провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу РАЦС Маріупольського міського Управління юстиції про внесення змін в актовий запис за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 липня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року,

У червні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 до Жовтневого відділу РАЦС Маріупольського міського Управління юстиції про внесення змін в актовий запис. Свої вимоги мотивує тим, що в актовому запису про шлюб його із ОСОБА_2. за № 4392 від 22.12.1963 р. вказана його національність "росіянин", але він є "греком", оскільки його мати –ОСОБА_3 є "гречанкою", що підтверджено актовим записом про її шлюб за №61 від 11.07.1940 р., а також її свідоцтвом про народження / відновленим / за № 73 від 08.12.1971р., де вказані його мати і батько за національністю "греками". Просить визнати відмову Жовтневого відділу РАЦС Маріупольського міського Управління юстиції необгрунтованою і зобов’язати відповідача внести відповідні зміни.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 липня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Провадження за касаційною скаргою на постанову суду першої інстанції слід закрити, як помилково відкрите. Постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Зі справи вбачається, що в актовому запису про шлюб між позивачем та ОСОБА_2. за № 4392 від 22.12.1963 р. вказана його національність "росіянин", але він є "греком", оскільки його мати –ОСОБА_3 є "гречанкою", що підтверджено актовим записом про її шлюб за №61 від 11.07.1940 р., а також її свідоцтвом про народження / відновленим / за № 73 від 08.12.1971р., де вказані позивача мати і батько за національністю "греками". Просить визнати відмову Жовтневого відділу РАЦС Маріупольського міського Управління юстиції необгрунтованою і зобов’язати відповідача внести відповідні зміни.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що національність в актовому запису про народження та про шлюб позивача вказано вірно, тобто його національність не втрачена та закріплена законом без помилки тому, що її обрав сам громадянин при отриманні паспорту та при отриманні свідоцтва про шлюб, за власним бажанням, оскільки в актовому запису про шлюб ОСОБА_4. та ОСОБА_2. за № 4392 від 22 грудня 1963 року, складеному міським відділом реєстрації актів цивільного стану, національність нареченого вказана "росіянин". Національність до актового запису про шлюб вносилась згідно паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_1, виданого 5 вересня 1963 року Орджонікідзевським РВВС м. Жданова.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно керувався Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (3807-12) , в якому зазначено, що зміна національності громадян не входить до компетенції органів реєстрації актів цивільного стану та не має інших нормативних актів, які регламентують порядок внесення змін до графи "національність".

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, відмовляючи в задоволенні внесення відповідних змін в графу "національність"в актовому записі про шлюб діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 липня 2007 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року залишити без змін.