ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                           іменем України
                  21 червня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого  Смоковича М.I.,
     суддів: Весельської Т.Ф.,  Горбатюка  С.А.,  Мироненка  О.В.,
Чумаченко Т.А.,
     при секретарі судового засідання: Марушевському А.А.,
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  касаційній
інстанції адміністративну справу
     за позовом за позовом Малого приватного підприємства  "Фактор
Агро" (далі -  МПП  "Фактор  Агро")  до  Коростенської  об'єднаної
державної податкової інспекції  (далі  -  Коростенська  ОДПI)  про
визнання  недійсним   податкового   повідомлення   -   рішення   №
0000262301/0/1152/78 від 29 жовтня 2004 року, провадження по  якій
відкрито
     за  касаційною  скаргою  МПП   "Фактор   Агро"   на   рішення
Господарського суду Житомирської області від 24 березня 2005  року
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського  суду  від  25
жовтня 2005 року, -
 
                      в с т а н о в и л а :
     У грудні 2004 року  МПП "Фактор  Агро"  звернулось  в  суд  з
позовною заявою  до  Коростенської  ОДПI  про  визнання  недійсним
податкового  повідомлення   -   рішення   Коростенської   ОДПI   №
0000262301/0/1152/78 від 29 жовтня 2004 року  в частині визначення
суми податкового зобов'язання по  податку  на  додану  вартість  у
розмірі  138495,00  грн.  та  в  частині   застосування   штрафних
(фінансових)  санкцій  у   розмірі  69248,00  грн.,  обгрунтовуючи
вимоги тим, що відповідач безпідставно занизив  від'ємне  значення
об'єкту оподаткування та збільшив податок на додану вартість.
     Рішенням Господарського  суду  Житомирської  області  від  24
березня  2005  року,  залишеним  без  змін  ухвалою  Житомирського
апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2005 року, в позові
відмовлено.
     У  касаційній  скарзі  МПП  "Фактор  Агро",  посилаючись   на
порушення   судами   першої   та   апеляційної   інстанцій    норм
матеріального права, просило скасувати судові рішення та  ухвалити
нове судове рішення про задовольнення позовної заяви.
     Касаційна скарга підлягає залишенню без задовольнення з таких
підстав.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивачем у порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4,  пункту
5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.2.8
пункту 5.2 статті 5 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         від 22 травня 1997 року №283/97-ВР  (із
змінами  і  доповненнями)  завищено  від'ємне   значення   об'єкту
оподаткування на 935900,00 грн. та  у  порушення  підпункту  7.2.1
пункту 7.2,  пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4
статті  7  Закону  України  "Про  податок  на   додану   вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         №168/97 від  1  квітня  1997  року  (із  змінами  і-
доповненнями)  занижено  податок  на  додану  вартість  у  розмірі
139116,00 грн.
     У зв'язку з цим, відповідачем відповідно із підпунктом 17.1.3
пункту 17.1 статті 17  Закону  України  - "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         від 21 грудня 2000  року  №2181-111
позивачу визначено суму податкового  зобов'язання  по  податку  на
додану  вартість  в  розмірі   208674,00грн.,   в   тому   - числі
139116,00грн.   основного   платежу   та   69558,00грн.   штрафних
(фінансових) санкцій.
     Указаних  висновків  судів  доводи,  викладені  у  касаційній
скарзі, не спростовують.
     За таких обставин, оскаржувані рішення ухвалені судами першої
та апеляційної  інстанцій  з  дотриманням  норм  матеріального  та
процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не має.
     Керуючись  ст.ст.223,  224,  231  Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну   скаргу   МПП   "Фактор   Арго"    залишити    без
задовольнення.
     Рішення  Господарського  суду  Житомирської  області  від  24
березня   2005   року   та   ухвалу   Житомирського   апеляційного
господарського суду від  25  жовтня  2005  року  по  даній  справі
залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий   Смокович М.I.
     судді   Весельська Т.Ф.
                          Горбатюк С.А.
     Мироненко О.В.
     Чумаченко Т.А.