Вищий адміністративний суд України у складі:

судді Костенка М.І. - головуючого, суддів Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання: Гусєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Рівненської області від 14.09.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006

у справі № 10/178

за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ОСОБА_1.)

до ДПІ

про визнання протиправним рішення та дій.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

СПД ОСОБА_1. (особисто),

відповідача – не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання протиправним рішення ДПІ від 25.07.2006 № 0003542343/0/23-235, згідно з яким до позивача було застосовано штрафні санкції у сумі 2258 грн., та про визнання протиправними дій ДПІ з проведення перевірки.

Постановою господарського суду Рівненської області від 14.09.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006, позов задоволено частково; оспорюване рішення ДПІ визнано протиправним, а решту позовних вимог залишено без розгляду. У прийнятті названих рішень попередні судові інстанції виходили з того, що електромеханічний ігровий автомат КМ-7 не можна вважати гральним автоматом у розумінні приписів Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) (далі – Закон), а тому використання цього автомата не потребує придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати названі судові акти попередніх інстанцій зі спору та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що діяльність, пов’язана з влаштуванням гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, є гральним бізнесом відповідно до частини другої статті 5 Закону, а тому обов’язковою умовою здійснення такої діяльності є придбання торгового патенту.

У запереченнях на касаційну скаргу СПД ОСОБА_1. зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані штрафні санкції було застосовано до позивача за наслідками проведення ДПІ перевірки господарської одиниці –належних позивачеві гральних електромеханічних автоматів КМ-7 з грошовим виграшем, оформленої актом від 20.07.2006 № 007205, в ході якої було виявлено факт здійснення СПД ОСОБА_1. підприємницької діяльності з використанням названих автоматів без придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо необхідності придбання позивачем торгових патентів для використання названих гральних автоматів.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Як вбачається із з’ясованих судовими інстанціями фактичних даних, спірний гральний електромеханічний автомат КМ-7 є гральним пристроєм, призначеним для гри одного гравця, який за допомогою важеля керування та кнопок керує процесом гри з метою захватити обраний приз та доставити його до виконавця видачі призів.

Таким чином, позивач у своїй діяльності використовує технічний пристрій, який вводиться в дію монетами і дозволяє гравцю отримати виграш у майновій формі, тобто дає змогу одержати виграш з випадковою вірогідністю та за умови сплати грошима права на участь в отриманні такого виграшу. Отже, спірний гральний електромеханічний автомат КМ-7 є гральним автоматом з майновим виграшем в розумінні статті 5 Закону.

Здійснення ж суб’єктами підприємницької діяльності операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, в тому числі використання грального автомату з грошовим або майновим виграшем, без одержання торгового патенту відповідно до статті 8 Закону тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

За таких обставин застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій у сумі 2258 грн. згідно з оспорюваним рішенням слід визнати правомірним, у зв’язку з чим ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне задовольнити.

2. Постанову господарського суду Рівненської області від 14.09.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 у справі № 10/178 скасувати.

3. У позові відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.