Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Карлаш Д.О.

відповідача: Філімоненка А.С.

третьої особи: Боценка Д.І.

прокурора: Зарудяної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області та Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009

у справі №2а-6548/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"

до Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції

третя особа Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області

за участю Прокуратури Вінницької області

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009, прийнято рішення про задоволення позову ВАТ "Вінніфрут". Визнано неправомірною відмову Козятинської ОДПІ Вінницької області у врахуванню уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та у врахуванні заяв ВАТ "Вінніфрут" про повернення суми бюджетного відшкодування до декларацій за податкові періоди січень 2007 року, липень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, подані до податкового органу 28.03.2008. Змінено напрямок відшкодування податку на додану вартість, що був заявлений ВАТ "Вінніфрут"в податкових деклараціях за січень 2007 року, липень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року з напрямку "в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів"н напрямок "повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника". Зобов’язати Козятинську ОДПІ у Вінницькій області направити висновок по відшкодуванню сум бюджетної заборгованості в сумі 5580175 грн. в Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області для забезпечення повноти контролю та правильності відшкодування із бюджету суми бюджетної заборгованості. Зобов’язано Управління Держаного казначейства України у Вінницькій області повернути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5580175 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ВАТ "Вінніфрут".

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та третьої особи, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нової постанови без зазначення її змісту, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були подані відповідачу декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року, липень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, якими визначено суми що підлягають бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

28.03.2008 року позивачем були подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по деклараціях за січень, липень, вересень, жовтень 2007 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до цих декларацій, у яких просив збільшити суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банк та зменшити суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів платника за січень, липень, вересень, жовтень 2007 року в заявлених сумах підтверджена актами перевірок проведених відповідачем.

Відповідачем факт наявності у позивача права на бюджетне відшкодування в сумі 5580175 грн. не заперечується.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду га сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного

значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів

(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів

(послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування

включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Вирішуючи спір, суд правильно виходив із того, що позивач в межах зазначеного строку та в порядку визначеному пунктом 8.2 розділу 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 №209/72 (z0263-97) , подав відповідачу заяви про відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 1477002 грн., за липень 2007 року в розмірі 90000 грн., за вересень 2007 року в розмірі 2660381 грн., за жовтень 2007 в розмірі 1779362 грн., за якими податковий орган повинен був сформувати висновки в режимі "зміна напрямку відшкодування за сумами ПДВ не використаними платником на погашення податкових зобов’язань" зі зазначенням реквізитів декларації за якою проведено відшкодування і в загальному порядку подати до органів державного казначейства.

Водночас висновки судів у частині зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника 5580175 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка є належним способом захисту порушеного права. Таким чином, висновки резолютивної частини рішення суду помилково сформульовані без врахування позовних вимог. Однак, з огляду на те, що фактично предметом судового розгляду було саме відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, судова колегія вважає можливим уточнити в цій частині рішення суду.

Щодо вимоги позивача про зміну напрямку відшкодування податку на додану вартість в податкових деклараціях за січень, липень, вересень, жовтень 2007 року, то судова колегія вважає, що провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 цього Кодексу, з огляду на те, що чинне законодавство не містить заборони зміни напрямку бюджетного відшкодування, право на прийняття такого рішення належить саме платнику, без обмеження кількості таких рішень, крім того дана вимога повністю охоплюється вимогою про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у яких напрямок бюджетного відшкодування змінено.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області та Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області щодо відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок та заяв ВАТ "Вінніфрут"про повернення суми бюджетного відшкодування до декларацій за податкові періоди січень, липень, вересень, жовтень 2007 року, поданих до податкового органу 28.03.2008.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" 5580175 (П’ять мільйонів п’ятсот вісімдесят тисяч сто сімдесят п’ять) грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зміну напрямку відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях за січень, липень, вересень, жовтень 2007 року закрити.

Видачу виконавчого листа доручити суду першої інстанції.

постанова вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.