Позивачі, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «НАМ» (Позивач-1), Асоціація «НАМ»(Позивач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська телерадіокомпанія Чернівці»(Позивач-3), ОСОБА_1 (Позивач-4) звернулися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ Вибір», Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий формат ТВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер ТВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер ТВ»про визнання протиправними дії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення по затвердженню Конкурсних умов на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення); визнати протиправними дії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення по оголошенню конкурсу на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення); визнати протиправними дії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення по проведенню 16 та 17 серпня 2011 року конкурсу на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення) та визначенню переможців цього конкурсу; визнати протиправним і нечинним рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 15 квітня 2011 р. № 823 (v0823295-11) «Про затвердження Конкурсних умов на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення)»; визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 15 квітня 2011 р. № 824 (v0824295-11) «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення)»; визнати протиправними та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання переможцем конкурсного відбору та видачу ліцензій щодо таких юридичних осіб: ТОВ «Аріадна ТВ»(рішення від 16 серпня 2011 р. під №№ 1606, 1609, 1611, 1613. 1616, 1618, 1621, 1623, 1625, 1678, 1680, 1682, 1684, 1686, 1688 та рішення від 17 серпня 2011 р. під №№ 1861, 1863, 1865, 1867, 1869, 1871, 1874, 1876, 1878, 1880, 1891, 1894. 1898, 1901, 1904, 1999, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010); ТОВ «Новий формат ТВ»(рішення від 16 серпня 2011 р. під №№ 1539, 1542, 1546 1549, 1553, 1556, 1560, 1564, 1568, 1571, 1575, 1578, 1581, 1584, 1592, 1601, 1604, 1648 1653, 1656, 1660, 1664 та рішення від 17 серпня 2011 р. під №№ 1764, 1768, 1780, 1783 1788, 1792, 1796, 1918, 1920, 1922, 1924, 1926, 1930); ТОВ «Лідер ТВ»(рішення від 16 серпня 2011 р. під №№ 1692, 1695, 1697, 1699, 1702, 1704, 1707, 1710, 1713, 1716, 1719, 1722, 1725, 1728, 1731, 1734, 1736, 1741, 1745, 1748, 1751, 1754, 1757, 1760 та рішення від 17 серпня 2011 р. під №№ 1808, 181 1, 1816, 1819, 1933, 1936, 1940, 1943, 1948,1950); ТОВ «ТВ Вибір»(рішення від 16 серпня 2011 під №№ 1521, 1524, 1527, 1530, 1533. 1536, 1628, 1632, 1636, 1640, 1644 та рішення від 17 серпня 2011 р. під №№ 1798, 1800, 1803, 1805, 1883, 1886, 1888, 1907, 1909, 1911, 1913, 1916); ТОВ «Партнер ТВ»(рішення від 16 серпня 2011 р. під №№ 1504, 1507, 1511, 1514 1517, 1668, 1672, 1676 та рішення від 17 серпня 2011 р. під №№ 1954, 1957, 1960, 1963 1967, 1970, 1973, 1976, 1979, 1982, 1984, 1987, 1991, 1995.

В обґрунтування позовних вимог Позивачі зазначають, що під час проведення конкурсу Відповідачем було допущено ряд порушень, серед яких було проведено державну реєстрацію юридичних осіб переможців конкурсу після закінчення терміну подачі заяв та було сплачено грошові внески під конкурсну гарантію після закінчення граничного терміну подачі заяв та інші порушення.

Позивачі зазначають, що їх права були порушені тим, що Відповідачем було сформовано конкурсні умови, які унеможливили участь Позивачів.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що участь на конкурсі на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 (територіальна категорія мовлення -регіональне і місцеве мовлення) брали 182 юридичних осіб (суб'єкти господарювання), які мали на меті отримання ліцензії на мовлення і подали заявки, а отже спір може існувати між Відповідачем та 182 юридичними особами.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Судом встановлено, що 15.04.2011 р. Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення № 823 «Про затвердження конкурсних умов».

У відповідності до п. 1 вищезазначеного рішення затверджено конкурсні умови:

а) Ліцензійні умови для мовлення: Для участі у конкурсі на отримання ліцензії на вільному каналі мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) (територіальна категорія мовлення -регіональне та місцеве мовлення) претенденти подають заяву про видачу ліцензії на мовлення та інші документи відповідно до вимог статей 8, 9, 10, 24, 26, 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Для участі у конкурсі приймаються заяви від юридичних осіб (суб'єктів господарювання), які мають на меті отримати ліцензію на мовлення та здійснювати мовлення в багатоканальній телемережі ТОВ "ЗЕОНБУД", м. Київ, на визначеній Національною радою території розташування багатоканальної телемережі. Пакети документів із заявами претендентів зберігаються в Національній раді протягом 3-х місяців з дня підбиття підсумків конкурсу.

б) Вимоги до програмної концепції: обсяг ведення передач українською мовою згідно з чинним законодавством, рекомендовано розміщення соціально важливих та інформаційно-аналітичних програм; рекомендовано розміщення дитячих передач; здійснювати мовлення без ретрансляції програм інших мовників; проведення ТРО інформаційно-рекламної компанії під час телевізійної трансляції програм щодо забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телемовлення.

в) Вимоги до організаційно-технічних зобов'язань учасників конкурсу: надати інформацію відповідно до вимог статей 12, 20, 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"; ліцензіат зобов'язаний власними силами забезпечити доставку своєї програми до станції мультиплексування багатоканальної телемережі МХ-5, що знаходиться за адресою відповідної передавальної станції. До закінчення терміну подачі заяв на участь у конкурсі ТРО повинна відповідно до вимог п.4 статті 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" підписати відповідну угоду з оператором багатоканальної телемережі МХ-5 ТОВ "ЗЕОНБУД", м. Київ, та письмово поінформувати про це Національну раду. Ліцензіат зобов'язаний брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення -безкоштовно транслювати щодня у обсязі 5 хвилин, протягом 2011-2012 років, в тому числі -30% в прайм-тайм, в своїх програмах інформаційні ролики провайдера програмної послуги багатоканальних телемереж ТОВ "ЗЕОНБУД", м. Київ, щодо особливостей прийому сигналу багатоканальної телемережі МХ-5. Початок таких трансляцій -01.09.2011. Графік розміщення інформаційних роликів розробляється за домовленістю з телерадіоорганізацією, провайдером програмної послуги та оператором багатоканальної телемережі МХ-5; ліцензіат здійснює мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.

г) Вимоги до фінансових та інвестиційних зобов'язань учасників конкурсу: Відповідно до статей 25, 26, 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", фінансові та інвестиційні зобов'язання претендента на участь у конкурсі повинні висвітлювати питання (бізнес-план): наявність фінансово-економічних можливостей забезпечувати розповсюдження програм; джерела фінансування телерадіоорганізації. Сплату грошового внеску під конкурсну гарантію здійснює окремо за кожен канал (програму) мовлення згідно поданих заяв безпосередньо претендент для участі в конкурсі. Не допускається сплата іншою юридичною або фізичною особою. Конкурсні документи розглядаються при підтвердженні сплати конкурсної гарантії відповідним документом (згідно зі ст. 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"). Грошовий внесок під конкурсну гарантію сплачується до завершення прийому документів.

Крім того, 15.04.2011 р. Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення № 824 «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) (територіальна категорія мовлення - загальнонаціональне мовлення)»(надалі по тексту Рішення №824 (v0824295-11) ).

У відповідності до п. 1 Рішення №824 (v0824295-11) було оголошено конкурс на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) для територіальної категорії мовлення - загальнонаціональне мовлення, з урахуванням рішення Національної ради «Про затвердження конкурсних умов» від 15.04.2011 № 823 (v0823295-11) .

Участь на конкурсі на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 (територіальна категорія мовлення -регіональне і місцеве мовлення) брали 182 юридичних осіб (суб'єкти господарювання), які мали на меті отримання ліцензію на мовлення і подали заявки.

За результатами проведення вищезазначеного конкурсу Національною радою прийнято рішення від 16.08.2011 р. №№ 1503-1760 та від 17.08.2011 р. №№1761-2011 про визнання переможцями конкурсу та видачу ліцензій на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальних телемереж МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4), на підставі яких у подальшому видано ліцензії.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначені в Законі України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (538/97-ВР) .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону встановлено, що Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме, ліцензування телерадіомовлення.

Частинами 3 та 4 ст. 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (538/97-ВР) .

Відповідно до ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (538/97-ВР) .

З огляду на викладене, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є єдиним органом уповноваженим здійснювати ліцензування мовлення.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом. На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: ефірне мовлення; багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що за результатами відкритих конкурсів здійснюється видача ліцензій на мовлення, пов'язане з використанням радіочастотного ресурсу, а також мовлення на вільних каналах багатоканальних мереж. Конкурс на отримання ліцензії ініціюється, оголошується і проводиться Національною радою. Національна рада може ініціювати проведення конкурсу за власною ініціативою або за відповідним зверненням телерадіоорганізації. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії.

Частиною 11 та 12 ст. 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради. Конкурсні умови включають: ліцензійні умови для відповідного виду мовлення; вимоги до програмної концепції мовлення; вимоги щодо організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов'язань майбутнього ліцензіата.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що видача ліцензій здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за результатами відкритих конкурсів, повідомлення про які публікується в засобах масової інформації не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії та конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було дотримано умови оголошення конкурсу щодо видачі ліцензій на мовлення, оскільки конкурсні умови були визначені відповідачем рішенням № 823 від 15.04.2011 (v0823295-11) «Про затвердження конкурсних умов», яке вчасно було доведено до відома учасникам конкурсу.

В частині щодо протиправності оголошення конкурсу на отримання ліцензії мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5 у стандарті DVB-T2, суд зазначає наступне.

Національна рада 15 квітня 2011 р. оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж МХ-5 саме у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) для територіальної категорії мовлення - загальнонаціональне мовлення, з урахуванням рішення Національної ради «Про затвердження конкурсних умов» від 15.04.2011 № 823 (v0823295-11) .

Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» встановлено, що виключно на засіданнях Національної ради приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій.

Згідно з ч.ч. 4 та 6 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради.

Частиною 5 ст. 24 зазначеного Закону встановлено, що розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Відповідно до ч. 7 ст. 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» рішення Національної ради протягом трьох днів після його прийняття підписується головою та відповідальним секретарем Національної ради або особами, які виконують їх посадові обов'язки. У разі неможливості чи відмови голови Національної ради (або особи, яка виконує його посадові обов'язки) підписати рішення Національної ради це рішення може бути підписано п'ятьма членами Національної ради, які брали участь у відповідному засіданні.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що рішення про видачу ліцензій приймається у місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, за умови, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради, та таке засідання може бути проведене, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради та повноважні представники відповідних ліцензіатів або без їх участі за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Позивачами не надано суду доказів того, що ними подавались заявки на участь у конкурсі.

Посилання Позивачів, як на підставу для скасування оскаржуваних рішень, на недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень п. 14 ст. 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», якою визначено критерії, за якими відповідач надає перевагу тій чи іншій телеорганізації, є необґрунтованими, з огляду на те, що прийняття рішення про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення щодо певного учасника конкурсу є дискреційним повноваженням відповідача.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем рішення від 16.08.2011 р. №№ 1503-1760 та від 17.08.2011 р. №№1761-2011 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а перевірка доцільності визначення переможцем конкурсу тієї чи іншої телерадіоорганізації буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а тому судом проводитись не може.

Крім того, як свідчать матеріали справи під час визначення переможців конкурсу на отримання ліцензії на вільних каналах в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-T2 (МРЕG-4), а також у зв'язку з відмовою від отримання ліцензії деяких переможців залишилися вільні місця в багатоканальній телемережі МХ-5.

Національною радою 25 січня 2012 р. було прийнято рішення №111 «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 (територіальна категорія мовлення -регіональне та місцеве мовлення)»та рішенням від 25 січня 2012 р. №110 було затверджено конкурсні умови на отримання ліцензії на вільних каналах в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-T2 (МРЕG-4).

Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАМ», ОСОБА_1 не надали доказів того, що є телерадіоорганізацією і ведуть мовлення та доказів того, що дані рішення зачіпають їх інтереси.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.

Виходячи зі змісту позовних вимог, Судом вбачається, що Позивачі оскаржують також рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання переможцем конкурсного відбору та видачу ліцензій юридичним особам -переможцям конкурсу та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. N 781/11/13-10 (v781_760-10) , визначено, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Згідно з положеннями пункту 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.08 № 2 (v0002760-08) (далі по тексту - постанова Пленуму Вищого адміністративного суду), судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не повинен проводити перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що вищезазначені позивачі оскаржуючи рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання переможцем конкурсного відбору та видачу ліцензій юридичним особам, оскаржують саме акт індивідуальної дії, а не нормативно-правовий акт, однак позивачами не надано суду доказів того, що саме даний акт індивідуальної дії стосується їх та відносин, до яких цей акт може бути застосовано.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.