ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          Iменем України
 
     29 червня 2006 року  м. Київ
  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
     головуючого: судді Харченка В.В.
     суддів: Кравченко О.О., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я
     при секретарі  Деревенському I.I.
     з   участю   представників:    позивача   -   Ващука    Я.В.,
відповідача -
     Клепацького М.М.
     розглянувши в порядку касаційного  провадження  у  відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу  за  позовом
виробничого   кооперативу   проектно   вишукувального    інституту
"Херсонагропроект"  до   виконкому   Херсонської   міської   ради,
товариства  з  обмеженою   відповідальністю   "УкрАгроПромПроект",
управління комунальної  власності  виконкому  Херсонської  міської
ради про визнання недійсним рішення
                           встановила:
     Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від  14
грудня   2005р.   апеляційна   скарга   товариства   з   обмеженою
відповідальністю  (далі  ТОВ)  "УкрАгроПромПроект"  залишена   без
задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від
24 червня 2005 року -  без змін.
     Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційного та  рішенням
місцевого судів ТОВ "УкрАгроПромПроект" оскаржило їх в касаційному
порядку, з мотивів невірного застосування судами першої та  другої
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема воно
вважає, що оскаржуваний  п-п.1.22.  рішення  виконавчого  комітету
Херсонської міської  Ради  №295  від  20.07.2004  р.  прийнятий  у
відповідністю з нормами чинного законодавства.
     До того ж скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на
те, що  позовна  заява  позивача  була  підписана  неуповноваженою
особою. Він стверджує, що на момент звернення до  суду  керівником
Виробничого    кооперативу     Проектно-вишукувальний     інститут
"Херсонагропроект", позивача у справі, був  Братіков  Б.С.,  а  не
підписавша заяву Яловенко О.I. Просить рішення місцевого та ухвалу
апеляційного судів скасувати та  прийняти  нове  рішення,  яким  в
позові відмовити.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  пояснення  представників  сторін,   розглянувши   доводи
касаційної скарги та матеріали  адміністративної  справи,  колегія
суддів встановила наступне.
     20 липня 2004 року  виконавчий  комітет  Херсонської  міської
ради (далі - Виконком) своїм рішенням  №  295  доручив  управлінню
комунальної  власності  міста   видати   ТОВ   "УкрАгроПромПроект"
свідоцтво про право власності на будівлі та споруди за адресою  м.
Херсон, вул.. 9 Січня, 15 та по вул.. Поповича, 19-А.
     При прийнятті вказаного рішення Виконком керувався статтею 30
Закону   України   "Про   місцеве   самоврядування   в    Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          та  Iнструкцією  про   порядок   реєстрації   права
власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у  власності
юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом  Держкомунбуду
України від 09.06.1998 року № 121 ( z0399-98 ) (z0399-98)
         .
     Як  вірно  зазначено  в  оскаржуваній   ухвалі   Запорізького
апеляційного  господарського  суду,  акт  державного   чи   іншого
органу - це юридична форма рішень  цих  органів,  тобто  офіційний
письмовий  документ,  який  породжує   певні   правові   наслідки,
спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і  має
обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
     Залежно від компетенції органу, який прийняв такий  документ,
і  характеру  та  обсягу  відносин,  що  врегульовано  ним,   акти
поділяються на  нормативні  і   такі,  що  не  мають  нормативного
характеру, тобто індивідуальні.
     Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства або визначеній  законом  компетенції
органу, який видав цей  акт.  Обов'язковою  умовою  визнання  акта
недійсним є також порушення у зв'язку  з  прийняттям  відповідного
акту  прав  та  охоронюваних  законом  інтересів  підприємства  чи 
організації. Якщо  за результатами розгляду  справи  факту такого 
порушення  не встановлено, у господарського  суду  немає  правових
підстав для задоволення позову.
     В даному випадку між позивачем та одним із відповідачів існує
спір щодо права власності і тому позовні вимоги заявлені в порядку
ст. 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          з
метою захисту законних прав та  інтересів  та  у  відповідності  з
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         про право на судовий захист.
     Рішення від 20.07.2004 р. № 295 Виконкомом прийнято  в  межах
повноважень  передбачених  ст.  30  Закону  України  "Про  місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        .
     На той  час  порядок  реєстрації  власності  здійснювався  на
підставі  Тимчасового  положення  про  порядок   реєстрації   прав
власності на нерухоме майно,  затвердженого  наказом  Міністерства
юстиції України від 07.02.2002 р. №  7/5  ( z0157-02 ) (z0157-02)
          .   Але  в
самому рішені  Виконком  посилається  на  Iнструкцію  про  порядок
реєстрації  права  власності  на  об'єкти  нерухомого  майна,   що
перебувають у власності юридичних та фізичних  осіб,  затвердженої
наказом Державного комітету будівництва, архітектури  та  житлової
політики України  від  09.06.1998  року  №  121,  і  яка  втратила
чинність 15.02.2002 р. згідно  з наказом Дсржбуду України № 36.
     Таким чином приймаючи оскаржуване рішення Виконком  керувався
нормативним актом,  який втратив чинність, що саме по собі  вже  є
підставою визнання такого акту (рішення) недійсним.
     Крім  того,  апеляційним   судом   встановлено   факт,   який
відповідає матеріалам справи і йому дана оцінка у відповідності  з
чинним  законодавством  України,  про  те,  що  видача   свідоцтва
здійснювалась на підставі наданого  ТОВ  "УкрАгроПромПроект"  акту
приймання-передачі первісного  внеску  до  статутного  капіталу  у
власність  Товариства  від  27.02.2004р.,  що  у  відповідності  з
Додатком №1 до Тимчасового положення про порядок  реєстрації  прав
власності на нерухоме майно є правовстановлюючим документом
     Але, як  правильно  зазначено  в  ухвалі  апеляційного  суду,
Виконком не посилався на Тимчасове положення, і  по-друге,  згідно
пункту  15  Додатку  №1  рішення  засновника  та  відповідний  акт
приймання-передачі майна є правовстановлюючим документом тільки у 
разі  створення  державної  (національної)  акціонерної  компанії,
державної   (національної)   холдингової   компанії,    відкритого
акціонерного  товариства,   створеною   в   процесі   приватизації
(корпоративної).   Товариство   з    обмеженою    відповідальністю
"УкрАгроПромПроект" не є таким підприємством,  тому  на  нього  не
можуть розповсюджуватися приписи пункту 15 Додатку №1  Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
     Питання створення  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"УкрАгроПромПроект" та передачі в  його  статутний  фонд  спірного
майна було предметом  неодноразових  судових  засідань  по  різним
справам та в різних судових інстанціях.
     Так, рішенням Суворовського районного суду м. Херсона  від 10
листопада 2004 року  визнано  недійсним  протокол  засідання  ради
кооперативно-державного     проектно-вишукувального      інституту
"Херсонагропроект", спрадкоємцем якого є позивач,  від  16.02.2004
р. на якому нібито  приймалось  рішення  про  реорганізацію  КДПШI
"Херсонагропроект" і передачу спірного майна до  статутного  фонду
ТОВ"УкрАгроПромПроект". Це рішення набрало законної сили.
     Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області  від
03 серпня 2005 року, яке набрало чинності з 04.09.2005 р., визнані
недійсними   збори   засновників   ТОВ   "УкрАгроПромПроект"   від
27.02.2004 р.  та  акт  приймання-передачі  первісного  внеску  до
статутного капіталу учасником у власність ТОВ  "УкрЛгроПромПроект"
від 27.02.2004 р.
     Прямо протилежне рішення з цього приводу  18 липня 2005  року
прийняв Оболонський районий суд м. Києва.
     Всі ці рішення були взяті до уваги,  оскільки  згідно  з  ч.4
ст.35 Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
рішення суду з цивільної  справи,  що  набрало  законної  сили,  є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які  встановлені
судом і мають значення для вирішення спору.  Аналогічне  положення
закладене і в  ч.1  ст.72  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Щодо    державної    реєстрації    виробничого    кооперативу
"Херсонагропроект" після внесення  спірного  майна  до  статутного
фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроПромПроект",
то це  не  має  значення  для  вирішення   питання  про  порушення
майнових інтересів позивача, тому що  згідно  Статуту  виробничого
кооперативу  Проектно-вишукувальний  інститут  "Хсрсонагропроект",
останній створено у процесі реорганізації,  шляхом  перетворення-1
кооперативно-державного     проектно-вишукувального      інституту
"Херсонагропроскт" у зв'язку з поверненням державі її частки.
     Це        підтверджується        Статутом         Кооперативу
Проектно-вишукувальний  інститут  "Херсонагропроект"  та  рішенням
Суворовського районого суду  м.  Херсона  від  22.07.2004   р.  по
справі №2-3984/04, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду
Херсонської області від 28.07.2005 р.
     Пункт 3.3 статті 3 Статуту передбачає перехід до  виробничого
кооперативу усього майна інституту.
     Господарський    суд    правомірно     вказав,     що     акт
приймання-передачі  первісного  внеску  до   статутного   капіталу
підписано  директором  товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"УкрАгроПромПроект"  27.02.2004  р.,  в  той   час   як   державна
реєстрація  ТОВ "УкрАгроПромПроект" здійснена тільки 03.03.2004 р.
З   цього   часу   ТОВ   "УкрАгроПромПроєкт"   набуло    цивільної
правоздатності.
     Суд  першої  інстанції  надав  вірну  правову   оцінку   акту
приймання-передачі  як  доказу   переходу   права   власності   до
товариства  з  обмеженою   відповідальністю   "УкрАгроПромПроект".
Неможливо передати майно не існуючій юридичній особі.
     Також,    є    юридично     безпідставними     доводи     ТОВ
"УкрАгроПромПроект" викладені в касаційній скарзі,  що  керівником
позивача на момент звернення до  суду  був  Братіков  Б.С.,  а  не
Яловенко О.I.
     Згідно доданих до позову  документів  державного  реєстратора
юридичних  осіб  Херсонського  міськвиконкому,  головою  правління
позивача на день звернення до суду  була  Яловенко  О.I.  Братіков
Б.С. був звільнений з посади керівника наказом №55-К від 28 травня
2004 року. Цей факт досліджений судами належним чином.
     Господарський  суд   Херсонської   області   та   Запорізький
апеляційний господарський суд взяли  до  уваги  доводи  сторін  та
рішення районих судів Херсонської області та м.  Києва,  що  мають
відношення до предмету спору і зробили вірний висновок про те,  що
п-п.1.22 рішення виконавчого комітету Херсонської міської  ради  №
295 від 20.07.2004р. є недійсним.
     Колегія суддів вважає, що за таких обставин касаційна  скарга
підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського  суду
Херсонської області та  Запорізького  апеляційного  господарського
суду без змін.
     Правова  оцінка  обставин  справи  є  вірною,  порушень  норм
матеріального чи процесуального права не вбачається.
     Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 221,  223,  230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія
суддів, -
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"УкрАгроПромПроект"   залишити   без   задоволення,   а    рішення
Господарського суду Херсонської області від 24 червня 2005 року та
ухвалу  Запорізького  апеляційного  господарського  суду   від  14
грудня 2005 року  -  без змін.
     Ухвалу судді Вищого адміністративного  суду  України  від  29
березня 2006  року  в  частині  зупинення  виконання  вищевказаних
судових  рішень скасувати.
     Ухвала набирає законної сили з  моменту  її  проголошення  та
оскарженню не підлягає.
 
                              Судді: