розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2007 року

та постанову Господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року

у справі № АС-42/49-07

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання частково недійсними податкових вимог, -

В січні 2003 року Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (далі – позивач) звернулась до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову від 15.02.2007 року) про визнання нечинним рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області (далі – відповідач), що зазначено в пункті "1" у податкових вимогах від 01.01.2001 року № 16, від 09.10.2001 року № 1/2, від 06.11.2001 року № 16/2, від 13.11.2001 року № 2/87, в частині встановлення попередження про знаходження активів філії Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" в податковій заставі, та зобов’язання відповідача утриматися від вчинення дій відносно вказаної філії, направлених на застосування права податкової застави на активи платника податків.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2007 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що начальником ДПІ у Балаклійському районі Харківської області були сформовані та направлені на адресу газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" податкові вимоги про сплату боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями:

- перша від 01.01.2001 року за № 16 на суму 240 210 491,50 грн. станом на 29.09.2001 року;

- перша від 09.10.2001 року за № 1/2 на суму 25 359 727,25 грн. станом на 29.09.2001 року;

- друга від 06.11.2001 року за № 16/2 на суму 266 036 282,53 грн. станом на 01.11.2001 року;

- друга від 13.11.2001 року за № 2/87 на суму 409 294,66 грн. станом на 12.11.2001 року.

Вказані податкові вимоги містять попередження про те, що всі активи газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, цінні папери) перебувають у податковій заставі.

Позивачем не спростовується наявність у газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями.

Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" не є юридичною особою, діє на правах філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної компанії "Нафтагаз України", є самостійним платником податку, володіє основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на правах повного господарського відання, які передані йому згідно акту прийому - передачі та знайшли своє відображення в балансі підприємства, перебуває на обліку в ДПІ у Балаклійському районі Харківської області.

Позивач наполягає на тому, що надсилаючи на адресу Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", яке є філією без статусу юридичної особи, податкові вимоги, які містять повідомлення про виникнення права податкової застави на активи філії, відповідач порушив конституційне положення, передбачене частиною 2 статті 19 Конституції України. Позивач вважає помилковим висновок податкового органу, що у господарському віданні філії можуть бути активи як самостійний об’єкт податкової застави, а філія є самостійним суб’єктом права податкової застави на активи, які належать юридичній особі, до складу якої вона входить.

Суди попередніх інстанцій не погодились з такими висновками позивача, виходячи з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04 березня 1998 року № 167/98 (далі – Указ № 167/98) з метою забезпечення своєчасного і повного надходження податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, зміцнення податкової та платіжної дисципліни, а також підвищення відповідальності платників податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів за виконання своїх обов'язків перед бюджетами та державними цільовими фондами запроваджена податкова застава.

Статтею 2 Указу № 167/98 встановлено, що з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків перебувають у податковій заставі, крім майна і майнових прав, що відповідно до закону не можуть бути предметом застави, та основних фондів підприємства, визнаного у встановленому порядку казенним підприємством. Податкова застава не потребує письмового оформлення. Орган державної податкової служби у триденний строк від дня виникнення податкової застави повідомляє у письмовій формі відповідного платника податків про податкову заставу належного йому майна та майнових прав.

Статтею 3 Указу № 167/98 передбачено, що з 1 липня 1998 року податкова застава рухомого майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна.

Відповідно до пунктів 19.1, 19.2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (далі - Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ), з набранням чинності з 1 жовтня 2001 року статтею 8 "Податкова застава" припинилася дія Указу № 167/98 (167/98) у частині правового регулювання податкової застави. У зв’язку з набранням чинності зазначеною статтею, законодавство не містить вказівок, які б давали підставу для висновку про звільнення активів платника податків з податкової застави, що виникла до 1 жовтня 2001 року на підставі Указу № 167/98 (167/98) , також не передбачено обов’язку податкових органів провести перереєстрацію діючої податкової застави.

Згідно пункту 1.17 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податкова застава визначена як спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк.

Право податкової застави, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181-ІП, виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Згідно підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону № 2181-ІП платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з висновками судів, що Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" наділено правом повного господарського відання щодо майна, яке передано йому Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної компанії "Нафтагаз України" та в силу приписів підпункту 8.2.2 пункту 8 статті 8 Закону № 2181-ІП право податкової застави поширюється на будь-які види його (філії) активів, як платника податків. Норма цього Закону не містить посилань на те, що право податкової застави не розповсюджується на активи певних платників податків.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем в судовому порядку оскаржено лише рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, що зазначено в пункті "1" у податкових вимогах від 01.01.2001 року № 16, від 09.10.2001 року № 1/2, від 06.11.2001 року № 16/2, від 13.11.2001 року № 2/87, в частині встановлення попередження про знаходження активів філії Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" в податковій заставі, тобто позивач не оспорює наявність у газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" залишити без задоволення.