провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції на дії за касаційною скаргою представника відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2005 року,

У листопаді 2004 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2004 року та ухвалою суду від 11 жовтня 2004 року відповідача було зобов’язано надати відповідь на його скаргу від 12 вересня 2003 року, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . На виконання вказаного вище рішення суду заявник отримав відповідь від відповідача на скаргу, а той в свою чергу закінчив виконавче провадження на підставі постанови Державного виконавця відділу ДВС Дніпропетровського ОУЮ від 28 жовтня 2004 року. Вважає, що відповідь відповідача не відповідає вимогам Закону України "Про зверненням громадян" (393/96-ВР) , тому провис суд визнати неправомірною постанову ВДВС від 28 жовтня 2004 року про закінчення виконавчого провадження №В-2/98 та зобов’язати державного виконавця поновити виконання рішення суду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2004 року скарга задоволена частково. Визнано незаконною постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського ОУЮ від 28 жовтня 2004 року про закінчення виконавчого провадження №В-2/98, яке було відкрите на основі виконавчого листа по справі №2-520, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська. В іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2005 року апеляційні скарги відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 11 червня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення, відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2004 року та ухвалою суду від 11 жовтня 2004 року відповідача було зобов’язано надати відповідь на його скаргу від 12 вересня 2003 року, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Ухвалою від 11 жовтня 2004 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська роз’яснив рішення та зазначив про те, що начальнику Жовтневого РВ ДДУ УМВС України в Дніпропетровській області потрібно надати відповідь на скаргу заявника від 12 вересня 2003 року, відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . У вересні 2004 року Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішення ВДВС Дніпропетровського ОУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду. У жовтні цього ж року підрозділом примусового виконання рішення ВДВС Дніпропетровського ОУЮ була вручена копія письмової відповіді начальника Жовтневого РВ ДДУ УМВС України в Дніпропетровській області. Після чого, постановою підрозділу примусового виконання рішення ВДВС Дніпропетровського ОУЮ від 28 жовтня 2004 року виконавче провадження №В-2/98 було закінчено (а.с.8, 25).

Ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження підрозділ примусового виконання рішення ВДВС Дніпропетровського ОУЮ не звернув увагу на те, що відповідь на скаргу заявника була надана не начальником Жовтневого РВ ДДУ УМВС України в Дніпропетровській області, а його заступником, суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування зазначеної вище постанови.

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу представника відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції залишити без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2005 року залишити без змін.