розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на постанову господарського суду міста Києва від 05 лютого 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року

у справі № 25/674-А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Діавест+"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання недійсними рішень, -

У жовтні 2007 року ЗАТ "Діавест+" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 вересня 2006 року № 0003762306 та №0003752306.

Постановою господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченні на касаційну скаргу ЗАТ "Діавест+", посилаючись на те, що постанова господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року є законними та обґрунтованими, винесені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з повним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, просить касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела додаткову перевірку порядку проведення розрахунків ЗАТ "Діавест+" до акту контрольної перевірки № 031802852303 від 20 травня 2006 року Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області магазину "Комп’ютерний світ"(м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 46), що належить ЗАТ "Діавест+", за результатами якої було складено № 26500377/2306Д від 07 липня 2006 року.

В акті перевірки також було встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , яке полягало в неоприбуткуванні (невчасному оприбуткуванні) готівкових коштів у повній сумі фактичного надходження в день отримання на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (заводський номер № 00308118) за 17 травня, 18 травня та 19 травня 2006 року в розмірі 21 816, 73 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному (поточному) звіті реєстратора розрахункових операцій (заводський номер № 00308118) на 752, 77 грн.

11 липня 2006 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі акта додаткової перевірки прийняла рішення № 0003752306, яким згідно з ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосувала суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 763, 85 грн., та рішення № 0003762306, яким згідно з абзацом третім ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (436/95) " застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 82 725, 65 грн.

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 вересня 2006 року № 0003762306 та №0003752306.

Рішення судів попередніх інстанцій головним чином мотивовані тим, що відповідачем не була доведена правомірність його рішення.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Штрафні санкції, передбачені ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Місце проведення розрахунків в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 20 травня 2006 року на момент проведення перевірки в магазині позивача були наявні готівкові кошти в розмірі 2 250, 16 грн., з яких 1 325, 70 грн. – сума готівкових коштів за наслідками проведення розрахункових операцій за половину дня, що підтверджується Х – звітом, роздрукованим під час проведення перевірки, а 897, 46 грн. – залишок готівкових коштів на початок 20 травня 2006 року, що підтверджується записом в касовій книзі позивача за 20 травня 2006 року.

Сума готівкових коштів, яка знаходилась поза касою, підраховувалась касиром Фоліною О.М. для інкасації, що мала відбутись о першій годині. У зв’язку з початком проведення перевірки Луцьким міським відділом УМВС України у Волинській області інкасація не відбулась, а відбулась о 17 годині 07 хвилин того ж дня, що підтверджується листом Волинської обласної дирекції АППБ "Аваль" № 2322 від 13 липня 2006 року.

З огляду на викладене визнається помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки сума готівкових коштів в розмірі 752, 77 грн. була призначена для інкасації та знаходилась поза місцем проведення розрахунків.

Помилковим також визнається висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, 17 травня 2006 року позивачем було оприбутковано суму коштів у розмірі 3 666, 90 грн., що підтверджується Z- звітом № 1126, записом в книзі обліку розрахункових операцій за №1126, прибутковим касовим ордером за № 1143, записом в касовій книзі за № 1143. В той же день, було зараховано на поточний рахунок підприємства суму в розмірі 3 200, 00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1055, записом в касовій книзі за № 1055, банківською випискою за 17 травня 2006 року - інкасована виручка згідно накладної № 189 на суму 3 200, 00 грн.

18 травня 2006 року позивачем було оприбутковано суму коштів у розмірі 5 254, 91 грн., що підтверджується Z- звітом № 1127, записом в книзі обліку розрахункових операцій за №1127, прибутковим касовим ордером № 1144, та записом в касовій книзі за № 1144. Зарахування коштів в розмірі 5400, 00 грн. на поточний рахунок підприємства 18 травня 2006 року підтверджується видатковим касовим ордером № 1056, записом в касовій книзі за № 1056, банківською випискою за 18 травня 2006 року - інкасована виручка згідно накладної № 188 на суму 5 400, 00 грн.

19 травня 2006 року позивачем було оприбутковано суму коштів у розмірі 7 623,32 грн., що підтверджується Z- звітом № 1128, записом в книзі обліку розрахункових операцій № 1128, прибутковим касовим ордером № 1145, записом в касовій книзі за № 1145. Зарахування коштів в розмірі 7400, 00 грн. на поточний рахунок підприємства 19 травня 2006 року підтверджується видатковим касовим ордером № 1057, записом в касовій книзі № 1057, та банківською випискою за 19 травня 2006 року - інкасована виручка згідно накладної № 189 на суму 7 400, 00 грн.

20 травня 2006 року позивачем було оприбутковано суму коштів у розмірі 3 850, 70 грн., що підтверджується Z- звітом № 1129, записом в книзі обліку розрахункових операцій №1129, прибутковим касовим ордером № 1146, та записом в касовій книзі за № 1146. Зарахування коштів в розмірі 4 500, 00 грн. на поточний рахунок підприємства 20 травня 2006 року підтверджується видатковим касовим ордером № 1058, записом в касовій книзі № 1058, банківською випискою за 20 травня 2006 року – інкасована виручка згідно накладної № 188 на суму 4 500, 00 грн.

Отже, позивачем було доведено, що готівкові кошти за 17 травня, 18 травня та 19 травня 2006 року були в повному обсязі оприбутковані.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно з ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та згідно з абзацом третім ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" оспорюваними рішеннями.

Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не була доведена правомірність його рішень.

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 05 лютого 2007 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 05 лютого 2007 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.