Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»до 1. Київської регіональної митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро про визнання нечинними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року № 100190000/1/03775, рішення про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року № 100000006/2011/315150/2, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 99 411, 20 грн., -

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»(далі -ТОВ «Аскоп-Україна», позивач) з позовом до Київської регіональної митниці (далі -відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі-відповідач 2) про визнання нечинними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року № 100190000/1/03775, рішення про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року №100000006/2011/315150/2, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 99 411, 20 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна»мотивовані тим, що на думку позивача, Київською регіональною митницею необґрунтовано відмовлено у застосуванні першого методу визначення митної вартості товарів та самостійно визначено іншу, відмінну від заявленої позивачем, митну вартість товарів за шостим методом, внаслідок чого протиправно винесено рішення про визначення митної вартості товарів.

Визначаючи митну вартість за резервним методом, митний орган не навів підстав, які згідно ст. 267 Митного кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, так само як і не зазначив обставин, які відповідно до частини 3 ст. 265 Митного кодексу України перешкоджають цьому.

Крім цього, позивач вказує на наявність у митного органу під час митного оформлення даної партії товару цінової інформації щодо вартості ідентичних і подібних товарів, що вказує на порушення послідовності застосування методів визначення митної вартості, в тому числі другого та третього.

Зокрема, крім позивача, щомісяця іншими підприємствами імпортується на митну територію України від одних і тих самих постачальників товар «риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою», «риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою»виробництва Норвегії.

Митне оформлення вищевказаних товарів іншим імпортерам здійснено Відповідачем 1 за митною вартістю в розмірі 4,80-4,85 доларів США за кг (лосось) та 5,00-5,02 доларів США за кг (форель), в той час як позивачу таку вартість було скориговано відповідно до 8,47 доларів США та 9,16 доларів США за один кг.

У зв'язку з цим, позивач вважає прийняте відповідачем 1 рішення про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року №100000006/2011/315150/2 за резервним методом неправомірним та просить його скасувати, а також скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року №100190000/1/03775.

Одночасно, позивач просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна»суму надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 99 411, 20 грн.

Відповідач 1 - Київська регіональна митниця - проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В обґрунтування правомірності самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом вказано наявність сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, ненадання позивачем додаткового витребуваних документів, та наявністю цінової інформації щодо митного оформлення вказаних товарів за вищою ціною.

Також, було вказано на те, що наданий прайс-лист виробника містить інформацію щодо цін виключно на ту продукцію, оформлення якої здійснювалось, без зазначення переліку всієї продукції виробника, що суперечить суті прайс-листа, як некомерційної пропозиції, яка має знеособлену спрямованість.

Крім цього, вказано на наявність сумнівів стосовно пропорційності розподілу транспортних витрат до митного кордону України.

Оскільки внесення будь-яких змін, доповнень до митної декларації після її прийняття до митного оформлення не допускається, на підставі винесеного рішення, позивачу було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року №100190000/1/03775.

Щодо вимог про стягнення з бюджету сум надмірно сплаченого податку на додану вартість, відповідач 1 вказав на те, що позивач не звертався до митниці із заявою про повернення коштів, а він не відмовляв позивачу у їх поверненні.

Відповідач 2 у поданих суду запереченнях з посиланням на норми Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (z1097-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (z1097-07) , просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ГУ ДКСУ у м. Києві.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача 1 в судових засіданнях проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні повністю.

Представник відповідача 2 в судові засідання не з'явився, в письмових запереченнях заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

11 жовтня 2012 року судом було ухвалено про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача 1 стосуються порядку визначення митної вартості товару під час імпорту товарів на митну територію України.

Як свідчать обставини справи, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 02 листопада 2010 року № 02/11-2010 NOR компанія Seafood AS»(Норвегія) зобов'язується продати, а ТОВ «Аскоп-Україна»купити окремими партіями заморожену або охолоджену рибу виробництва Норвегія, згідно інвойсів, які є невід'ємними частинами цього Контракту та сплатити їх вартість згідно умов цього Контракту. Товар поставляється на умовах FCA Норвегія.

На виконання умов зазначеного контракту до Київської регіональної митниці декларантом позивача подано вантажну митну декларацію (далі-ВМД) від 07 грудня 2011 року № 100190000/2011/136601 та товаросупровідні документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»(код УКТЗЕД 0302120000) у кількості 14 267 кг та «Риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою»(код УКТЗЕД 0302118000) у кількості 2 032 кг.

Митна вартість товарів була визначена позивачем за першим методом, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

- митна вартість товару «риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»виробництва Норвегії (код УКТЗЕД 0302120000) у кількості 14 267 кг, у розмірі 66 063, 28 доларів США (527 838, 98 грн.), що у перерахунку за один кг товару становить 4, 63 доларів США (36, 9 грн.);

- митна вартість товару «Риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою» виробництва Норвегії (код УКТЗЕД 0302118000) у кількості 2 032 кг, у розмірі 11 180, 78 доларів США (89 333, 34 грн.), що у перерахунку за один кг товару становить 5, 50 доларів США (43, 96 грн.).

Відповідно до графи 44 ВМД від 07 грудня 2011 року №100190000/2011/136601 на підтвердження заявлених відомостей позивачем були надані наступні документи: уніфікована митна квитанція МД-1 від 05 грудня 2011 року; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 29 квітня 2011 року № 100000/26/117728; попередня митна декларація від 02 грудня 2011 року № 100000005/2011/173974/01; накладна CMR від 02 грудня 2011 року б/н; книжка МДП (Сarnet TIR) від 03 грудня 2011 року № МХ № 67161157; рахунок-фактура (інвойс) від 02 грудня 2011 року № 10362; декларація про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року № 100190000/2011/136601; зовнішньоекономічний контракт, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, від 02 листопада 2010 року № 02/11-2010 NOR; доповнення до контракту від 03 червня 2011 року № 1;договір про перевезення вантажів від 08 липня 2011 року № 08/07; довідка ДПІ у Дніпровського району м. Києва про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) від 27 жовтня 2011 року № 288/22-125; сертифікат відповідності від 06 квітня 2011 року № UA1.006.Х004845-11; відбиток штампа державної санітарно-епідеміологічної служби «Ввезення, реалізацію (використання) дозволено»на товаросупровідних документах, що засвідчує результат здійснення санітарно-епідеміологічна контролю товару; відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції «Ввіз/вивіз дозволено»на товаросупровідних документах і засвідчує результат здійснення екологічного контролю; сертифікат про походження від 02 грудня 2011 року б/н; довідка від 05 грудня 2011 року № 55/11; прайс-лист від 28 листопада 2011 року б/н; лист виробника від 28 листопада 2011 року б/н; заявка на перевезення від 04 грудня 2011 року № 259/11/11; ветеринарне свідоцтво від 06 листопада 2011 року № Щ-30№194709; податкові накладні від 30 листопада 2011 року № 19307, 19316, 19318; видаткові накладні від 30 листопада 2011 року №№ 17412, 17402, 17413; довідка про транспортні витрати від 05 грудня 2011 року № 22/11; рішення про визначення коду товару від 31 травня 2011 року № КТ-100-3664-2011; копія митної декларації країни відправлення від 02 жовтня 2011 № 1574FNR10362.

Відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (1766-2006-п) (далі -Порядок №1766), посадовою особою відповідача 1 на декларації митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року № 100190000/2011/136601 було зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, зокрема висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою організацією, яка має відповідні повноваження згідно з чинним законодавством.

Декларанта ТОВ «Аскоп-Україна»Пархоменко А.В. було ознайомлено з вказаним переліком, проведено процедуру консультації, що підтверджується особистим підписом Пархоменко А.В. від 07 грудня 2011 року на декларації митної вартості товару. При цьому, декларантом було вчинено запис про те, що додатково надати документ на даний час немає можливості.

У зв'язку з цим, відповідачем 1 було самостійно визначено митну вартість імпортованих товарів за шостим (резервним) методом, про що прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року №100000006/2011/315150/2.

За вказаним рішенням митну вартість товару «риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою» виробництва Норвегії (код УКТЗЕД 0302120000) скориговано до 8,47 доларів США за кг (67, 67 грн.), а митну вартість товару «Риба охолоджена форель атлантична (Oncorhynchus mykiss) ціла, патрана з головою»виробництва Норвегії (код УКТЗЕД 0302118000) - до 9,16 доларів США за кг. (73, 18 грн.).

У зв'язку з цим, митницею відмовлено в здійсненні митного оформлення ввезеного товару за ціною угоди та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року №100190000/1/03775.

Митне оформлення вищевказаного товару було здійснено за ВМД від 07 грудня 2011 року № 100190000/2011/136658 з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом.

Не погоджуючись з рішенням про визначення митної вартості товару, а також з карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач вважає, що відповідачем-1 неправомірно скориговано митну вартість товару та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-VI (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Відповідно до вимог статті 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Вирішуючи спір суд зважає на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідач 1 не вказав жодної з обставин, які відповідно до ст. 267 Митного кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості за першим методом, а також не надав доказів того, що документи, надані позивачем під час митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товарів. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постановах від 11 вересня 2012 року у справі № 21-262а12, від 21 січня 2011 року у справі № 21-56а10, від 07 лютого 2011 року у справі № 21-76а10.

На думку суду, в даному випадку, ненадання єдиного документу, а саме: висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою організацією, яка має відповідні повноваження згідно з чинним законодавством, не є достатньою підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки надані декларантом документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору базувалась на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Під час розгляду справи відповідачем 1 було надано витяг з ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості»щодо імпорту товарів в Україну, митне оформлення яких здійснено протягом жовтня-листопада 2011 року.

Згідно вказаного витягу з'ясовано, що митне оформлення товару «риба лосось охолоджений»(код згідно з УКТЗЕД - 0302120000) було здійснено Київською регіональною митницею в середньому за ціною 8, 47 USD/кг, а товару «риба охолоджена форель атлантична»(код УКТЗЕД - 0302118000) -9, 16 USD/кг.

Проте, наданий витяг з бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ містить лише інформацію щодо митної вартості товарів, визначеної за шостим методом, та імпортером яких був позивач.

Оскільки, вказаний витяг не містить даних щодо митної вартості товарів, ввезених в Україну іншими підприємствами, крім позивача, це унеможливлює його належну оцінку судом та не може бути доказом правомірності дій відповідача 1.

З метою з'ясування фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та оцінки тверджень позивача щодо наявності у відповідача 1 під час митного оформлення даної партії товару цінової інформації щодо вартості ідентичних і подібних товарів, до Держмитслужби України направлено судовий запит від 05 вересня 2012 року, яким витребувано довідку про обсяг (вагу нетто) та митну вартість щодо кожної партії атлантичного охолодженого лосося (код УКТЗЕД 0302120000), імпортованої на територію України з Норвегії ТОВ «Украинская восточная рыбная компания» та ТОВ «Скандинавія-Фіш»від компанії e Seafood AS»(Норвегія) в листопаді -грудні 2011, або довідку про те, що даними підприємствами на цей період імпорт з Норвегії на територію України атлантичного охолодженого лосося не здійснювався.

Як вбачається з листа Держмитслужби України митна вартість атлантичного охолодженого лосося, ввезеного на митну територію України протягом листопада -грудня 2011 іншими імпортерами - ТОВ «Украинская восточная рыбная компания»та ТОВ «Скандинавія-Фіш»від компанії Seafood AS»(Норвегія) становила від 4,1 до 5,3 USD/кг.

Викладене також підтверджується службовою запискою відділу митних платежів Київської регіональної митниці від 03 жовтня 2012 року № 11-30/1826, наданою під час розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що митне оформлення товарів за вказаною ціною, крім інших митниць, здійснював безпосередньо відповідач 1, що підтверджується витягом з ЄАІС Держмитслужби України, отриманого судом під час розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва іншої справи № 2а-8056/12/2670 та долученого у якості доказу у справі.

Зазначене свідчить про те, що відповідач 1 володів вказаною інформацією, при цьому користувався не повною базою даних, а на власний розсуд обмежив кількість інформації про ціни під час митного оформлення товарів, ввезених позивачем.

Вищевикладеним спростовуються твердження відповідача 1 про відсутність на момент здійснення митного оформлення даної партії товару та прийняття спірного рішення інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів.

Таким, чином, визначаючи митну вартість товару за шостим (резервним) методом виходячи з неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, в т.ч. другого та третього методів, у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, відповідач 1 діяв не у порядку, передбаченому чинним законодавством.

За таких обставин, визначена митницею за спірним рішенням митна вартість товару «риба охолоджена лосось»у розмірі 8, 47 доларів США за кг, та товару «риба охолоджена форель атлантична»- до 9,16 доларів США за кг не ґрунтується на об'єктивних даних.

Посилання відповідача 1 на те, що наданий прайс-лист виробника містить інформацію щодо цін виключно на ту продукцію, оформлення якої здійснювалось, без зазначення переліку всієї продукції виробника, що суперечить суті прайс-листа, як некомерційної пропозиції, яка має знеособлену спрямованість, суд оцінює критично. Чинним законодавством не встановлено будь -яких вимог щодо обсягу інформації, змісту та форми прайс -листів, які оформлюються контрагентами у довільній формі та на власний розсуд.

В матеріалах справи наявний лист компанії Seafood AS»від 28 листопада 2011 року, в якому виробник товару, посилаючись на комерційну таємницю, відмовив у наданні інформації про калькуляцію виробництва охолодженої риби. У зв'язку з цим, право виробника товару на захист своє комерційної таємниці, вирішення ним питання щодо доцільності розголошення та обсягу відомостей про контрактні ціни на іншу продукцію, яка не є предметом даної поставки, не спростовують вказаної у прайс-листі ціни товарів, що безпосередньо поставлялись.

Стосовно пропорційності розподілу транспортних витрат до митного кордону України суд відзначає, що заявлені позивачем дані не викликали сумнівів під час митного оформлення товару, у зв'язку з чим будь-які додаткові документи на підтвердження правильності їх обчислення не витребовувались. Крім цього, розмір задекларованих транспортних витрат не був підставою для відмови у митному оформленні імпортованого товару і прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано твердження представника позивача стосовно того, що наданих позивачем митному органу документів достатньо для визначення митної вартості товару за ціною договору.

У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 07 грудня 2011 року № 100000006/2011/315150/2 підлягають задоволенню.

З огляду на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України від 07 грудня 2011 року № 100190000/1/03775 стала похідним документом від рішення про визначення митної вартості товарів, то законність її прийняття напряму пов'язана з правомірністю та обґрунтованістю такого рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення про визначення митної вартості товару, то підстави для відмови у митному оформленні також відпали, тому картка відмови також підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна»надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 99 411, 20 грн. суд зазначає наступне.

В задоволенні позовних вимог про стягнення коштів суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що позивачем не було доведено те, що ним була дотримана процедура, передбачена розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (z1097-07) , зокрема в частині подання відповідної заяви до відповідача -1 з наданням підтверджуючих документів, а тому суд не вбачає порушеного права позивача в даному випадку.

Крім того, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за зазначеними критеріями.

Оскільки митні орган мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів, то постановляючи стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість, суд фактично визначить митну вартість ввезеного товару, чим підмінить митний орган. Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 07 вересня 2012 у справі № 21-242а12.