Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року у справі №2-а-15985/08 за позовом закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" до Національного банку України про скасування рішення, -

У серпні 2008 року закрите акціонерне товариство "Донгорбанк" звернулося в суд з позовом до Національного банку України, в якому просило скасувати рішення відповідача №155 від 27.06.2007 р. про застосування санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Справа № К-17438/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями закрите акціонерне товариство "Донгорбанк" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем була проведена перевірка позивача щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за період з 01.09.2005 р. по 01.10.2006 р., за результатами якої складена довідка від 19.10.2006 р. та прийняте рішення № 155 від 27.06.2007 р. у яким було вирішено накласти на ЗАТ "Донгорбанк" за порушення ст. 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом" штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку інспектування позивача відбулося з окремого напрямку його діяльності, відповідно до чого у посвідченні на перевірку від 22.09.2006 р. № 48-04/1192-10029 було зазначене одне питання, яке підлягало перевірці, а саме - дотримання банком чинного законодавства України з питань запобігання протидії легалізації (відмиванню доходів), одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, відсутні порушення п.1.18 Положення про планування та порядок проведення і інспекційних перевірок (z0703-01) .

При здійсненні перевірки були встановлені порушення та недоліки у Головному офісі передбачені Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) .

Статтею 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок накладення Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" затверджений Постановою Правління Національного банку України 17.03.2004 N108, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2004 р. за N 422/9021 (z0422-04) , згідно п. 2 якого Національний банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків чи їх філій.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 3 цього Кодексу під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно до вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню; доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) банки виконують делеговані державою функції суб'єктів первинного фінансового моніторингу, головною метою яких є запобігання та протидія запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом. Колегія суддів вважає, що ці функції банків не можна ототожнювати із господарською діяльністю - суспільним виробництвом, спрямованим на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Національний банк України, перевіряючи банки на предмет виконання ними делегованих Законом про запобігання функцій, виконує відповідно до законодавства функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Виконання банками функцій суб'єктів первинного фінансового моніторингу належить до публічно-правових, а не приватно-правових відносин.

Суди вірно зазначають, що за змістом наведених норм, предметом їх регулювання є відносини не господарсько-правового, а публічно-правового характеру, а тому передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою. Отже, застосування до спірних правовідносин ст. 250 Господарського кодексу України є безпідставним.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог про скасування рішення відповідача №155 від 27.06.2007 р. про застосування санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" –відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.