Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка О. А.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання –Міненко О. М.,

розглянувши касаційні скарги Енергетичної регіональної митниці та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2007р. у справі № 8/65 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009р. (справа № 22-а-9724/08р.)

за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Енергетичної регіональної митниці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків,

за участю Генеральної прокуратури України

про визнання нечинним податкового повідомлення,

за участю представників:

позивача –Куницький В. В.,

відповідача –Волосович С. К., Накліцький Д. М.,

третьої особи –Воронова О. Ю.,

Генеральної прокуратури України –Зарудяна Н. О.,

Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення Енергетичної регіональної митниці від 13.06.2007р. № 3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 813 803 503 грн. 98 коп., в т. ч. 542 535 669 грн. 32 коп. основного платежу та 271 267 834 грн. 66 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2007р. у справі № 8/65, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009р. (справа № 22-а-9724/08р.) адміністративний позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач в першому кварталі 2006 року отримав імпортований компанією "ROSUKRENERGO A.G." газ за контрактом від 29.07.2004р., який підпадає під визначення зовнішньоекономічного, укладеного на виконання міжнародних догорів України, зокрема, угоди між Україною та Швейцарією, якою встановлено основні правила та порядок торгівлі, а також режим найбільшого сприяння стосовно мита, різного роду зборів, якими обкладаються товари при їх імпорті чи експорті; на вказані операції поширюється норма абз. 3 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"; у позивача не виникло зобов’язань по податку на додану вартість при ввезенні природного газу за контрактом; підстави для визначення податкових зобов’язань та прийняття оспорюваного податкового повідомлення відсутні; позивач отримав податкове повідомлення та подав скаргу на нього, відповідно, 15 та 25.06.2007р.; відповідач безпідставно відмовив в розгляді скарги з посиланням на пропуск строку її подання у зв’язку з надісланням скарги не рекомендованим, а цінним листом; положення порядку розгляду скарг відповідача не відповідають нормам закону; скарга позивача вважається задоволеною повністю.

Енергетична регіональна митниця, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст. ст. 2, 7, 149, 277 Митного кодексу України, пп. 5.2.4. п. 5.2., п. 5.3. ст. 5, п. 6.1., ч. 2 пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", постанов Кабінету Міністрів України № 1958 від 17.12.2003р. (1958-2003-п) та № 421 від 25.04.2008р. (421-2008-п) , п. п. 1.10, 1.18, 1.19 Порядку розгляду митними органами скарг платників податків на податкові зобов’язання, нараховані митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 08.02.2006р. № 97 (z0151-06) .

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, також подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 3.1.2. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Присутній в судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України вимоги касаційних скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач в запереченнях на касаційні скарги просить в їх задоволенні відмовити, а постанову та ухвалу залишити без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, третьої особи та Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.06.2007р. позивачем отримано оспорюване податкове повідомлення, прийняте відповідачем на підставі акту від 20.04.2007р. № 1/7/124000000/0020077720, пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з п. 21 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. № 1958 (1958-2003-п) .

Крім того, судами встановлено передачу на виконання умов контракту від 29.07.2004р. № 14/935-1/04 в першому кварталі 2006 року компанією "ROSUKRENERGO A.G." та прийняття позивачем природного газу в загальному обсязі 16 478 920 645 куб. м., що підтверджується відповідними актами технічного приймання газу.

Також, 25.06.2007р. позивач на підставі пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" подав скаргу на отримане 15.06.2007р. податкове повідомлення від 13.06.2007р. № 3, на яку відповідач листом від 10.07.2007р. № 22/1-5781 повідомив позивача про відмову в розгляді скарги з підстав пропуску строку її подання та надіслання цінним, а не рекомендованим листом.

Однією з підстав задоволення позову суди попередніх інстанції зазначили положення абз. 3 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", та те, що позивач в першому кварталі 2006 року отримав імпортований компанією "ROSUKRENERGO A.G." газ за контрактом від 29.07.204р., який підпадає під визначення зовнішньоекономічного, укладеного на виконання міжнародних догорів України.

Вказаним абзацом передбачено, що у 2006 році операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість.

Разом з тим, ні позивачем, ні судами попередніх інстанції не зазначено на виконання якого міжнародного договору України укладений контракт від 29.07.2004р. № 14/935-1/04, а тому вказані посилання є помилковими.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано задовольнили позов.

Так, відповідно до абз. 1 пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту (абз. 2 пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону).

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту (абз. 3 пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 цього Закону).

Судами попередніх інстанції обґрунтовано зазначено, що позивач з дотриманням строків, передбачених вищевказаними положеннями закону, подав скаргу на податкове повідомлення, а вмотивованого рішення за цією скаргою відповідач не надав, оскільки лист від 10.07.2007р. № 22/1-5781 з повідомленням про відмову в розгляді скарги з підстав пропуску строку її подання та надіслання цінним листом, а не рекомендованим, не є таким рішенням, а тому скарга вважається повністю задоволеною.

Дані висновки судів є самостійною підставою для визнання нечинним податкового повідомлення, а посилання відповідача та третьої особи на інші порушення не спростовують зазначеного.

За вказаних обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача та третьої особи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Залишити касаційні скарги Енергетичної регіональної митниці та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2007р. у справі № 8/65 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009р. (справа № 22-а-9724/08р.) –без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 –237, ч. 1 ст. 238 КАС України.