ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
10.09.2008 N 3.2.-2008
Голові Вищого господарського 
суду України 
<...> 
Матеріали господарських справ свідчать про поширення практики подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не може бути оскаржено ні в апеляційному, ні в касаційному порядку. Такі дії сторін у справі, як правило, спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України), зокрема, положень щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 111-13 ГПК України (1798-12) ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Проте мають місце випадки, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції розглядає такі скарги по суті.
Необхідно також враховувати роз'яснення, розміщені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року N 8 (v0008700-07) , яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
З метою запобігання відповідним порушенням господарським судам слід враховувати таке.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України (1798-12) .
У разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 111-13 ГПК України (1798-12) .
У разі подання касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України, яку не може бути оскаржено, суд повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 111-22 ГПК України (1798-12) .
Про відмову у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги виноситься ухвала.
Видачу в необхідних випадках довідки про повернення державного мита здійснює місцевий господарський суд.
Прошу даний інформаційний лист довести до відома апеляційних та місцевих господарських судів.
Голова Судової палати
у господарських справах
В.П.Барбара