів   і   витрат   банків   України,
затверджених постановою правління Національного банку України  від
18.06.2003 та п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку  15
"Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів  України  від
22.11.1999  №  290,  дивіденди   -   частина   чистого   прибутку,
розподілена між учасниками (власниками) відповідно  до  частки  їх
участі у власному капіталі підприємства.
     Як  свідчать  матеріали  справи,  нараховані   АППБ   "Аваль"
процентні доходи на залишки коштів на кореспондентських рахунках в
іноземних банках не  є  дивідендами  за  визначеннями  нормативних
актів, що регулюють порядок обліку доходів у вигляді дивідендів, а
отже, АППБ "Аваль" не мав правових підстав для  нарахування  таких
процентних доходів у розділі IV "Доходи  (дивіденди)  в  іноземній
валюті,  одержані  за  межами  України"  Декларації  про   валютні
цінності,  доходи  та  майно,  що  належать  резиденту  України  і
знаходяться за її межами.
     Тому суди першої та апеляційної інстанції дійшли  правильного
висновку, що АППБ "Аваль" декларував проценті  доходи  на  залишки
коштів на кореспондентських рахунках в іноземних банках у  розділі
II Декларацій, достовірність відомостей яких встановлена.
     Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції визнає  судові
рішення законними та обгрунтованими у зв'язку з повним з'ясуванням
обставин, що мають значення для  справи,  які  правомірно  визнані
встановленими, відповідністю висновків, викладених в рішенні суду,
обставинам справи та правильним застосуванням  норм  матеріального
та процесуального права. За таких умов касаційна  скарга  підлягає
залишенню без задоволення, судові рішення - залишенню без змін.
     Керуючись ст. ст.  160,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну   скаргу   Спеціалізованої   державної   податкової
інспекції по роботі з великими  платниками  податків  у  м.  Києві
залишити без задоволення.
     Рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2005 та ухвалу
Київського апеляційного  господарського  суду  від  13.12.2005  по
справі № 28/147 залишити без змін.
     Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
     Головуючий   К.В. Конюшко
     Судді:  О.В. Карась
     Н.Г. Пилипчук
     Є.А. Усенко
     Т.М. Шипуліна