Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 06"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим, Управління податкової міліції Державної податкової служби в АР Крим

про визнання протиправним рішення.

за участю представників:

позивача - Формус Ю.В. НОМЕР_1, довіреність № 1 від 01.01.13 ;

відповідача (Управління податкової міліції Державної податкової служби в АР Крим), Бостаніді З.О., посвідчення НОМЕР_3, довіреність № 168/10/10.1-14 від 21.01.13;

відповідача (Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим) - Григорєв І.О. посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 10 від 04.04.12;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" (далі - позивач, ТОВ "Каскад 06) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в АР Крим (далі - відповідач 1) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що вони прийняті із порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.01.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2011 (т.1.а.с.100) було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в АР Крим (далі - відповідач 2).

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

16.05.2011 представником позивача збільшено позовні вимоги (т.1.а.с.102), відповідно до яких він просив:- Визнати протиправними дії Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в АР Крим, вчинені 28-29.04.2010 щодо вилучення у ТОВ "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, про вилучення у ТОВ "Каскад 06", згідно опису на 11 аркушах, 10532 пляшки алкогольних напоїв, на приблизну суму 2086219,00 грн., та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", який складався з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010згідно опису на 9 аркушах, 4302 пляшки алкогольних напоїв, на приблизну суму 1095262,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2011 було поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" строк звернення до адміністративного суду з позовом в частині вимог до Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в АР Крим про визнання протиправними дій (т.2 а.с.18).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.03.2011 було допущено заміну другого відповідача на його правонаступника - Управління податкової міліції Державної податкової служби АР Крим (т.1.а.с.127).

Відповідач 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, 25.03.2013 надав письмові заперечення (т.10 а.с.5), вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідач 2 проти позову заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях від 25.03.2010 (т.10 а.с.4), вважає, що працівники податкової міліції в спірних правовідносинах діяли в межах норм чинного законодавства. Крім того, представник відповідача 2 вважає за необхідне закрити провадження по справі в частині вимог до Управління податкової міліції, перевірка складських приміщень проводилась в межах кримінальної справи.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та свідка, дослідивши надані докази, суд

23.12.2010 Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в АР Крим було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 010741/01101-32(т.1.а.с.11), згідно з яким відповідно до абзацу 13 частини 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 719877,00 грн. за зберігання, транспортування та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

Не погодившись з прийняти рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст. 3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 71 від 10.02.2007 року (z0116-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за № 116/13383 (z0116-07) (далі по тексту - Наказ), Департамент функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України. Департаменту підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.6.1 Наказу).

До функцій регіональних управлінь, згідно з п. 6.4 Наказу належать, зокрема: проведення перевірок діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, участь в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини; застосування до суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст. 3 КАС України.

Щодо вимог до Управління податкової міліції судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 28 квітня 2011 року до складських приміщень ТОВ "Каскад 06", розташованих за адресою: м. Ялта, Південнобережне шосе, 42, прибули співробітники податкової міліції ДПА в АР Крим та надали направлення № 11,12,13, 14, 15 (т.10 а.с.145-149).

З зазначених вище направлень вбачається, що на підставі ст. 22 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу України" зі змінами та доповнення, п. 24 ст. 11 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20.12.1990 року, зі змінами та доповненнями, начальнику відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів майор податкової міліції Гаврилову Олександру Сергійовичу та старшому оперуповноваженому відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів капітан податкової міліції Бугайчуку Олександру Анатолійовичу доручалось провести перевірку складських та торгівельних приміщень, розташованих за адресою: м. Ялта, вул. Південнобережне шосе, 42, склад № 49, які належать ТОВ "Каскад 06" ЄДРПОУ 34556893 тривалістю 10 робочих днів з питань (мета перевірки) наявності дозвільних документів на ведення підприємницької діяльності, відповідність марок акцизного збору встановленому зразку, обстежень складських та торгівельних приміщень в термін з 28 квітня 2010 року по 07 травня 2010 року.

Зазначені вище направлення були надані директору ТОВ "Каскад 06" Швиріду В.І. під розпис, про що свідчать відповідні відмітки на направленнях.

Саме за результатами вказаної перевірки було складено протоколи огляду, виявлення та вилучення ТМЦ, дії по складенню яких є предметом даної справи.

Таким чином, питання щодо перевірки правомірності дій відповідача 2 необхідно вирішувати саме в межах Закону України "Про міліцію" (565-12) , Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98) , а не кримінально-процесуального законодавства.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст. 19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (481/95-ВР) (далі по тексту - Закон).

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до ст. 11 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Визначення поняття марка акцизного збору наведене у ст. 1 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", відповідно до якої маркою акцизного збору є - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Згідно з п. 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 (567-2003-п) (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин), вважаються немаркованими алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідальність за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору визначена ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до оскаржуваного рішення підставою для його прийняття було встановлення порушення ст. 11 Закону на підставі протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" ВБНОПТ ВПМ ДПІ у Сімферопольському районі та ВБНОПТ ДПА в АР Крим від 28.04.2010 та протоколу огляду продукції та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010, а також Висновок СБУ від 03.09.2010 № 95.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, складеного з 17-00 по 15-00 29.04.2010 (т.1.а.с.64-66, т. 11 а.с. 6) було вилучено у ТОВ "Каскад 06" алкогольну продукцію імпортного виробництва в кількості 10464 шт. в асортименті на суму приблизної оцінки 2081799,00 грн., та алкогольну продукцію вітчизняного виробництва 68 бут. на загальну суму 4420,00 грн., загальна вартість вилученої продукції складає за попередньою оцінкою 2086219,00 грн.

Також відповідно до Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, складеного з 20-ї години по 13-ту годину 29.04.2010 було вилучено та описано алкогольні напої за описом ТМЦ, а також марки акцизного збору в якості зразків, всього описано та вилучено 4302 бутили на загальну суму попередньої оцінки 1095262,00 грн. (т.11 а.с.12, т.1.а.с.91).

З 05.06.2010 - по 09.06.2010 було складено протокол огляду алкогольної продукції та зняття марок акцизного збору відповідно до опису (т.1.а.с.168-260, т.10 а.с.11-108).

Судом встановлено, що висновком спеціаліста служби безпеки України від 03.09.2010 № 95 (т.1.а.с.39-62) за результатами дослідження пакету з марками акцизного збору в кількості 7176 марок акцизного збору 2004-2008 років серії ТБ, АВ, АІ, було визначено, що вони не відповідають встановленому зразку згідно Постанові Кабінету Міністрів від 23.04.2003 № 567 (567-2003-п) зі змани та доповненнями відповідно до Постанови КМУ від 15.04.2005 № 297 (297-2005-п) .

15.11.2010 Начальником Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в АР Крим було направлено матеріали перевірки до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в АР Крим для (т.1.а.с.63).

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 (790-2003-п) .

Відповідно до п. 5 вказаної Постанови підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів проведення перевірки відповідачем 1 суб'єкта господарської діяльності- позивача, саме матеріали правоохоронних органів є підставою для прийняття оскаржуваного рішення (Протокол "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" ВБНОПТ ВПМ ДПІ у Сімферопольському районі та ВБНОПТ ДПА в АР Крим від 28.04.2010 та протоколу огляду продукції та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010, а також Висновок СБУ від 03.09.2010 № 95), отже при вирішенні питання щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій суд повинен перевірити законність складення вказаних документів та їх належність та допустимість в якості доказів по справі.

Вирішуючи вказане питання судом встановлено, наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2011 по справі №2а-7364.1/10/0170/19 за позовом ТОВ "Каскад 06" до старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в м. Сімферополь Бугайчука Олександра Анатолійовича, начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в м. Сімферополь Гаврилова Олександра Сергійовича,Державної податкової адміністрації в АР Крим позовні вимоги було задоволено частково:

- Встановлено відсутність повноважень у начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополі майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчука Олександра Анатолійовича вилучати 4302 пляшки алкогольних напоїв, що було здійснено ними у період з 20 години 28.04.2010 року по 13 годину 29.04.2010 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 06";

- Визнано протиправними дії начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в м. Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчука Олександра Анатолійовича щодо вилучення у ТОВ "Каскад 06" 4302 пляшок алкогольних напоїв, що було здійснено ними у період з 20 години 28.04.2010 року по 13 годину 29.04.2010 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 06".

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2а-7364.1/10/0170/19 (т.2.а.с.27) було Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.11 у справі № 2а-7364.1/10/0170/19 скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог; прийнято нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задоволено:

- Встановлено відсутність повноважень у начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчук Олександра Анатолійовича, без рішення суду, проводити огляд та обшук приміщень ТОВ Каскад 06", що було здійснено ними період з 20 години 28.04.2010 року по 13 годину 29.04.2010 року у ТОВ "Каскад 06";

- Визнано протиправним дії начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчук Олександра Анатолійовича щодо огляду та обшуку приміщень ТОВ "Каскад 06"без рішення суду, та такими що вчинено в порушення приписів пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", частин 14 та 15 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" та Указу Президента України №817/98 від 23.07.1998 року "Про деякі заходи з дерегулюванням підприємницької діяльності" (817/98) .

Судами було встановлено, що згідно з частинами 1, 2 ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон України "Про державну податкову службу -в Україні" (509-12) ) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"

завданням органів державної податкової служби, зокрема є запобігання злочинам та іншим

правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття,

припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені, зокрема, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, ЗС статті 11, статтями 12 - 151 Закону України "Про міліцію" (565-12) .

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про міліцію" при здійсненні заходів; із запобігання, виявлення і розкриття злочинів у сфері податкового законодавства права, передбачені пунктами 2, 3, абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 5, пунктами 6 - 19.23 - 31 частини першої цієї статті, надаються виключно органам податкової міліції межах їх компетенції.

Так, п 24 ст. 1 Закону України "Про міліцію" встановлено, що органи міліції мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства,: перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції. також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид. підстави, дата початку і дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпис керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

За рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії і залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яким виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Згідно з ч. 14 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових, позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами держави податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно -розшукової справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Статтею 5 Указу Президента України віт 23.07.1998р. №817/98 (817/98) "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності визначено вичерпний перелік контролюючих органів, які мають право проводити планові і позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницьке: діяльності, а саме - контролюючими органами, які мають право проводити планові і позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби -стосовно сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів

б) митні органи -стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на

додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію

України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби

органи державної податкової служби в межах їх компетенції -стосовно бюджетних

позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій,

субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного

виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із аналізу змісту вказаних положень зазначеного законодавства вбачається, що відділ боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів до контролюючих органів, наділених правом проводити планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності у тому числі перевірок з питань (мета перевірки) наявності дозвільних документів на ведення підприємницької діяльності, відповідність марок акцизного збору встановленому зразку - не відносяться.

Відділ боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів, використовуючи права, передбачені законодавством України, зобов'язаний лише здійснювати діяльність направлену на своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм.

При цьому направлення на перевірку по формі, встановленій п. 24 ст. 11 Закону України "Про міліцію" відсутні, в наказі Державної податкової адміністрації України №32-03/346/51 від 28.04.2010 "Про проведення перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад 06"норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"від 19.12.1995 №481/95-ВР (481/95-ВР) ", в протоколі огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів від 28.04.2010, посилань на те, що перевірка проводилась на підставі окремого доручення в порядку ст. 114 Кримінального процесуального кодексу України та в межах кримінальної справи також не зазначено.

В той же час, згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, дії відповідачів щодо вилучення 28.04.2010 року зазначеного майна у позивача не можна вважати такими, що відповідають чинному законодавству України, зроблені з дотриманням принципу рівності перед законом, з метою досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами останнього.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого

постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовими рішеннями між тими ж самими сторонами не підлягають доказуванню.

Враховуючи, викладене суд вважає, що вказані судові рішення мають преюдиціальний характер для вирішення даної справи, враховуючи матеріали вказаної справи, суд дійшов висновку, що викладена позиція стосується й дій Управління податкової міліції зі складання Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача до Управління податкової міліції.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1,3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає, що протокол огляду та вилучення ТМЦ від 28.04.2010 та, як наслідок, протокол огляду та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010 є не належними доказами обґрунтування правомірності прийняття рішення про застосування відповідачем 1 фінансових санкцій.

Висновок спеціаліста Служби безпеки України № 95 від 03 вересня 2010 року не може вважатися висновком експерта, оскільки він не відповідає вимогам частин 1,2 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до вказаним положенням Кодексу у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступень, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Аналогічні вимоги до висновку експерта передбачені і Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) .

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не ґрунтується на правомірно встановлених обставинах.

Крім того, суд зазначає, що санкція, застосована відповідачем 1 передбачає розрахунок виходячи з 100% вартості товару, тоді, як встановлено судом, відповідачем 1 приймалось рішення тільки на підставі наданих матеріалів правоохоронних органів, які не містили визначення вартості товару, та документів бухгалтерського обліку позивача.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штрафні санкції за порушення ст.ст. 11, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкцій та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення) адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративно-господарські санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, є конфіскаційними.

Суд зазначає, що вилучення алкогольної продукції у позивача було здійснено працівниками податкової міліції 28.04.2010. Підставою для вилучення відповідно до протоколів було встановлення ознак фальсифікації марок акцизного збору. Отже, з урахуванням того, що вилучення ТМЦ та застосування санкцій було здійснено органами Державної податкової служби, саме цю дату суд вважає датою виявлення можливого порушення з боку позивача щодо зберігання алкогольної продукції з фальсифікованими марками акцизного збору, у зв'язку з чим від 28.04.2010 необхідно рахувати 6 місяців, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України для вчинення всіх необхідних дій суб'єктом владних повноважень по вирішенню питання про застосування штрафних санкцій.

Проте, судом встановлено, що фінансові санкції було застосовано до позивача 23.12.2010, тобто поза межами шестимісячного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23.12.2010 № 010741/01101-32.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 6,80 грн. судових витрат.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України (2542-14) у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 25.03.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст. 160, 163 КАС України повний текст постанови виготовлено 01.04.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в АР Крим, вчинені 28-29.04.2010 щодо вилучення у ТОВ "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", який складався з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів в АР Крим.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-06" (АР Крим,вул. Орехова,12, сел. Гурзуф, м. Ялта,98600, і.к. 34556893)за рахунок коштів на утримання Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в АР Крим - 3,40 грн. судового збору.

5. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-06" (АР Крим,вул. Орехова,12, сел. Гурзуф, м. Ялта,98600, і.к. 34556893)за рахунок коштів на утримання Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів в АР Крим. - 3,40 грн. судового збору.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.