ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     15 червня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого:  Бутенка В.I.,
     суддів:  Сороки М.О.,
     Гончар Л.Я.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.
     при секретарі  Липі В.О.
     розглянувши в порядку письмового  провадження  адміністративну
справу
 
                      за касаційною скаргою
           суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
                                на
     ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від  22
вересня 2005 року за позовом Державної податкової інспекції  у  м.
Вінниці (далі ДПI) до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом  ОСОБА_1  до
Державної  податкової  інспекції  у  м.Вінниці,  третя   особа   -
Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Ленінському  районі  м.
Вінниці (далі УПФ) про визнання недійсним рішення,
 
                           встановила:
     ДПI  у  м.  Вінниці  звернулась  до   господарського  суду  з
позовом  до
     суб'єкта підприємницької  діяльності  ОСОБА_1  про  стягнення
податкового  боргу  за  рішенням  ДПI  НОМЕР_1.  Відповідач  подав
зустрічний позов про визнання зазначеного рішення недійсним.
     Рішенням господарського суду Вінницької області від 26 травня
2005 року первісний позов задоволено, зустрічний позов  задоволено
частково.
     Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 22
вересня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
     У касаційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судом
апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати
ухвалу суду апеляційної  інстанції,  а  справу  направити  для  її
апеляційного розгляду.
     Касаційна задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Залишаючи апеляційну скаргу  без  розгляду,  суд  апеляційної
інстанції   виходив  з  того,   що   вона   подана   з   пропуском
встановленого ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         строку на  апеляційне
оскарження і відсутнє клопотання про поновлення вказаного  строку,
яке відповідно до вимог ст. 97 ГПК  ( 1798-12 ) (1798-12)
          є  підставою  для
вирішення питання про поновлення пропущеного строку на  апеляційне
оскарження рішення суду першої інстанції.
     Вказаний  висновок  суду  апеляційної  інстанції   відповідає
фактичним обставинам справи і доводи  касаційної  скарги  його  не
спростовують.
     З огляду на те, що  суди першої і  апеляційної  інстанції  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення  підлягають  залишенню
без зміни.
     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1
залишити без  задоволення,  а  ухвалу  Житомирського  апеляційного
господарського суду від 22 вересня 2005 року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Судді: