ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого, судді: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
при секретарі Липі В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою
Державної податкової інспекції у м. Чернівці
на
рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31
березня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Чернівецької області
від 22 липня 2004 року за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та
бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Чернівці,
встановила:
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою
на бездіяльність Державної податкової інспекції у
м. Чернівці, в якій зазначав, що йому було присвоєно
ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових
платежів. У зв'язку з релігійними переконаннями він не бажає
використовувати зазначений номер. Після внесення змін в Закон
України "Про єдиний державний реєстр фізичних осіб платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
від
16.07.1999 р. він звернувся до Державної податкової інспекції у
м. Чернівці із заявою про застосування до нього альтернативної
форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів,
але його заяву залишено без задоволення.
Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними,
такими, що порушують його конституційні права, ОСОБА_1 просив
задовольнити скаргу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31
березня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Чернівецької області від 22 липня 2004 року, скаргу задоволено.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Чернівці виконати
стосовно ОСОБА_1 вимоги ч. 2 ст. 1 Закону України "Про єдиний
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
, застосувати до нього раніш
встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових
платежів, анулювати інформацію про скаржника відповідно до вимог
ст. 5 згаданого Закону та зробити у його паспорті відмітку про
наявність у нього права перебувати на обліку в органах податкової
інспекції без ідентифікаційного номера.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Чернівці, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати судові рішення.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 1003-14 ) (1003-14)
від 16 липня
1999 року № 1003 для осіб, які через свої релігійні або інші
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номер та
офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
Отже, зазначеним Законом передбачено, що позивач в рамках
діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок
щодо сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного
номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку.
За таких обставин відмова податкового органу, на який
покладені функції по контролю за дотриманням податкового
законодавства, обліку платників податків - фізичних осіб та інші,
внести відповідні зміни до державного реєстру і в паспорт
позивача, не відповідала вимогам зазначеного закону.
Згідно ст. 248-7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, який був
чинним при постановленні судами вказаних судових рішень, при
встановленні обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані
рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган
державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову чи
службову особу задовольнити вимогу заявника і усунути порушення,
скасовує покладений на нього обов'язок чи застосовані до нього
заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені
права, свободи чи законні інтереси.
З огляду на викладене висновки судів першої та апеляційної
інстанцій про неправомірність дій відповідача на час їх вчинення і
розгляду справи в суді та покладення на відповідача обов'язку
виконати вимоги заявника є правильними, тому підстави для
скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 31 березня 2004 року і ухвалу апеляційного суду
Чернівецької області від 22 липня 2004 року-без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий _________________
Судді _________________
_________________
_________________
_________________