Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С., судді Власенкова О.О., Бояринцева М.А. при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Міністерства екології та природних ресурсів України До Третя особа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва ФОП ОСОБА_1 Про визнання протиправним та скасування рішення Головуючий суддя Винокуров К.С.

Судді: Власенкова О.О., Бояринцева М.А.

Секретар судового засідання Луцишин Ю.М.

Представники сторін :

від позивача: Жукович Л.В.

від відповідача: Константинов С.А.

від третьої особи: ОСОБА_4

14.03.2013 р. о 16 год. 50 хв. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди України, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі - Держпідприємництво України, відповідач) про визнання протиправною та скасування розпорядження Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 30.08.2012 р. № 112 та визнання дії Міністерства екології та природних ресурсів України правомірними.

Ухвалою суду від 10.12.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 19.12.2012 р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 16.01.2013 р. було закінчено підготовче провадження у справі та призначено до колегіального судового розгляду.

У зв'язку із поданою у судовому засіданні (25.02.2013 р.) позивачем заявою про збільшення позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги у такій редакції: про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 24.07.2012 р.№ 51; визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 30.08.2012 р. № 112; визнання дії Міністерства екології та природних ресурсів України правомірними.

Позов вмотивований тим, що оскаржувані розпорядження прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства у зв'язку з чим порушено право позивача на здійснення державного контролю у сфері ліцензування.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, які залучені до матеріалів справи.

Третя особа проти позову заперечувала, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, які залучені до матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, -

На підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.01.2012 р. № 16 "Про затвердження плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов на І квартал 2012 р." комісією Мінприроди України була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, третя особа) з питань дотримання останнім ліцензійних умов, за результатами якої був складений акт від 06.02.2012 р. № 2, яким зафіксовані порушення позивачем Ліцензійних умов та вимог чинного законодавства та акт від 06.02.2012 р. № 1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

На підставі даних актів Міністерство екології та природних ресурсів України видало наказ № 60 від 15.02.2012 р. (v0060737-12) "Про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 18.06.2010 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, утилізація)".

За результатами розгляду скарги фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 щодо підстав прийняття Міністерством екології наказу № 60 від 15.02.2012 р. в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 18.06.2010 р. на засіданні Експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення про задоволення скарги ФОП ОСОБА_1

Експертно-апеляційна рада при державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі по тексту Рада) дійшла висновку про порушення органом ліцензування ч.2 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ч.2 ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

На підставі рішення Ради, прийнятого 19.07.2012 р. № 2.2., Експертно-апеляційноїради, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було видане розпорядження від 24.07.2012 р. № 51 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування Міністерством екології та природних ресурсів України, яким зобов'язано скасувати наказ Мінприроди України від 15.02.2012 р. № 60 (v0060737-12) в частині анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 18.06.2010 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання).

Враховуючи те, що при прийнятті рішення № 2.2. Експертно-апеляційноїради від 19.07.2012 р. була допущена технічна помилка, Рада рішенням від 28.08.2012 р. № 8.1. замінила резолютивну частину рішення №2.2. виклавши її у наступній редакції: "задовольнити скаргу ФОП ОСОБА_1 щодо підстав прийняття Міністерством екології та природних ресурсів України наказу від 15.02.2012 р. № 60 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 18.06.2010 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, утилізація)", а не "збирання, перевезення, зберігання", як було зазначено раніше.

На підставі рішення Ради, прийнятого 28.08.2012 р. № 8.1., Експертно-апеляційноїради, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було видане розпорядження від 30.08.2012 р. № 112 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування Міністерством екології та природних ресурсів України, яким зобов'язано скасувати наказ Мінприроди України від 15.02.2012 р. № 60 (v0060737-12) в частині анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 18.06.2010 р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, утилізація).

Вважаючи видані розпорядження протиправним позивач звернувся до суду про їх скасування. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) (далі -Закон) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері| ліцензування.

Статтею 1 Закону визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Згідно п. 1 Положення про Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 p. № 452/2011 (452/2011) , Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надр, поверхневих та підземних вод, внутрішніх морських вод і територіального моря, атмосферного повітря, лісів, тваринного (у тому числі водних живих ресурсів, мисливських та немисливських видів тварин) і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України (далі - природні ресурси), відтворення та охорони земель, збереження, відтворення і невиснажливого використання біо- та ландшафтного різноманіття, формування, збереження і використання екологічної мережі, організації, охорони та використання природнозаповідного фонду, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання у межах компетенції вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (995_044) та Кіотського протоколу (995_801) до неї, розвитку водного господарства і меліорації земель, геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів.

Підпунктами а, в пункта 4 Положення визначено, що Мінприроди України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: забезпечує нормативно-правове регулювання з питань щодо: ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та порядків контролю за їх дотриманням; проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Указом Президента України "Про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва" від 19.12.2011 № 1168/2011 (1168/2011) утворено Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2012 року № 237/2012 (237/2012) , Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держпідприємництво України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності

Згідно п.п. 26.п 4 Положення Держпідприємництво України формує склад експертно-апеляційної ради та здійснює її організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про експертно-апеляційну раду при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1669 (1669-2000-п) , із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 570, експертно- апеляційна рада є постійно діючим колегіальним органом з питань ліцензування при Держпідприємництві.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

До компетенції Експертно-апеляційної ради крім іншого належать: розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування.

Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Згідно ст. 5 Закону Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями.

Таким чином оскаржувані розпорядження були винесені Відповідачем в межах своєї компетенції.

Що ж стосується надання оцінки оскаржуваним розпорядженням по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне

Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" відповідно до якої "орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття".

Як вбачається із матеріалів справи, органом ліцензування на адресу ліцензіата було надіслано лише повідомлення про анулювання ліцензії без надання рішення про анулювання ліцензії.

Позивачем в один день 06.02.2012 р. було винесено як акт планової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов, так і акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності. Таким чином, ОСОБА_1 не міг подати заперечення на акт, що є порушенням норми п.6.5. Порядку: "у разі виявлення порушень Ліцензійних умов орган контролю, що здійснив перевірку, не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки видає у двох примірниках розпорядження про усунення порушення Ліцензійних умов".

Проте Позивачем за наслідками виявлення порушень був складений акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, та саме внаслідок винесення такого акту прийняло вищезазначений наказ від 15.02.2012 № 60 (v0060737-12) . При цьому суд приймає до уваги те, що нумерація актів свідчить про те, що в першу чергу був оформлений Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов і тільки в другу чергу був оформлений акт планової перевірки, за результатами якої були встановлені порушення, які стали підставою для прийняття рішення щодо анулювання ліцензії, що протирічить логічній послідовності вчинення таких дій.

Суд не погоджується з висновком Відповідача щодо наявності на момент проведення планової перевірки обставин, які б свідчили про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Такий висновок суду ґрунтується на більш пізньому акті позапланової перевірки Позивача Відповідачем №20 від 06.09.2012 року. Предметом перевірки, наслідки якої були оформлені цим актом, як і предметом попередньої перевірки, наслідком якої було прийнято рішення щодо анулювання ліцензії, було додержання Ліцензіатом (Позивачем) Ліцензійних умов.

Відповідно до висновків акту від 06.09.2012 предметом перевірки були ті самі питання, що і в попередньому акті. Проте висновки акту від 06.09.2012 свідчать про дотримання Позивачем в повному обсязі Ліцензійних умов провадження ним діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Таким чином всі порушення виявлені під час попередньої перевірки Позивачем були усунені в добровільному порядку.

В матеріалах справи наявний також лист Прокуратури Дарницького району м. Києва від 16.07.2012 №35-353-12, відповідно якого "за наслідками перевірки отримання ФОП Буда новим О.І. ліцензії та дотримання ліцензійних умов у вищевказаній сфері заходи прокурорського реагування на даний час не вживались".

Таким чином, порушення, які були виявлені та зафіксовані в акті планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов № 2 від 06.02.2012 та акті про неможливість забезпечити виконання Ліцензійних умов №1 від 06.02.2012 були такими, які Позивач міг усунути та в подальшому і усунув.

При цьому Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами чітко встановлений порядок дій в разі виявлення порушень ліцензійних умов, які можуть бути усунені.

Так, відповідно до п. 6.5. Порядку "у разі виявлення порушень Ліцензійних умов орган контролю, що здійснив перевірку, не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки видає у двох примірниках розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов (додаток 5). Один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається ліцензіату чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом ліцензіата або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі контролю"

Відповідно до п. 6.9. Порядку "у разі неподання ліцензіатом інформації про результати виконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов до органу контролю протягом установленого строку проводиться позапланова перевірка виконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов".

І вже тільки акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, який складається саме за наслідками такої перевірки, є, відповідно до п. 6.10 Порядку, підставою для анулювання ліцензії.

Тобто винесений Позивачем наказ №60 від 15.02.2012 (v0060737-12) на думку суду був передчасним та за своїми негативними по відношенню до ФОП ОСОБА_1 наслідками таким, що не відповідав дійсному обсягу виявлених правопорушень.

Таким чином висловлені ФОП ОСОБА_1 на засіданні Ради заперечення щодо зазначеного наказу знаходять свої підтвердження, що, відповідно, дає підстави вважати сам висновок Ради, який базувався на таких запереченнях, правомірним та обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на те, що Держпідприємництво України в межах повноважень лише видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування на підставі рішення Ради і не впливає на такі рішення, та враховуючи підставність та правомірність такого рішення Ради, Держпідприємництво України при видачі розпорядження від 30.08.2012 № 112, яким скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2012 р. № 60 (v0060737-12) , діяло в межах повноважень та на підставі норм передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що Позивачем не надано доказів порушення Відповідачем його прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158- 163, 181, 254 КАС України, адміністративний суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 16.04.2013