ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
08.06.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого - судді Бутенка В.І., суддів Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О., Сороки М.О., Панченка О.І. при секретарі Липі В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом гр. Ч. до Одеського
обласного військового комісаріату про визнання права на
перерахунок раніше призначеної пенсії та виплату компенсації,
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2005 році гр. Ч. звернувся в суд із вказаним
позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він був звільнений з
військової служби в запас у листопаді 1986 року.
Позивач просив визнати за ним право на перерахунок раніше
призначеної пенсії та зобов'язати відповідача виплатити
компенсацію з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 90%
грошового забезпечення за безперервну службу, встановленої Указом
Президента України N 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
від 05.05.2003;
щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення,
запровадженої Указом Президента України N 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
від
23.02.2002 і премії в розмірі 33,3%, передбаченої постановою
Кабінету Міністрів України N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
від 22.05.2000, а
також щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу,
передбаченої Указом Президента України N 847 ( 847/99 ) (847/99)
від
14.07.99.
При цьому позивач зазначав, що Одеський ОВК відмовив йому в
перерахунку розміру призначеної пенсії з урахуванням вищевказаних
надбавок та премії.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня
2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської
області від 22 листопада 2005 року, в задоволенні позову гр. Ч.
відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, гр. Ч. подав
касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої і
апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права,
просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення
його позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції
обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної
військової служби гр. Ч. призначена пенсія у відповідності з
правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
.
Згідно ст. 43 названого Закону ( 2262-12 ) (2262-12)
пенсії особам, які
мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей обчислюються
з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за
посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу
років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і
умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 р. N 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за
вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що
надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою
Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 N 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
"Про грошове забезпечення військовослужбовців", щомісячні
надбавки, передбачені Указами Президента України N 173
( 173/2002 ) (173/2002)
від 23.02.2002 та N 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
від 05.05.2003,
відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й
приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які
отримували їх під час проходження служби.
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
, який набув чинності з 1 січня
2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не
підлягають.
З матеріалів справи видно, що гр. Ч. пенсія була призначена у
1986 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової
служби у Збройних Силах України.
В період проходження військової служби гр. Ч. вказані
надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії
позивачу не вбачається.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. Ч. залишити без задоволення, а рішення
Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 листопада
2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.