Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України "Про накладення штрафу на ПАТ "Київенерго" за порушення ліцензійних умов з постачання теплової енергії" від 10.08.2012 року№ 281. В обґрунтування позову зазначено, що Оскаржуваною постановою № 281 на позивача протиправно накладено штраф за порушення пункту 2.5. Ліцензійних умов, щодо вимоги зараховувати плату за теплову енергію від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриваються в уповноваженому банку в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (1082-2008-п) .

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесеною на підставі та на виконання норм чинного законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до статуту позивача, предметом діяльності ПАТ "Київенерго" виробництво, транспортування (передача), постачання теплової та електричної енергії.

ПАТ "Київенерго" здійснює діяльність з постачання теплової енергії на підставі ліцензії виданої НКРЕ 28.04.2011 серія АГ №500185. Ліцензована діяльність з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) , Ліцензійних умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 24.11.2009 № 370 (z1201-09) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2009 № 1201/17217 (z1201-09) (далі - Ліцензійні умови).

На підставі наказів № 132 від 24.07.2012 р. № 135 від 27.07.2012 р. Національної комісії регулювання, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, згідно із ст. 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі звернення Прокуратури м. Києва від 06.07.2012 № 07/2-1051 працівниками відповідача проведено позапланову перевірку дотримання ліцензіатом ПАТ "Київенерго" ліцензійних умов, за результатами якої складено Акт від 06.08.2012 №7/25.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти від реалізації теплової енергії, сплачені споживачами, що не є бюджетними установами, зараховувались на поточні рахунки підприємства, а не на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26030309201, що призвело до порушення ліцензіатом пунктів 2.5, 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.

10.08.2012 р. за результатами розгляду акту Публічного акціонерного товариства "Київенерго" № 7/25 від 06.08.2012 р. було винесено постанову № 281 від 10.08.2012 року якою накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн. на позивача за порушення п.п. 2.5, 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині зарахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів, виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата. Зобов’язано ПАТ "Київенерго" до 01.02.2012 року привести свою діяльність в частині зарахування коштів, що надходять, як плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів у відповідність чинного законодавства.

Не погодившись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно п.2.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії затверджених наказом, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, від 24.11.2009, № 370 (z1201-09) , розрахунки за теплову енергію як за товарну продукцію регулюються укладеними договорами. Плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриваються в уповноваженому банку в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 N 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (1082-2008-п) .

Суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з постачання теплової енергії, повинні забезпечити організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги, а також дотримуватись вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу їх діяльності (п.3.1).

Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, від 24.11.2009, № 370 (z1201-09) про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 2 липня 2012 року N 327 (z1216-12) .

Як вбачається із матеріалів справи, позивач складаючи акт перевірки та прийнявши скаржувану постанову про накладення штрафу від 10.08.2012 року вказав на порушення норм, які втратили чинність.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (1082-2008-п) встановлено, що плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, крім підприємств, що належать до системи автономного та децентралізованого теплопостачання (далі - підприємства теплоенергетики). Визначено, що уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств теплоенергетики та їх відокремлених підрозділів, відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".

Як встановлено в судовому засіданні постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі № 2а-10641/09/2670 визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України N 616 від 22.06.2009 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1082" (616-2009-п) ; визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України N 1077 від 7 жовтня 2009 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року N 1082" (1077-2009-п) ; визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України N 1241 від 25 листопада 2009 року "Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ" (1241-2009-п) в частині пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які є додатком до постанови Кабінету Міністрів України N 1241 від 25 листопада 2009 (1241-2009-п) року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року по справі № 2а-3961/10/2670 визнано протиправними пункти 2,3,4,5,7,10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 р. № 1241 "Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ" (1241-2009-п) та абз. 5 п.1 затверджених зазначеною постановою змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) на момент прийняття.

Згідно з пунктом 7 Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання та проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1082 (1082-2008-п) в редакції постанови Кабінету Міністрів України 22.06.2009 №616 (616-2009-п) , підприємства теплоенергетики та їх відокремлені підрозділи зобов'язані у тижневий строк після набрання чинності цієї постановою поінформувати усі категорії споживачів, що розташовані на території провадження діяльності, пов'язаної з постачанням теплової енергії, про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі коли в платіжному дорученні/касовому документі споживача теплової енергії реквізити рахунка одержувача коштів за теплову енергію не відповідають реквізитам спеціального рахунка, відкритого підприємством теплоенергетики або його відокремленим підрозділом в уповноваженому банку, установа, що приймає платіжний документ (установа банку, підприємство поштового зв'язку або орган Казначейства) повертає такий документ без виконання визначених у ньому вимог з надісланням відповідного повідомлення споживачеві.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що Kaбінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень визначених законом, реалізують державу політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Виключний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання визначений Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) (статті 10, 15). Аналіз зазначених положень свідчить, що Закон України "Про теплопостачання" (2633-15) не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо регулювання порядку проведення розрахунків за теплову енергію та/або затвердження порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за теплову енергію.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Згідно із частиною третьою статті 342 Господарського кодексу України суб’єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Відповідно до частини шостої статті 342 Господарського кодексу України порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, a такаж нормативно-правовими актами Національного банку України.

Враховуючи наведені норми закону, суд погоджується із доводами позивача про те, що відкриття будь-яких рахунків, у тому числі із спеціальним режимом функціонування, та зарахування коштів за теплову енергію є правом ПАТ "Київенерго", а не його обов'язком, оскільки законом такий обов'язок на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність пов’язану із постачанням теплової енергії, не покладено.

Згідно ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначається правовий режим власності.

Так, відповідно до чч. 1, 2, 6, 7 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що встановлення обов'язку для юридичних осіб щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, що додається, є вручанням держави в господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Таким чином, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних вослуг України від 10.08.2012 № 281 "Про накладення штрафу на ПАТ "Київенерго" за порушення ліцензійних умов з постачання теплової енергії"є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України "Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" за порушення ліцензійних умов з постачання теплової енергії" від 10.08.2012 № 281.

Судові витрати в сумі 32,19 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України.

постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.