ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф..
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О.О.
за участю представника позивача Волинець А.О.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на рішення
господарського суду Львівської області від 09.11.2004р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2005р. по справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ольвія" до Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень, -
встановила:
Рішенням господарського суду Львівської області від
09.11.2004р. було задоволено в повному обсязі позов Товариства з
обмеженою відповідальністю "Ольвія" (далі - ТОВ "Ольвія") до
Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
(далі - ДПI у Франківському районі м. Львова) про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.10.2002р. №
29265/10/23-2 про визначення суми податкового зобов'язання з
податку на додану вартість в сумі 8 500, 00грн. та № 29266/10/23-2
про визначення суми податкового зобов'язання по податку на
прибуток в сумі 7 650, 00грн. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПI у Франківському районі м. Львова від
31.10.2002р. № 29265/10/23-2 та № 29266/10/23-2. Судові витрати,
за згодою сторін, покладено на позивача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2005р. апеляційну скаргу ДПI у Франківському районі м.
Львова було залишено без задоволення, а рішення господарського
суду Львівської області від 09.11.2004р. залишено без змін.
ДПI у Франківському районі м. Львова подала касаційну скаргу,
в якій просить рішення господарського суду Львівської області від
09.11.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 10.03.2005р. скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позову ТОВ "Ольвія".
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції
було встановлено, що 20.09.1999р. між ТОВ "Ольвія" та ДП
"Iнструментальний завод" ВАТ "Львівський завод автонавантажувач"
було укладено договір купівлі-продажу двох автонавантажувачів на
загальну суму 102 000, 00грн. Згідно умов договору від
20.09.1999р. розрахунок за автонавантажувачі передбачався
грошовими коштами протягом 60 календарних днів з дня отримання
товару. На виконання умов договору, позивачем було прийнято товар,
отримано податкову накладну № 373 від 21.09.1999р. та у III
кварталі 1999р. збільшено валові витрати і у вересні 1999р.
збільшено податковий кредит. У травні 2000р. позивач розрахувався
з продавцем за придбаний товар шляхом передачі йому векселя ВАТ
"Львівський завод автонавантажувач" номінальною вартістю 126 245,
55грн.
За результатами документальної перевірки ТОВ "Ольвія" за
період з 01.07.1999р. по 01.07.2002р. ДПI у Франківському районі
м. Львова було складено акт № 23-239/2078 від 03.10.2002р. та
прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач
стверджував, що взаєморозрахунки шляхом індосування векселя носять
бартерний характер і в податковому обліку повинні відображатися
згідно з п.п. 11.2.3 п. 11.2, п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п.п. 7.3.4 п.
7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Позивач погодився, що в даному випадку вексель
виступав як товар, однак операція набула статусу бартерної лише з
травня 2000р., а не з вересня 1999р.
Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення
валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: -
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку
на оплату товарів; - або дата оприбуткування платником податку
товарів.
Пунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 вказаного Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що
датою виникнення права платника податку на податковий кредит є
дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанції, що позивачем було правомірно включено до
складу податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні
1999р. суму податку на додану вартість у розмірі 8 500, 00грн.,
сплачену у складі придбаного товару згідно з договором від
20.09.1999рр. та підтверджену належним чином оформленою податковою
накладною № 373 від 21.09.1999р. Крім того суди дійшли вірного
висновку, що на момент отримання товару, а саме на вересень 1999р.
позивач відобразив в обліку операції, згідно з чинними
законодавством, керуючись умовами договору купівлі-продажу.
Оскільки договором купівлі-продажу від 20.09.1999р. була
передбачена лише грошова форма розрахунку, тому господарська
операція не могла вважатися бартерною станом на вересень 1999р.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Львівської області від 09.11.2004р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.03.2005р. по справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ольвія" до Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I.Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга