розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (далі – "Данфосс ТОВ") до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі – ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 червня 2010 року № 0000582330/0, від 3 вересня 2010 року № 0000582330/1, від 16 листопада 2010 року № 0000582330/2,

У лютому 2010 року "Данфосс ТОВ" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ 25 червня 2010 року № 0000582330/0, від 3 вересня 2010 року № 0000582330/1, від 16 листопада 2010 року № 0000582330/2, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у загальному розмірі 114552,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Епі-центр К" (далі –ТОВ "Епіцентр К") послуги із просування товару пов'язані з господарською діяльністю позивача, що підтверджується збільшенням продажу товару, тому останнім пра-вомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на користь ТОВ "Епіцентр К" за надані послуги.

Відповідач заперечив проти позову (а.с. 151-154) з тих підстав, що надані послуги стосуються господарської діяльності саме ТОВ "Епіцентр К", оскільки право власності на товар, який просувався, перейшло до нього. Крім того, надані до перевірки акти виконаних робіт не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки у них не зазначено, які саме послуги по просуванню товару надавалися; окремі акти не містять прізвища представників замовника та виконавця; в актах відсутні будь-які посилання на договори, на підставі яких надавалися послуги і виписувалися акти.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаю-чись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача не визнала позов з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку "Данфосс ТОВ" з пи-тань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2010 року, про що складено акт від 14 червня 2010 року № 204/23-304/20074667 (а.с. 14-53).

Як зазначено у акті (пп. 2.4.2), у періоді, за який проводилася перевірка, позивач був зареєстрований платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 20746626565.

Згідно із актом від 14 червня 2010 року, в ході перевірки встановлено, що "Данфосс ТОВ" реалізувало продукцію для ТОВ "Епіцентр К" на підставі договорів поставки товару від 11 листопада 2005 року № 895/70 та від 1 січня 2008 року № 1067/70/08, згідно з якими право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару за видатково-прибутковою накладною.

Після реалізації товару та переходу права власності до ТОВ "Епіцентр К", останнім, згідно із додатковою угодою від 2 жовтня 2006 року до договору поставки від 11 листопада 2005 року № 895/70 та договором про надання послуг по організації просування товарів від 1 січня 2008 року № 1094/70 надавалися послуги по просуванню раніше проданого товару.

За надані послуги ТОВ "Епіцентр К" виписало податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими становить 87894,00 грн., а саме: від 9 жовтня 2007 року № 01-0043209 сума ПДВ 5186,25 грн., від 28 січня 2008 року № 01-0003836 сума ПДВ 5112,50 грн., від 15 травня 2008 року № 01-0023565 сума ПДВ 5153,33 грн., від 1 липня 2008 року № 01-0029878 сума ПДВ 6373,33 грн., від 23 грудня 2008 року № 0049989/01 сума ПДВ 8633,33 грн., від 26 січня 2009 року № 0002091/01 сума ПДВ 6940,00 грн., від 10 квітня 2009 року № 0010192/01 сума ПДВ 12608,00 грн., від 3 липня 2009 року № 0018950/01 сума ПДВ 16297,50 грн., від 3 вересня 2009 року № 0025421/01 сума ПДВ 1666,67 грн., від 8 жовтня 2009 року № 0030978/01 сума ПДВ 19923,33 грн.

Вказані суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

За результатами перевірки встановлено зокрема те, що у порушення п. 1 пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі – Закон № 168/97) "Данфосс ТОВ" віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ "Епіцентр К" за придбання послуг по просуванню товару в загаль-ному розмірі 76368,00 грн., що не використовувалися у господарській діяльності позивача, чим занижено податкове зобов'язання із ПДВ на 76368,00 грн. у наступних податкових періо-дах: жовтень 2007 року в сумі 5186, грн., січень 2008 року в сумі 5113 грн., лютий 2009 року в сумі 15573 грн., травень 2009 року в сумі 12608 грн., липень 2009 року в сумі 16298 грн., жовтень 2009 року в сумі 21590 грн.

Висновок відповідача про те, що послуги із просування товару стосуються ведення господарської діяльності ТОВ "Епіцентр К" і не пов'язані із веденням господарської діяльно-сті "Данфосс ТОВ" та щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ ґрунтується на тому, що право власності на товар на момент надання послуг щодо його просування належить ТОВ "Епіцентр К", тому "Данфосс ТОВ" вже не може вчиняти будь-які дії, що пов'язані із цим товаром, а в такому разі не може споживати послуги, які пов'язані із товарами, на які воно не має права власності; корисний ефект від надання послуг по просуванню товару, який є власністю послугонадавача (ТОВ "Епіцентр К"), отримує саме послугонадавач; отримані від ТОВ "Епіцентр К" послуги розміщення товару, не використовувалися у власній господар-ській діяльності "Данфосс ТОВ", оскільки останнім отримано дохід від реалізації товару.

Зазначені фактичні обставини взаємовідносин між "Данфосс ТОВ" і ТОВ "Епіцентр К" сторонами не заперечувалися і підтверджуються додатковою угодою від 2 жовтня 2006 року № 2 до договору поставки товару від 11 листопада 2005 року № 895/70, договором поставки товару від 11 листопада 2005 року № 895/70, договором надання послуг по організації просування товарів від 1 січня 2008 року № 1094/70, актами виконання робіт (надання послуг), податковими накладними (а.с. 66-96).

На підставі Акта від 14 червня 2010 року № 204/23-304/20074667 та згідно із пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 і пп. 17.1.3, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181) ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2010 року № 0000582330/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 114552,00 грн. (у т.ч.: 76368,00 грн. – основний платіж, 38184,00 грн. –штрафні санкції) (а.с. 13).

За результатами адміністративного оскарження (а.с. 54-64, 101-129) сума податкового зобов'язання не змінилася, ДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 3 ве-ресня 2010 року № 0000582330/1 та від 16 листопада 2010 року № 0000582330/2 (а.с. 65, 100).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності визначення відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ і застосування штрафних санкцій та стосують-ся питань формування податкового кредиту з ПДВ.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, який визначав платників ПДВ, об'єкти, базу і ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, був Закон № 168/97 (168/97-ВР) .

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 (168/97-ВР) податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума ПДВ, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, підставою для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту відпо-відного звітного періоду і наступне зменшення платником суми податкових зобов'язань з ПДВ, є безпосередній зв'язок витрат на оплату послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (пос-луг) або ж призначення останніх для такого використання.

Згідно із п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон № 334/94) під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як встановлено судом, послуги надавалися безпосередньо ТОВ "Епіцентр К" по про-суванню товару, хоча і придбаного у "Данфосс ТОВ", але належного на праві власності цьому ж таки ТОВ "Епіцентр К", безпосередній результат чого впливає на реалізацію саме ТОВ "Епіцентр К" належного йому товару своїм покупцям, тобто на відносини ТОВ "Епі-центр К" (продавець) із третіми особами (покупцями).

З огляду на викладене, а також враховуючи, що така діяльність ТОВ "Епіцентр К" є безпосередньою, регулярної, постійною і суттєвою, суд, погоджуючись із висновками подат-кового органу, вважає, що дані послуги мають безпосередній зв'язок з господарською діяль-ністю саме ТОВ "Епіцентр К" і, фактично, використовувалися у власній господарській діяль-ності останнього.

У підтвердження цього висновку суд зауважує, що "Данфосс ТОВ" ніяким чином не могло самостійно використовувати у власній господарській діяльності результати нада-них ТОВ "Епіцентр К" послуг по просуванню товару, оскільки вже здійснило поставку, за що одержало винагороду (дохід) і безпосередню реалізацію наступним покупцям не здійсню-вало. Між тим, позитивні наслідки просування товару, дійсно, могли зумовити збільшення поставок позивачем товару на користь ТОВ "Епіцентр К", але за наявності волі останнього на таку закупівлю (придбання), зокрема, з метою отримання доходу від продажу товару, що користується попитом.

З цих же мотивів, суд вважає безпідставним посилання позивача на пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94, згідно з яким включаються до валових витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, позаяк в контексті фактичних обставин цієї справи передпродажні та рекламні заходи проводилися (могли проводитися) стосовно товару, що продавався саме ТОВ "Епіцентр К" як його власником.

Стосовно змісту первинних документів суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтер-ський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку-ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши наявні у справі акти виконання робіт (надання послуг) (а.с. 76-86) і співставивши їх із предметом додаткової угоди від 2 жовтня 2006 року до договору поставки від 11 листопада 2005 року № 895/70 та договору про надання послуг по організації просування товарів від 1 січня 2008 року № 1094/70, а також асортиментом послуг, що повинні були бути надані, суд, погоджуючись із висновками відповідача, зазначає, що вказані акти не відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки у них не зазначено, які саме послуги по просуванню товару надавалися; окремі акти не містять необхідної інформації про особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; в інших актах відсутні будь-які посилання на договори, на підставі яких надавалися послуги і виписувалися акти; не вказано зміст та обсяг господарської операції.

Водночас інших доказів, які підтверджували кількісні та якісні характеристики послуг, їх фактичне прийняття і затвердження, позивачем суду не представлено.

Враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, суд дійшов висновку, що донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних санкцій), що відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158–163 КАС, суд

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" у задоволенні адміністративного позову.

постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.