За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" до Київської регіональної митниціпро скасування податкового повідомлення-рішення № 18 від 21.01.2013 року, Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача Румша А.Л. довіреність № 7/13 від 04.01.11р.Від відповідача Чабан О.В. довіреність № 14/1-16/28638 від 29.12.12р.На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 16.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб") звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту - відповідач, Київська регіональна митниця) про скасування податкового повідомлення-рішення № 18 від 21.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 09.04.2013 року.

Судове засідання, призначене на 09.04.2013 року, судом відкладалось на 16.04.2013 року.

У судовому засіданні 16.04.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 18.12.2012 року по 27.12.2012 року відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, за наслідками якої складено Акт № Н82/12/100000000/23721570 від 28.12.2012 року.

У вказаному акті зроблено висновок про те, що позивач не нарахував та не сплатив антидемпінгове мито чим порушив вимоги рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки" та статті 11 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення форми "р" від 21.01.2013 року № 18, яким позивачу донараховано антидемпінгове мито у розмірі 1069960,65 грн. згідно наступних вантажних митних декларацій від 07.04.2010 №100000016/2010/613307, від 08.06.2010 №100000016/2010/619640, від 30.06.2010 №100000016/2010/622121, від 10.11.2010 № 100000016/2010/484651, від 17.02.2011 №100130003/2011/100569, від 06.05.2011№ 100170000/2011/110598, від 21.09.2011 №100190000/2011/126312, від 26.12.2011 №100190000/2011/138817.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки" застосовано остаточні антидемпінгові заходи строком на п'ять років на імпорт в Україну товарів - шприці з полімерних матеріалів з голками та без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних у відповідних відсотках до митної вартості товару.

Згідно п.2.7 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів),у тому числі і мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів.

У п.3.3 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 зазначено, що Державна митна служба України зобов'язана забезпечити справляння антидемпінгового мита відповідно до опису товару, зазначеного у пункті 1 цього рішення.

Судом також встановлено, що у період з 07.04.2010 року по 30.06.2010 року позивачем заявлено до митного оформлення у Київську регіональну митницю товар "шприц ін'єкційний одноразового застосування BD DISKARDITT II, 5 мл., 10 мл., з голкою. Країна виробництва: Іспанія.

Позивачем було оформлено наступні вантажні митні декларації: від 07.04.2010 №100000016/2010/613307, від 08.06.2010 №100000016/2010/619640, від 30.06.2010 №100000016/2010/622121, від 10.11.2010 № 100000016/2010/484651, від 17.02.2011 №100130003/2011/100569, від 06.05.2011№ 100170000/2011/110598, від 21.09.2011 №100190000/2011/126312, від 26.12.2011 №100190000/2011/138817.

Судом встановлено, що позивачем самостійно не було обчислено та сплачено антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Суд також зазначає, що відповідач самостійно також не нарахував позивачу під здійснення митного контролю антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Як вбачається з тексту рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, який розміщений у пошуковій системі НАУ, його дія неодноразово зупинялась ухвалами судів про вжиття заходів забезпечення позову.

Так ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2009 року по справі № 2а-10391/09/0270 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки" до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у іншій справі № 2а-3851/10/2670 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки" до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Також судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі № 2а-3851/10/2670 визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки". постанова набрала законної сили в момент її проголошення.

Про те, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року відновлено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки".

У відповідності до ч.3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

У відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, судом встановлено, що існував проміжок часу протягом якого рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки" не діяло, а саме: період з від 05.11.2009 року по 21.01.2010 року, період від 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та період від 25.11.2010 року по 16.03.2011 року, оскільки існували ухвали судів про вжиття заходів забезпечення позову.

Судом також встановлено, що у період зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 позивачем ввезено на митну територію України товар згідно вантажних митних декларацій: від 07.04.2010 №100000016/2010/613307, від 08.06.2010 №100000016/2010/619640, від 30.06.2010 №100000016/2010/622121, від 10.11.2010 № 100000016/2010/484651, від 17.02.2011 №100130003/2011/100569, від 06.05.2011№ 100170000/2011/110598, від 21.09.2011 №100190000/2011/126312, від 26.12.2011 №100190000/2011/138817.

У вказаний період рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 щодо застосування антидемпінгових заходів не діяло, а тому відповідач не мав сплачувати, а відповідач не мав права нараховувати антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли у 2010 році до них підлягає застосуванню Закон України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) та Митний кодекс України від 11.07.2002 (92-15) року.

У відповідності статті 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно статті 17 вказаного вище закону України мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Таким чином, відповідач згідно законодавства України повинен нараховувати платнику податків мито, яке являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, на день подання митної декларації, в тому числі і антидемпінгове мито, та саме відповідач несе відповідальність за нарахування даного мита.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 МК від 11.07.2002 року).

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки митні органи мають право донарахувати обов'язкові платежі.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-223а11 (номер у ЄДРСР 21193498) та в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Як вбачається з Акту № Н83/110000000/31816235 від 03.12.2012 року "Про проведення перевірки стану дотримання ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" законодавства України з питань митної справи", єдиною підставою для донарахування позивачу антидемпінгового мита стало те, що відповідач його не нарахував пропускаючи на митну територію України товар згідно вантажних митних декларацій від 07.04.2010 №100000016/2010/613307, від 08.06.2010 №100000016/2010/619640, від 30.06.2010 №100000016/2010/622121, від 10.11.2010 № 100000016/2010/484651, від 17.02.2011 №100130003/2011/100569, від 06.05.2011№ 100170000/2011/110598, від 21.09.2011 №100190000/2011/126312, від 26.12.2011 №100190000/2011/138817.

Судом також встановлено, що службова перевірка щодо змови між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів відповідачем не проведено, кримінальна справа з цих питань не порушена.

Також судом не встановлено протиправність дій позивача під час митного оформлення товарів за вказаними вище вантажними митними деклараціями, оскільки ним було надано відповідачу всі документи під час митного оформлення товарів.

Судом також встановлено, що відповідачем у Акті № Н82/12/100000000/23721570 від 28.12.2012 року не визнано митну вартість товару, яка вказана позивачем у вантажних митних деклараціях, невірною. Відповідач розраховує антидемпінгове мито згідно митної вартості, яка зазначена позивачем у вантажних митних деклараціях.

Враховуючи те, що відповідач не нарахував позивачу антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 на товар та пропустив товар на митну територію України після сплати позивачем визначених відповідачем митних платежів, то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань.

Одночасно суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень мають по суті характер відкладальної дії з наступних причин.

Слід зазначити, що забезпечення позову має на меті не відстрочення виконання оспорюваного рішення, як зазначає відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву, а зупинення його дії до вирішення спору по суті, у зв'язку з чим зупиняється дія оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті, виходячи з вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто у період розгляду справи Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. не діяло та митниця не мала правових підстав для застосування цього рішення про що свідчать і листи Державної митної служби України від 10.02.2010 року № 21/2-255-ЕП та від 30.03.2011 року № 11/2-10.14/5284-ЕП, які направлялися регіональним митницям для використання у роботі разом у ухвалами та постановами судів.

На час дії рішень судів про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень, що зупинені такими ухвалами, не підлягають виконанню. Скасування ухвал суду про забезпечення позову не є підставою для відновлення дії оскаржуваних рішень на той період часу коли вони були призупинені.

У відповідності до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Також, слід зазначити, що застосування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. щодо сплати антидемпінгового мита можливе лише з 16.03.2011р., тобто з дня відновлення дії зазначеного рішення та не може бути застосовано до позивача з урахуванням того, що ухвалами суду про вжиття заходів забезпечення позову дію цього рішення було зупинено та вказані ухвали суду були обов'язкові до виконання у відповідності до ст. 124 Конституції України та враховувались митницею під час пропуску товарів через митний кордон України.

На підставі викладеного суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення форми "р" № 18 від 21.01.2013 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "р" Київської регіональної митниці № 18 від 21.01.2013 року.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Київської регіональної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" понесені нею витрат по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.