за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.000009.2010 №0003304120/0, від 15.12.2010 №0003474120/1, від 17.02.2011 №0000474120/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 15.09.2010 №450/41-20/31570412 планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укртранснафта»за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 далі - акт перевірки) не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування на підставі чого податкові повідомлення-рішення від 27.000009.2010 №0003304120/0, від 15.12.2010 №0003474120/1, від 17.02.2011 №0000474120/2 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач -Окружна Державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.07.2011 ухвалою суду зупинено провадження у справі №2а-6654/11/2670 до вирішення адміністративної справи №2а-6330/11/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

23.03.2012 ухвалою суду провадження у справі №2а-6654/11/2670 поновлено та справу призначено до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову документальну виїзну перевірки Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено Акт від 15.09.2010 №450/41-20/31570412.

Як вбачається з Акту перевірки, Відповідач в ході перевірки дійшов висновку про порушення Позивачем:

- п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.15 п. 4.2, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.1.1 п.п. 8.1.2. п.п. 8.1.3, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що призвело до заниження Позивачем податку на прибуток на суму 8672000,00грн.

- п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до додану вартість за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 в сумі 5 777 916, 0 грн.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

- від 27.09.2010 №0003304120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 666 874,00 грн. (за основним платежем 5 777 916,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 888 958, 00 грн.).

- від 15.12.2010 №0003474120/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 467 680,0 грн. (за основним платежем 5 645 120,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 822 560, 0 грн.);

- від 17.02.2011 №0000474120/2, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 445 326, 95 грн. (за основним платежем 5 630 219,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 815 106, 92 грн.)

За результатом адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 26.11.2010 №15801/10/25-022, скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення рішення в частині основного платежу в розмірі 132795,50 грн. та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Державної податкової адміністрації м. Києва від 31.01.2011 №807/40/25-114 податкові повідомлення-рішення від 27.09.2010 №0003304120/0 та від 15.12.2010 №0003474120/1 скасовані в частині визначення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Петролеум Трейд -К»та ТОВ «Сатус Груп», а в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо віднесення до складу валових витрат - витрат на оплату ТОВ "СМД-Інвест" виконаних робіт по капітальному ремонту нафтопроводу "Броди-Держкордон" слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ "СМД-Інвест" укладено договір від 27.04.2009 №24-04/09, відповідно до умов якого ТОВ "СМД-Інвест" бере на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт анодних контурів заземлення СКАЗ на 119 км., 237 км, 308 км, нафтопроводу "Броди-Держкордон".

Як вбачається з акту перевірки, (т. 1 а.с. 34) до перевірки надано:

- акти виконаних робіт за формою №КБ-2,

- податкові та видаткові накладні від 30.06.2009 №50701, від 07.05.2009 №63006, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість у листопаді 2009 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що розрахунки між Позивачем та ТОВ "СМД-Інвест" проводились у безготівковій формі, в період, що перевірявся Позивачем перераховано ТОВ "СМД-Інвест" кошти в сумі 1654116,00 грн. (в.т.ч. ПДВ в сумі 275686,00 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що Згідно "Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ТОВ "СМД-Інвест" взято на податковий облік в органах державної податкової служби Новомосковській ОДПІ у Дніпропетровській області 04.11.2005р. Стан платника - "основний платник" з ознаками "вигодотранспортуючого суб'єкта".

Основними видами діяльності підприємства є: інші види гуртової торгівлі; виробництво будівельних металевих конструкцій; будівництво будівель; будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; монтаж металевих конструкцій; діяльність у сфері інжинірингу.

В періоді, що перевірявся, по ТОВ "СМД-Інвест" рахувались наступні дані:

Засновник - ОСОБА_1 (іпн.№ НОМЕР_1), який одночасно засновником ще 4-х підприємств, з яких 3 підприємства відносяться до "групи ризику (припинено (ліквідовано), відсутнє за місцезнаходженням). Директор, головний бухгалтер - одна й та ж особа.. Юридична адреса: М.Новомосковськ, вул. Радянська. Фактична адреса: м. Новомосковськ, вул. Радянська, 35. Статутний фонд - 120 000,00грн.

Додаток К1/1 до Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009р. ТОВ "СМД Інвест" до органів ДПС не подавався, що вказує на відсутність основних засобів, транспортних та матеріальних запасів та виробничих активів, необхідних для здійснення господарські діяльності.

Згідно податкового розрахунку комунального податку за II квартал 2009р. кількість працюючих на ТОВ "СМД-Інвест" - 13 осіб.

На підставі викладеного відповідачем встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності ТОВ "СМД Інвест", а саме: відсутність основних фондів, оборотних коштів, складських приміщень, матеріальних запасів, виробничих активів та транспортних засобів при зазначених обсягах виконаних ремонтних робіт, що свідчить про неможливість ТОВ "СМД Інвест" здійснювати самостійну фінансово-господарську діяльність.

Судом встановлено, що перевірка правильності подання податкової звітності ТОВ "СМД-Інвест"не проводилась, а відтак не муже бути підставою для накладення штрафних санкцій до контрагентів вказаних осіб.

Також, як вбачається з акту перевірки, Позивачем до перевірки не надано ліцензію на здійснення ТОВ "СМД Інвест" ремонтних робіт підвищеної небезпеки на нафтопроводах та документи, що підтверджують розхід матеріальних ресурсів Позивача на виконання ремонтних робіт, передбачених договором.

Також, як вбачається з акту перевірки в актах виконаних підрядних робіт ТОВ "СМД-Інвест" включені витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом та витрати, пов'язані з відряджанням працівників підрядних організацій на будови. Дані витрати не включені в локальні кошториси. Загальна сума даних витрат становила -282 826,00грн.

Оскільки витрати на перевезення і відряджання підрядних працівників не включено до локальних кошторисів, а у ТОВ "СМД-Інвест" відсутні будь-які транспортні засоби, до перевірки до розрахунків вищезазначених витрат Філією "МН "Дружба" не представлено первинних документів, які б підтвердили фактичне здійснення даних витрат підприємством ТОВ "СМД-Інвест", а саме: дорожні листи із зазначенням пунктів перевезення працівників та виду транспорту, документи на оплату пального, відрядні посвідчення працівників, документи на оплату за проживання в готелі та інше.

На підставі викладеного, в ході перевірки Відповідачем встановлено, що до перевірки не представлено документів на фактичне виконання ремонтних робіт ТОВ "СМД-Інвест" на 119 км, 236 км, 245 км, 308 км нафтопроводу "Броди-Держкордон", а саме, належним чином оформлені Довідки за формою КБ-3 та акти виконаних робіт за формою №КБ-2в, підтверджуючі документи на розхід матеріальних ресурсів та витрати на транспортування і відрядження підрядних працівників, а також дозвільні документи ТОВ "СМД-Інвест" на здійснення ремонтних робіт підвищеної небезпеки на нафтопроводах.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що відповідно до розділу 3 договору зазначено, що для виконання робіт Виконавець за згодою замовника залучає субпідрядні організації, а відтак твердження позивача, що перевезення і відряджання підрядних працівників відбувалось субпідрядними організаціями суд вважає обґрунтованим.

Як вбачається з акті перевірки, Позивачем до перевірки, крім зазначеного, надано:

- довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-3 за червень 2009 року на загальну суму 1 654 116,00 грн., в т.ч ПДВ 275 686,00 грн.

- копію ліцензії АВ №356784, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України для здійснення будівельної діяльності.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналогічні положення містяться у п. 1.7, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України (2755-17) та Законі №168/97-ВР (168/97-ВР) передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, п. 9.8 ст. 9 Закону №168/97-ВР реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Судом встановлено, що листом від 08.09.2010 №0908, копія якого міститься в матеріалах справи, ТОВ «СМД-інвест»підтверджено включення зазначених накладних до реєстру виданих податкових накладних.

Суд звертає увагу, що правильність оформлення зазначених первинних бухгалтерських документів Відповідачем не оспорюється, відтак, суд дійшов висновку, що зазначені документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (996-14) та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 (z0168-95) , є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підсумовуючи викладене, оскільки сума віднесена до податкового кредиту підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п.п. п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Щодо включення до складу податкового кредиту суми по виконанню будівельно-ремонтних робіт нафтопроводу «Жулин-Надвірна», суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку, що Нафтопровід «Жулин-Надвірна» з 01.04.2009 по 31.03.2010 не використовувався у господарській діяльності Філії «МН «Дружба», а відтак позивачем в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 завищено податковий кредит по податку на додану вартість за рахунок включення до його складу сум податку згідно податкових накладних, отриманих по угоді від 11.02.2009 від ТОВ «БУ -Прилуки»за проведені ремонтні роботи основного засобу нафтопровід «Жулин-Надвірна», який не використовувався у господарській діяльності позивача на загальну суму 1476729,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ "Укртранснафта"(покупець) та ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"(продавець) укладено договір купівлі-продажу від 10.03.2003 №207/1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар -трубу електрозварну прямошовну, кількість та асортимент якої вказано в специфікації, що міститься в Додатку №1, який є не від'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна сума договору становить 34251457,94 грн., розрахунок за проданий товар за погодженням сторін проводиться поетапно (п. 2.4 Договору). Розрахунки здійснюються Покупцем після здачі нафтопроводу Жулин-Надвірна в експлуатацію та по закінченню першого місяця з моменту початку надання Покупцем Продавцю послуг з перекачки нафти.

Також, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, фактично нафтопровід (як основний засіб 1 групи) не може проводити господарську діяльність з метою отримання доходу без нафтопереробного заводу ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та залежить від його поставок. Протягом періоду з 3 кварталу 2005 року (період введення нафтопроводу в експлуатацію) по 1 квартал 2010 року, нафтопровід "Жулин-Надвірна" знаходився в режимі утримання в безпечному стані.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2012 по справі №2а-6330/11/2670 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень рішень, позовні вимоги задоволено повністю. постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини, що під час експлуатації лінійної частини МН в режимі утримання в безпечному стані фактично необхідно виконувати комплекс робіт з технічного о обслуговування вказаних об'єктів згідно з вимогами чинних нормативних документів в обсягах, як і при експлуатації лінійної частини МН і НПС в режимі транспортування не потребує повторного доказування.

Судом встановлено, що між Філією «МН «Дружба»та ТОВ «БУ 1-Прилуки» укладено договір від 11.02.2009 на проведення капітального ремонту повітряного переходу через р. Лимниця нафтопроводу «Жулин-Надвірна» Ремонт проводився згідно плану заходів по ліквідації повені, яка сталося в період 23-28 липня 2008 року.

Згідно умов даного договору передбачено монтаж нового трубопроводу, монтаж лінійно-кабельних споруд, підключення новозбудованих ділянок до діючих нафтопроводів.

Суд звертає увагу, що правильність оформлення первинних бухгалтерських документів за зазначеною угодою Відповідачем не оспорюється, відтак, суд дійшов висновку, що зазначені документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (996-14) та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 (z0168-95) , є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Враховуючи, що нафтопровід «Жулин-Надвірна» є складовою системою діючих магістральних нафтопроводів України, враховуючи, що під час експлуатації лінійної частини МН в режимі утримання в безпечному стані фактично необхідно виконувати комплекс робіт з технічного о обслуговування вказаних об'єктів згідно з вимогами чинних нормативних документів в обсягах, як і при експлуатації лінійної частини МН і НПС в режимі транспортування, висновок відповідача, що Нафтопровід «Жулин-Надвірна» з 01.04.2009 по 31.03.2010 не використовувався у господарській діяльності Філії «МН «Дружба», а відтак позивачем в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 завищено податковий кредит по податку на додану вартість за рахунок включення до його складу сум податку згідно податкових накладних, отриманих по угоді від 11.02.2009 від ТОВ «БУ -Прилуки»за проведені ремонтні роботи основного засобу нафтопровід «Жулин-Надвірна», який не використовувався у господарській діяльності позивача на загальну суму 1476729,32 грн. -є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Щодо включення до складу податкового кредиту суми 5 553801,0 грн. за договором з ПП «Укртранснафта», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ВАТ «Укртранснафта та ПП. «Укрметпром» укладено договір від 04.10.2007 №0410-07Н на поставку сирої нафти.

На виконання умов Договору ВАТ «Укртранснафта» протягом 4 кварталу 2007 року було перераховано на рахунки ПП «Укрметпром»авансові платежі у сумі 597 767 650 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.10.2007 № 14, 09.1.2007 №121, 09.10.2007 № 123, 16.10.2007 № 38, 08.11.2007 № 93, 08.11.2007 № 89, 07.12.2007 №108, 10.12.2007 №8757, 12.12.2007 № 1407, в т.ч. ПДВ-99627942,0 грн.

Від ПП «Укрметпром» Товариством отримано податкові накладні: від 09.10.2007 р. № 372 на суму 277 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 250 000,00 грн., від 16.10.2007 р. № 375 на суму 1 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 316 666,67,00 грн., від 08.11.2007 №383 на суму 193 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 32 183 333,33 грн., від 08.11.2007 № 384 на суму 6567050,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 094 508,33 грн., від 07.12.2007 № 385 на суму 2 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333 333,33 грн., від 10.12.2007 № 386 на суму 97 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 166 666,67 грн., від 12.12.2007 р. № 387 на суму 19 700 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 283 433,33 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні включено до реєстру отриманих накладних та суми ПДВ до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року.

ПП «Укрметпром» у листопаді 2007 року здійснював поставку сирої нафти в обсязі 118763 тони на загальну суму 445670500 грн. у т.ч. ПДВ 74278416,67 грн. (акти прийому передачі нафти сирої № 1 від 02.11.2007, № 2 від 02.11.2007, № 4 від 27.11.2007, № 5 від 27.11.2007, № 6 від 27.11.2007, № 7 від 27.11.2007.

За період з грудня 2007 по травень 2008 року ПП «Укрметпром» частково повернено раніше перераховані у вигляді авансів за сиру нафту грошові кошти на рахунки ВАТ «Укртранснафта» у сумі 118774345,01 грн.

Станом на 30.05.2008 року борг ПП «Укрметпром» складав 33322804,99 грн., в т.ч податок на додану вартість 5553800,83 грн.

Судом встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Укрметпром» анульовано 22.05.2008, тобто після того, як відбулись поставки нафти.

01.08.2008 Позивачем пред'явлено ПП «Укрметпром» вимогу № 05-00/3795 про повернення вказаного боргу.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.02.2009 року по справі №13/292 позов задоволено, присуджено до стягнення з ПП «Укрметпром» на користь ВАТ «Укртранснафта»33 322 804 грн. 99 коп. боргу.

Так, суд звертає увагу, що на час прийняття рішення у справі, триває претензійно-позовна робота щодо повернення позивачем заборгованості та оскарження зазначеної ухвали Господарського суду Полтавської області про визнання ПП. «Укрметпром» банкрутом, тобто на даний час заборгованість не можна вважати безнадійною.

До 1 січня 2011 року відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі -Закон) було встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), дата виписування відповідного рахунка (товарного чека) -у разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначався виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складався зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Після 1 січня 2011 року відповідно до п. 198.3 ст. 198 р. V ПКУ України від 02.12.10 р. №2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище від рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I ПКУ, та складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням, зокрема, товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, у разі перерахування попередньої (авансової) оплати товарів/послуг постачальнику (отримання товарів/послуг від постачальника) покупець має змогу реалізувати своє право на отримання податкового кредиту за умови дотримання вищезазначених вимог.

Так, Закон України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків сплачених в ціні товару до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Антологічна правова позиція закріплена в Постанові від 01.06.2010 № 21-573во10 Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", є необґрунтованим.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Таким чином відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

1. Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.09.2010 №0003304120/0, від 15.12.2010 №0003474120/1, від 17.02.2011 №0000474120/2.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.