Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000151701 від 25.07.2012 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 з порушенням строку давності.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, вказавши, що, на їх думку, податкове повідомлення-рішення №0000151701 від 25.07.2012 року прийняте після закінчення 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, оскільки постановою Окружного адміністративного суду АРК від 09.12.2011 року по справі №2а-10659/10/4/0170 була зменшена сума податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0000151701/0 від 05.02.2007 року, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, враховуючі наявні у матеріалах справи письмові заперечення суд вважає можливим, у відповідності до положень ч.4 ст. 122, ст. 128 КАС України, розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 22.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.4).

Судом встановлено, що ДПІ у м.Алушті АР Крим ДПС на підставі акту перевірки від 29.01.2007 року №95/17-01/НОМЕР_1 фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року №0000151701/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 50385,50 гривень, у тому числі: 32520,00 гривень - основний платіж та 17865,50 гривень - штрафні санкції, яке було оскаржено платником податків в судовому порядку.

На момент виникнення зазначених обставин діяв Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-Ш (2181-14) , де у пункті 4.2.1. було зазначено, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 5.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-Ш (2181-14) , податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до підпункту 5.2.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно до пункту 5.2.5. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Приписами пункту 5.2.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На підставі пункту 5.3.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1. Закону 2181 (2181-14) ).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.03.2007 року відкрито провадження по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000151701/0 від 05.02.2007 року, № 0000141701/0 від 05.02.2007 року.

Постановою Господарського суду АР Крим від 05.06.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року, позовні вимоги задоволено, та податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року №0000151701/0 скасовано (а.с.76-85).

Таким чином, податкове зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за результатом розгляду справи не набуло статусу податкового боргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 року постанову Господарського суду АР Крим від 05.06.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.86-87).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2011 року по справі №2а-10659/10/4/0170 визнане протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 05.02.2007 року №0000151701/0 в частині визначення фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3274,50 гривень, у тому числі: 1163,00 гривень - за основним платежем, 2111,50 гривень - за штрафними санкціями (а.с.88-97).

Не погодившись з зазначеною постановою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, з проханням скасувати постанову Окружного адміністративного су АР Крим від 09.12.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також, Державною податковою інспекцією у м. Алушті була подана апеляційна скарга до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з проханням скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР КР від 09.12.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду в 25.04.2012 року по справі №2а-10659/10/4/0170 апеляційні скарги ФОП ОСОБА_1 та ДПІ у м.Алушті АР Крим ДПС залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 року у справі №2а-10659/10/4/0170 залишена без змін (а.с.98-105).

Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим ДПС була направлена касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України про скасування постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року та прийняття нового рішення, яким ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2012 року у відкриті касаційного провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Алушті АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Відповідно до статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За таких обставин, з моменту прийняття відповідного рішення судом апеляційної інстанції - 25.04.2012 року податкове зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 05.02.2007 року №0000151701/0 в частині визначення фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47111,00 гривень, у тому числі: 31357,00 гривень - за основним платежем та 15754,00 гривень - за штрафними санкціями у рамках дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , на думку представника відповідача, мало набути статус узгодженого та відповідно до положення пункту 5.3.2. Закону 2181 (2181-14) , у платника податку виник би обов'язок протягом 10 днів добровільно сплатити суму донарахованого податкового зобов'язання.

Разом з тим, суд підкреслює, що з 01.01.2011 року набрав чинність Податковий кодекс України (2755-17) , а з 14.01.2011 року новий Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735 (z1440-10) , нормами яких передбачений порядок направлення платнику податків податкових повідомлень в рамках проведення процедури адміністративного узгодження.

Згідно до п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, з наведених норм податкового законодавства, слідує, що податкове повідомлення-рішення може бути скасоване чи змінене за рішенням податкового органу вищого рівня, або ж скасоване за рішенням суду, і в таких випадках воно вважається відкликаним. При цьому відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, у разі, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим ДПС на підставі акту перевірки №95/1701/НОМЕР_1 від 29.01.2007 року, постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.212 року №0000151701 про збільшення грошового зобов'язання у загальній сумі 47111,00 гривень, у тому числі по податку на додану вартість в сумі 31357,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 15754,00 гривень (а.с.12).

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звертався із скаргами на зазначене повідомлення-рішення 08.08.2012 року та 25.09.2012 року до Державної податкової служби в АР Крим та Державної податкової служби України (а.с.7,11), в задоволені яких рішеннями від 21.08.2012 року та від 17.10.2012 року було відмовлено (а.с.5.9).

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0000151701 від 25.07.212 року, та посилаючись на положення Податкового кодексу України (2755-17) , мотивує свою незгоду тим, що грошові зобов'язання, визначені в оскаржуваному повідомлені-рішенні були нараховані Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим ДПС після закінчення 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, у зв'язку із чим вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оцінюючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим ДПС 25.07.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000151701 про збільшення грошового зобов'язання фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 у загальній сумі 47111,00 гривень, у тому числі по податку на додану вартість в сумі 31357,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 15754,00 гривень.

Зазначене рішення прийнято згідно з нормами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №985, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 56.18 статті 56 глави 4 Податкового Кодексу України (2755-17) від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) передбачає, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень п.60.1.5 та п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Згідно п.3.4 розділу ІІІ Порядку направлення (вручення) органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.10 за №1440/18735 (z1440-10) , якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то, крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення, направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу. Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 року, що набрало законної сили 25.04.2012 року, якою частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим № 0000151701/0 від 05.02.2007 року в частині визначення фізичний особі-підприємцю ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3274,50 гривень, у тому числі: 1163,00 гривень - за основним платежем та 2111,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями, фактично зменшено суму грошового зобов'язання, визначену у податковому повідомлені-рішенні ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 05.02.2007 року №0000151701/0, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 05.02.2007 року №0000151701/0, прийняте стосовно ОСОБА_1, вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, тобто з дня отримання позивачем оскарженого рішення податкового повідомлення-рішення №0000151701 від 25.07.2012 року.

Доводи позивача щодо пропуску строку давності встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України при застосуванні до нього податкового зобов'язання на підставі акту перевірки №95/1701/НОМЕР_1 від 29.01.2007 року, суд не може прийняти до уваги, оскільки об'єктивні обставини, які пов'язані з судовим розглядом та процедурою оскарження судових рішень, ні яким чином не можуть звільняти платника податків від обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, визначені податковим органом згідно з нормами встановленого законодавства. Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, здійснюючи господарську діяльність, громадянин-підприємець згідно частини 6 статті 128 Господарського кодексу України зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки в порядку та розмірах, встановлених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не пропущений встановлений законом строк для визначення грошового зобов'язання, а доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються викладеним вище та наявними в справі доказами. Натомість, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000151701 від 25.07.2012 року, а відтак підстав для його скасування немає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.03.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.