розглянувши у відкритому судовому засіданні спра ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ Консалтинг" (далі - ТОВ "АДВ Консалтинг") до Державної податко вої інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012р. №0000761501,

ТОВ "АДВ Консалтинг" просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.01.2012р. №0000761501 про нарахування штрафних санкцій у сумі 22514,40 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов, з підстав наведених у позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем своєчасно і в повному обсязі сплачено податок на прибуток за IV квартал 2010р. та І квартал 2011р., однак на рахунок іншого податкового ор гану -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Позивачем подано заяву до ДПІ у Шевченків ському районі м. Києва про перерахування коштів на відповідні рахунки відпо відача, проте внаслідок зволікання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із наданням висновку до органу державної казначейської служби, кошти були перераховані із затримкою. Позивач стверджує, що оскільки порушення відбулося у період з 1 січня по 30 червня 2011р., то згідно з п. 7 під розділу 10 розділу ХХ ПК (2755-17) розмір штрафу не повинен перевищувати 1 грн. за кожну затримку, водночас з прийняттям оскаржуваного рішення відповідач порушив даний припис.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивачем несвоєчасно сплачено податок на прибуток, чим допущено податкове право порушення та у зв'язку з цим на нього правомірно накладено штраф. Щодо додержання ви мог п. 7 під розділу 10 розділу ХХ ПК (2755-17) , то відповідач жодних заперечень не навів, а його пред ставник в судовому засіданні не зміг надати жодних пояснень. Причин неможливості надати пояснення представник відповідача суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012р. №0000761501 (а.с. 7, 54), яким на підставі акта камеральної перевірки від 10.01.2012р. №100/15-1-36715611 (а.с. 8, 55) та згідно із ст. 126 ПК позивачу за порушення п. 57.1 ст. 57 ПК нараховано штраф у сумі 22514,40 грн. -20 відсотків сплаченого із затримкою узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 112572 грн.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що самостійно визначене по зивачем гро шове зобов'я зання з податку на прибуток у розмірі 1650 грн., граничний строк сплати якого 19.02.2011р., та грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110922 грн., граничний строк сплати якого 20.05.2011р., фактично сплачені пози вачем 15.08.2011р. із затримкою відповідно на 177 та 87 кал. дні.

Позивачем зазначені в акті фактичні обставини не заперечувалися.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій (а.с. 56) за затримку сплати податку на прибу ток у сумі 1650 грн. на 177 кал. дні позивачу розраховано штраф у сумі 330 грн., за затримку сплати податку на прибуток у сумі 110922 грн. на 87 кал. дні позивачу -22184,40 грн., а разом 22514,40 грн.

За результатами адміністративного оскарження дане рішення залишено без змін.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності рішення контролюючого органу про накладення штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'я зання з податку на прибуток.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК строком сплати податку та збору визнається період, що роз починається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конк ретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавс твом. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, про тягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 2.3 та 2.4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 (z0067-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001р. №67/5258 (z0067-01) , рахунки для зарахування платежів до бюджетів відкриваються на балансі головних управлінь Державного казначейства України в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації. Платники податків сплачують платежі до бюджетів через установи банків, у яких вони обслуговуються, на зазначені вище рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Згідно з п. 2.8 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА України від 12.05.1994р. №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2000р. за №887/6078 (z0887-01) , з метою обліку нарахованих і сплачених сум до бюджету платникам податків, які перебувають на податко вому обліку у відповідному податковому органі, відкриваються особові рахунки за кожним видом платежу, який має сплачуватися платником.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 29.03.2001р. №35, зареєст рованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001р. за №368/5559 (z0368-01) , відповідальність за прави льність заповнення реквізитів розрахункового документа, у т.ч. номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Таким чином, належним викона нням платником свого обов'язку зі сплати податку є своє часна і в пов ному обсязі сплата (перераху вання) податку на відповідний йому за призна ченням бюджетний рахунок територіального органу державної податкової служби, де плат ник перебуває на обліку та який здійснює облік податкових надходжень.

Відтак, сплата (перерахування) платником сум податку на прибуток на неналежний за при значенням рахунок або на рахунок іншого територіального органу державної податкової служби є неналеж ним виконанням платником свого обов'язку зі сплати податку. У випадку, якщо такі дії платника податку призвели до несвоєчасного надхо дження сум податку на відпо відні рахунки і виникнення недоїмки, такі суми податку не вважаються сплаче ними своєчасно.

Позивач зазначає, що своєчасно і в повному обсязі сплатив податок на прибуток у сумі 1650 грн. за IV квартал 2010р. та в сумі 110922 грн. за І квартал 2011р., у підтвердження чого надав платіжні доручення від 07.02.2011р. №270 та від 19.05.2011р. №320 (а.с. 9, 10). Аналогічні платіжні доручення надав і відповідач (а.с. 60).

Однак, дане твердження позивача є помилковим, оскільки кошти сплачені на рахунок іншого податкового органу -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що визнається і не запе речується обома сторонами, тому така сплата не може вважатися належ ним викона нням пози вачем свого податкового обов'язку і не спростовує встановлений пере віркою факт затримки.

Помилкове перерахування позивачем сум податку на прибуток на рахунок іншого органу державної податкової служби, призвело до виникнення недоїмки на відповідному рахунку, що відображено в картці особового рахунку позивача та зазначено в акті перевірки. Недоїмка погашена 15.08.2011р. за рахунок перерахування Головним управлінням Держав ного казначейства України в м.Києві коштів на відповідний рахунок відповідача, згідно з По рядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та орга нів Дер жавного казначейства України в процесі повернення платникам податків помил ково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом ДПА Украї ни, Мініс терства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010р. №974/1597/499, зареєс трованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1386/18681 (z1386-10) .

Посилання позивача на зволікання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із на дання Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновку про перера хування коштів, також не спростовує допущену позивачем затримку, оскільки сама проце дура перерахування коштів розпочата із заяви позивача від 08.06.2011р. (а.с. 11) після завер шення граничних строків сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток за IV квартал 2010р. та за І квартал 2011р. Тобто, безвідносно до затримки у наданні висновку про перера хування коштів, таке перерахування фактично відбулося б після виникнення недоїмки.

З огляду на викладене, доводи позивача і надані ним докази не спростовують наяв ність встановлених перевіркою порушень по сплаті грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідальність за порушення платником податків правил сплати (перерахування) податку встановлена в ст. 126 ПК, згідно якої, якщо платник податків не сплачує су ми само стійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Коде ксом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи встановлений перевіркою і доведений в ході розгляду спра ви факт несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у зага льній сумі 112572 із затримкою на 177 та 87 кал. дні., то висновок відповідача про наявність порушення п. 57.1 ст. 57 ПК є обґрунто ваним, а застосування штрафних санкцій на підставі абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК -вірним.

Водночас невірним є розмір накладеного штрафу, що вбачається з наступного.

Факт несплати позивачем податку на прибуток за IV квартал 2010р. і за І квартал 2011р. та виникнення недоїмки відбувся після закінчення граничних строків їх сплати, тобто після 19.02.2011р. та 20.05.2011р. відповідно, а згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК (2755-17) штрафні санкції за пору шення податко вого законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011р. застосо вуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне пору шення. На час прийняття відповідачем оскар жуваного рішення, ПК не передбачав жодних винятків чи особливостей з цього правила.

Враховуючи, що обидва порушення податкового законодавства мали місце в період з 1 січня по 30 червня 2011р., то відповідач зобов'язаний був застосувати до позивача штраф у розмірі 1 грн. згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК (2755-17) за кожне пору шення, а всього 2 грн.

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним розмір застосованого до позивача штрафу - 22514,40 грн. без врахування п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК (2755-17) , відтак грошове на рахування в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 22512,40 грн. (22514,40 грн. -2,00 грн.) є протиправним, тому в цій частині рішення слід скасувати, а позов - задоволь нити.

Натомість штраф у розмірі 2 грн. відповідає вимогам ПК (2755-17) , тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи справу, суд виходить з того, що доводи позивача і надані ним платіжні доручення не підтверджують належне виконання ним податкового обов'язку, оскільки кошти перераховані на помилковий рахунок, а також не спростовують обґрунтованість висновку відповідача про несвоєчасну сплату податку. У той же час, обґрунтованими є доводи позива ча щодо невідповідності вимогам закону розміру штрафних санкцій, що не було спростовано відповідачем і є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ Консалтинг" до Державної податко вої інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012р. №0000761501.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податко вої інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 23.01.2012р. №0000761501 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22512,40 грн.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АДВ Консалтинг" у задо воленні адміністративного позову в частині скасування податко вого повідомлення-рішення Державної податко вої інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 23.01.2012р. №0000761501 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ Консалтинг" судовий збір у розмірі 225,12 грн. з Держав ного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної подат кової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.