розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Позивач звернувся до суду з позовом до Окружної Державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські відносини між ТОВ"Кернел-Трейд" та ТОВ "Флорена Плюс", "Рост Інвест Агро" були реально виконані сторонами, що підтверджується первинними документами.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000262320 та №0000272320 від 06.07.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 15.05.2012р. по 05.06.2012р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" (код за ЄРПОУ 31454383) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011р., січень 2012р., за результатами якої складено акт від12.06.2012р. №539/40-50/23-20/31454383.

В ході перевірки встановлено порушення вимог п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Кернел-Трейд", чим завищено суму податкового кредиту, від'ємного значення за листопад 2011 року та завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011р. на суму ПДВ 139 158грн. В порушення вимог п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Кернел-Трейд" завищено суму від'ємного значення за січень 2012р. на суму ПДВ 1 053 493грн.

На підставі акту перевірки від 12.06.2012р. №539/40-50/23-20/31454383 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2012р. №000262320, відповідно до якого, визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 139 158,0грн, та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 69 579,0грн. та повідомлення-рішення від 11.07.2012р.№0000272320, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 053 493грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової служби в м. Києві. Рішенням №5736/10/12-314 від 14.09.2012р.ДПС в м.Києві скаржувані повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до акту перевірки від 12.06.2012р. №539/40-50/23-20/31454383 та пояснень представника відповідача підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали використані під час перевірки матеріали перевірок по контрагентам позивача, зокрема ТОВ "Флорена Плюс" та ТОВ"Рост Інвест Агро".

Жовтневою МДПІ Миколаївської області отримано від Каховської ОДПІ Херсонської області ДПС матеріали перевірок фермерського господарства "Вечірок", яке мало взаємовідносини з ТОВ "Рост Інвест Агро", відповідно до яких: за даними Звіту 1ДФ від 07.02.2012р. №9015207006 кількість працюючих ФГ "Вечірок" на підприємстві у IV кварталі 2011р. складала 2 особи, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг платника податків) підприємством фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи. Відповідно до ФГ "Вечірок" 22.12.11р. подано заяву на анулювання свідоцтва платника ПДВ. Згідно наданих пояснень співробітників ГВПМ ДПІ у м. Нова Каховка, директора ФГ "Вечірок" ОСОБА_4, вбачається, що фактично ніяких угод з ТОВ"Рост Інвест Агро" не було. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, а отже у ФГ "Вечірок" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дані наведені в декларації з ПДВ за січень 2012р. та лютий 2012р. про обсяги продажу та податкового зобов'язання, є недійсними.

Відповідно до Акту від 07.03.2012р. №103/22-9/35851839 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Флорена Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009р. по 29.02.2012р., встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Флорена Плюс" анульовано 12.13.2011р. Встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, у зв'язку з чим, здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Флорена Плюс" за листопад 2011р. було встановлено серед покупців ТОВ "Кернел-Трейд", який відобразив у податковому кредиті суму ПДВ у розмірі 139 157,64грн., а ТОВ "Флорена Плюс" заявило нульові податкові зобов'язання.

Крім того, в провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270, порушена 03.02.2012р. прокуратурою м. Києва. В ході проведення досудового слідства, в результаті проведених оперативно - розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності ТОВ "Флорена Плюс", яке має ознаки фіктивності, зареєстроване з метою прикриття незаконної діяльності та використовується реально-діючими СГД як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.

Отже, з вищевикладеного Окружною Державною податковою службою - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС при проведенні перевірки ТОВ "Кернел-Трейд", зробила висновок, що відповідно до норм матеріального права, сама лише наявність, у ТОВ "Кернел-Трейд" податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

На час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (2755-17) (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України (2755-17) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ "Кернел-Трейд" та ТОВ "Флорена Плюс", ТОВ "Рост Інвест Агро" виникли на підставі договорів поставки соняшника.

На виконання зазначених договорів, поставлено товар (послуги) та було виписано ТОВ "Флорена Плюс" та ТОВ"Рост Інвест Агро" податкові накладні, а також перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

При цьому, вказані податкові накладні, що містяться в матеріалах справи мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п.201.1. ст.201 ПК України.

Також в підтвердження реальності господарських відносин здійснених між позивачем та ТОВ "Флорена Плюс" та ТОВ "Рост Інвест Агро" в матеріалах справи містяться рахунки-фактури; товаро-транспортні накладні; складські квитанції; видаткові накладні. Окрім того, позивачем надані копії договорів реалізації продукції придбаної в ТОВ "Флорена Плюс" та ТОВ"Рост Інвест Агро".

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, наявність будь-якої протиправної мети у представників сторін не встановлювалась, отже, доводи відповідача про те, що такі правочини суперечить інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, судом до уваги не приймаються, оскільки зібраними під час перевірки та відображеними в акті доказами вони не підтверджуються.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, сформовані на підставі актів перевірки контрагентів позивача, оскільки, інформація, викладена в зазначених документах була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Також, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "Кернел-Трейд" та ТОВ "Флорена Плюс", ТОВ"Рост Інвест Агро", останні були належним чином зареєстровані як платники податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентів продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 (v0742760-11) , яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (2755-17) (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України (254к/96-ВР) та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що Окружна Державна податкова служба -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158- 163 КАС України суд,-

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000262320 від 06.07.2012р.; №0000272320 від 06.07.2012р.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.