ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Конюшка К.В.,
суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В., Ланченко Л.В.,
Сергейчука О.А.,
при секретарі: Павлушко Р.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23
серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09
грудня 2005 року по справі за його позовом до Київського міського
військового комісаріату про перерахунок пенсії за вислугу років
військової служби.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також
правової оцінки обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Київського міського військового комісаріату про визнання права на
перерахунок раніше призначеної пенсії та зобов'язання його
провести.
Свої вимоги мотивував тим, що проходив службу у Збройних
Силах і наказом начальника Головного штабу - першого заступника
Міністра оборони України НОМЕР_1 від 21 січня 1993 року
звільнений з дійсної військової служби у відставку, наказом
начальника 132 військової автомобільної інспекції Міністерства
оборони України № НОМЕР_2виключений зі списків особового складу та
направлений на військовий облік до Ватутінського РВК м. Києва.
В своєму позові ОСОБА_1 вказує на те, що відповідач в період
з 1996 року неправильно нараховував йому пенсію, оскільки не
провів її перерахунок згідно з частиною 3 статті 63 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
у зв'язку з підвищенням грошового
забезпечення військовослужбовців.
В червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою
про перерахунок пенсії за минулі роки, однак отримав відповідь про
відмову в задоволенні його заяви з посиланням на те, що на
виконання вимог Закону України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
із змінами від 15 червня 2004 року
йому вже зроблений відповідний перерахунок раніше призначеної
пенсії.
Позивач вважає неправомірною відмову відповідача та просив
визнати за ним право на перерахунок раніше призначеної пенсії з
врахуванням: з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року - 40%
надбавки за службу в Збройних Силах згідно Указу Президента № 847
( 847/99 ) (847/99)
від 14.07.1999 року; з 01 січня 2003 року по 31 жовтня
2003 року - 100% надбавки грошового забезпечення згідно Указу
Президента № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
від 23.02.2002р.; з 01 травня 2003
року по 31 жовтня 2003 року - 90% надбавки за безперервну службу
згідно Указу Президента № 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
від 05.05.2003
року; з 01 жовтня 1996 року по 31 жовтня 2003 року - 33,3%
щомісячних преміальних виплат, передбачених Постановою Кабінетом
Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
"Про грошове забезпечення військовослужбовців" та Положенням "Про
порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям
Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра Оборони
України № 75 ( z0251-01 ) (z0251-01)
від 05.03.2001 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 серпня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 09 грудня 2005 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до
Київського міського військового комісаріату про перерахунок раніше
призначеної пенсії - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 06
січня 2006 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного
суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня
2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення
та постановити нове - про задоволення позовних вимог, оскільки суд
першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми
матеріального права.
Касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення,
а судові рішення без змін з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до
наказу начальника Головного штабу - першого заступника Міністра
оборони України НОМЕР_1 від 21 січня 1993 року ОСОБА_1 звільнено з
дійсної військової служби у відставку за пунктом "б" ст. 46 /за
віком/.
Наказом начальника 132 військової автомобільної інспекції
Міністерства оборони України № НОМЕР_2він виключений зі списків
особового складу та направлений на військовий облік до
Ватутінського РВК м. Києва.
На день звільнення зі служби позивач отримував грошове
забезпечення, яке складалося з окладу за військове звання,
посадового окладу, надбавки за вислугу років. При призначені йому
пенсії всі вони були включені для розрахунку.
З 01 січня 2005 року ОСОБА_1 у відповідності із Законом
України № 1769 від 15.06.2004 року "Про внесення змін до ст.43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
що передбачає перерахунок пенсії
особам, що раніше не отримували надбавки, здійснено відповідний
перерахунок.
За таких обставин, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову,
суд першої інстанції обгрунтовано виходив з норм Закону "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
та підзаконних актів.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення
військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється
відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону /в редакції яка
діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної
надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір
додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором
тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці
служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60
календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед
зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Зазначені обставини та наведені норми права свідчать, що
вказані позивачем надбавки відносяться до додаткових видів
грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні
пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і
звільнені після її запровадження. Під час проходження служби
ОСОБА_1 вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх
запровадження, а тому дія вищевказаних нормативних актів на нього
не поширюється.
Щодо нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення
за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством, та п.2 Перехідних положень до Закону
України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої сили.
Крім того, з огляду на вказані норми закону та підзаконних
нормативних актів, які діяли на час призначення пенсії, не
передбачено врахування розміру премії в грошове забезпечення для
обчислення пенсії, тому у суду не було підстав для висновку про
необхідність враховувати вказані виплати для обчислення пенсії
позивача.
З огляду на викладене, суд прийшов до вірного висновку про
відсутність правових підстав для задоволення позову, а апеляційний
суд обгрунтовано залишив рішенння суду першої інстанції без зміни.
За таких обставин, коли суди не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень
та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 , ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Деснянського районного суду м. Києва від 23 серпня 2005 року та
ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Конюшко К.В.
Суддя-доповідач: _____________________ Шипуліна Т.М.
Судді: __________________________ Карась О.В.
__________________________ Ланченко Л.В.
__________________________ Сергейчук О.А.