Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Стратейчук Л.З.

при секретарі Фоменко В.Є.

розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, міського голови Мальцева Олександра Миколайовича, виконкому Макіївської міської ради про захист прав споживачів, про визнанні фактів порушень постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) , про визнання незаконним кількості штатних одиниць Макіївської міської ради та його виконавчих органів, про зобов’язання привести штатну чисельність у відповідність до вимог Конституції (254к/96-ВР) і законів України, постанови КМУ від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) , про зобов’язання прийняти належні заходи з установки ванної, про відшкодування моральної шкоди,

16.11.2009 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до відповідачів Макіївської міської ради Донецької області, макіївського міського голови, виконкому Макіївської міської ради. В позовній заяві зазначила, що являється наймачем квартири № 85 у будинку № 8 на кварталі "Гвардійський" в м.Макіївці та проживає у цій квартирі з 1976 року. Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 10.05.2005 року житловий орган, що обслуговував будинок за місцем її проживання, був зобов’язаний здійснити певні ремонтні роботи. Рішення суду в частині зобов’язання замінити ванну виконано не було, в зв’язку з чим вона неодноразово зверталась до макіївського міського голови зі скаргами та вимогами замінити ванну, на які отримувала відповіді, що на заміну ванної у її квартирі немає коштів. Вважає, що відповідачі грубо порушують її права, як споживача. Далі зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року за № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування", рекомендовано, в числі інших, міським головам при підготовці пропозицій по структурі виконавчих органів міських рад, загальної чисельності рад і його виконавчого комітету дотримуватись типових штатів у відповідності з додатком № 3. Цим додатком до урядової постанови передбачено, що число штатних одиниць в містах з чисельністю населення більше ніж 1 млн осіб, складає: міський голова -1, секретар ради -1, перший заступник, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів -4, керуючий справами -1, радник, консультант голови ради – 3, помічник голови -1, завідуючий відділом -6, головний бухгалтер – 1, спеціалісти – 24-26, завідуючий господарством -5, водії – 3, всього -50-52 особи. Штатна чисельність встановлюється виходячи з мінімальної чисельності населення і може уточнюватись пропорційно збільшенню чисельності населення, але не більше максимуму. За офіційними даними чисельність населення станом на 2001 рік складала 389589 осіб. У теперішній час кількість населення менша. З цього випливає, що штатна чисельність апарату Макіївської міської ради і його виконавчих органів має бути менша у 2.5 разів від чисельності Типових штатів, тобто становити 20-25 осіб. Але з відомостей, наявних на сайті Макіївської міської ради, вбачається, що крім першого заступника міського голови, у останнього є ще 5 заступників, а також його заступниками являються голови районних адміністрацій - 5 осіб, тобто замість 2 заступників, передбачених Типовими штатами, макіївський міський голова має 10 заступників. Також замість 6 відділів у міській раді 14 відділів, 8 управлінь, а також маються інші комітети та комісії. Відділи і управління дублюються ще в п’яти районних адміністраціях. Утворюючи такий штат макіївський міський голова діяв у супереч зазначеній урядові постанові, положенням ч.2 ст. 7, ст. 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Це призводить до понадмірного витрачання коштів місцевого бюджету на утримання апарату Макіївської міської ради і його виконавчих органів, але при цьому кошти на установку ванної у квартирі позивачки відсутні. Просила визнати факти порушення відповідачами додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" з наступними змінами та доповненнями, визнати незаконним число штатних одиниць Макіївської міської ради і її виконавчих органів, зобов’язати відповідачів привести штатну чисельність Макіївської міської ради і його виконавчих органів у відповідність з вимогами Конституції і законів України, а також додатку № 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування", зобов’язати відповідачів виділити кошти з місцевого бюджету на установку ванної в її квартирі. Крім того, позивачка зазначила, що незаконними діями відповідачів їй спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що незаконне збільшення чисельності штатів Макіївської міської ради і його виконавчих органів, категоричне ухилення відповідачів від виконання рішення суду від 10.05.2005 року в частині заміни ванної, знущальний зміст відповідей на її звернення та невжиттям належних заходів до установки ванної привели до порушень її конституційних прав, в тому числі прав споживача, внаслідок чого вона відчула та продовжує відчувати душевні страждання, нестерпиме почуття незахищеності і безпорадності, що викликає у неї поганий настрій, та потягло зміни у звичному способі життя. На відшкодування спричиненої моральної шкоди просила стягнути з кожного з відповідачів на свою користь 100000 грн(а.с.2-4 т.1, 24, 47 т.2)

В судовому засіданні позивач і представник позивача підтримали позовні вимоги, представник позивача дала суду пояснення у межах доводів позовної заяви.

Представники відповідачів за довіреностями Черновол В.А., Помогаєв А.В. (а.с.15-17 т.1), Зотагін О.В.(а.с.58 - 60 т.2) позов не визнали, вважали його безпідставним. Суду пояснили, що питання про визначення структури та штатів органів місцевого самоврядування - ради та її виконавчих органів відноситься до виключної компетенції відповідної ради. постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" носить рекомендаційний характер і її положення не є обов’язковими для виконання. Питання перевірки та аналізу фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів є предметом державного фінансового аудиту, здійснення якого покладено на органи державної контроль-ревізійної служби. Вважали, що штатна чисельність апарату Макіївської міської ради та її виконавчих органів та дії органу місцевого самоврядування не можуть бути предметом оскарження конкретною фізичною особою, оскільки відповідні рішення щодо визначення структури та штатів ради та її виконавчих органів не є актом індивідуальної дії и у відповідності до ч.1 ст. 17 КАС України фізична особа не має права оскаржувати такі дії. Виконання судових рішень покладено на органи державної виконавчої служби, а тому відповідачі не мають правових підстав для виділення коштів на установку ванної у квартирі позивача на підставі рішення суду від 10.05.2005 року і тому, являючись розпорядниками коштів місцевого бюджету, будь-які кошти на такі цілі з підстав, на які посилається позивач, виділяти не можуть. Вважали недоведеним факт моральних страждань позивача через кількість штатних одиниць виконавчих органів ради. Вважали дії відповідачів такими, що ґрунтуються на законі і суб’єктивне ставлення позивача до діяльності відповідачів не може бути підставою для задоволення позову. У задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Макіївська міська рада, її виконавчий комітет є юридичними особами, внесені у єдиний державний реєстр підприємств та організацій України(а.с.52-56)

Згідно ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад: утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій, утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск (ч.1 п.2,3); затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів (ч.1 п.5), утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради(ч.1 п.6);

Згідно ст. 54 того ж закону Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів

сільських, селищних, міських рад; Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради; Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади; Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою. постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 № 1349 (1349-97-п) лише рекомендує міським радам дотримуватись типових штатів при затвердженні структури апарату міської ради та виконкому.

Статті 26, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносять визначення структури та штатів виконавчих органів міських рад до виключної компетенції ради.

Зміни до зазначеного Закону, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , щодо обов’язкової відповідності загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів типовим штатам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08) .

Право на звернення до адміністративного суду визначено статтею 104 КАС України: "До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом."

Крім того, питання перевірки та аналізу фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів є предметом державного фінансового аудиту, здійснення якого, відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) , покладено на органи державної контрольно-ревізійної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів.

Зміна структури та чисельності виконавчих органів міської ради об’єктивно пов’язана зі зміною системи управління районами у місті.

У відповідності до статті 140 Конституції України, статей 26, 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання організації управління районами в містах та визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах, належать до компетенції міських рад.

Під поняттям "організація управління районами в містах", що міститься в частині п'ятій статті 140 Конституції України, в системному зв'язку з її статтями 142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України (п.2 рішення Конституційного суду України від 13.07.2001 № 11-рп/2001 (v011p710-01) ).

Крім того, статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Тобто утворення районних у місті рад є правом, а не обов’язком міських рад.

Згідно з розділом VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) рішення міських рад з питання утворення (неутворення) районних у містах рад відповідно до статті 5 зазначеного Закону приймаються з урахуванням думки районних у містах рад.

Також слід зазначити, що статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплена можливість міської ради створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення певних повноважень, що належать до відання виконавчих органів міської ради.

Законодавчою підставою утворення виконавчих органів міських рад є положення абз. ІІ ст. 1, ч. 1 ст. 11, п. 6 ч. 1 ст. 26, ч. 1, ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими передбачається право ради в межах затверджених нею структури і штатів створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Зазначені норми не містять вичерпного переліку виконавчих органів, які правомочні створювати міські ради, та їх найменувань, допускаючи можливість створення, крім відділів та управлінь, інших виконавчих органів.

Як випливає з ч. 4 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідною радою затверджуються положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради. Правовий статус зазначених органів, в тому числі найменування, є предметом регулювання такими положеннями. Таким чином, назва виконавчого органу міської ради "районна адміністрація міської ради" не суперечить чинному законодавству.

Виходячи з вищезазначених норм чинного законодавства Гірницькою (рішення від 25.04.2001 № 17/2), Кіровською (рішення від 25.04.2001 № 28/3), Совєтською (рішення від 25.04.2001 № 15/135), Центрально-Міською (рішення від 25.04.2001 № 156), Червоногвардійською (рішення від 25.04.2001 № 3/17-6) районними радами м. Макіївки прийняті рішення щодо клопотань перед міською радою про неутворення районних в місті рад.

Вищезазначені клопотання районних у місті рад попередньо розглянуті виконавчим комітетом Макіївської міської ради (рішення від 05.05.2001 № 385) (а.с.2-3 т.2).

На підставі рішення виконавчого комітету від 05.05.2001 № 385 "Об управлении районами в городе" та подання міського голови щодо зміни схеми управління районами в місті та створення виконавчих органів міської ради – районних адміністрацій, прийнято рішення міської ради від 23.05.2001 № 24/10 "О представлении городского головы об изменении схемы управления районами в городе и создании исполнительных органов городского совета – районных администраций"(а.с.4-6 т.2), яким змінено схему управління районами в місті, а саме вирішено: не проводити вибори районних в місті рад та створити в районах міста згідно з ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи міської ради – районні адміністрації.

При цьому слід враховувати, що коло та межі повноважень кожного зі створюваних міськими радами виконавчих органів, крім виконавчого комітету, Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) чітко не визначені. Законом визначені лише сфери повноважень виконавчих органів міських рад (статті 27-39). Тобто рада вправі самостійно покладати виконання конкретних повноважень на створювані нею виконавчі органи, в межах, визначених Законом.

Діяльність районних адміністрацій, нарівні з відділами (наприклад, культури, екології, транспорту, тощо), управліннями (наприклад, міського житлово-комунального господарства, комунальної власності, тощо) та іншими виконавчими органами (служба у справах дітей, тощо) Макіївської міської ради, здійснюється в межах повноважень, наданих радою, згідно з положеннями, в яких, поряд з іншим, відображений їх правовий статус, а саме: - виконавчі органи міської ради.

З урахуванням вищевикладеного, районні адміністрації створені Макіївською міською радою в межах чинного законодавства.

Щодо штатної чисельності апарату виконавчих органів міської ради повідомляємо наступне. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 614 "Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці" (614-2005-п) м. Макіївка віднесена до 1 групи за оплатою праці. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р. N 1349 "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" (1349-97-п) органам місцевого самоврядування рекомендовано встановити кількість штатних одиниць у межах 30 – 37 посад. Додатком 3 до зазначеної Постанови визначено лише типові штати апаратів міських рад та їх виконавчих комітетів. Типові штати самостійних виконавчих органів рад, в тому числі і районних адміністрацій, які мають статус виконавчих органів міських рад, Постановою не встановлено.

Таким чином суд вважає дії відповідачів такими, що повністю відповідають діючому законодавству, вважає, що штатна чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів не порушує жодних прав, свобод чи інтересів позивача, і підстав для визнання фактів порушення відповідачами вимог додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" з наступними змінами та доповненнями, підстав для визнання незаконним число штатних одиниць Макіївської міської ради і її виконавчих органів, підстав для зобов’язання відповідачів переглянути штатну чисельність Макіївської міської ради і його виконавчих органів та визнати її такою, що не відповідає Конституції і законам України, а також додатку № 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) "Про фінансування забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування", не вбачає.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідачів виділити кошти з місцевого бюджету для установки ванної у квартирі позивачки задоволенню також не підлягають з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ці вимоги ґрунтуються на факті невиконання рішення Центрально-Міського суду м. Макіївки від 10.05.2005. За цим рішенням КП "Жилцентр № 2" зобов’язано здійснити ремонтні роботи у помешканні позивача. За твердженням позивача рішення до теперішнього часу частково не виконано.

З наведеного випливає, що вимоги про захист прав споживачів вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого було прийняте відповідне рішення суду, що набрало законної сили.

Вимоги щодо виконання рішення суду не є вимогами про захист прав споживачів, а ґрунтуються на правах стягувача у виконавчому провадженні.

Макіївська міська рада та її виконавчі органи не є боржниками за рішенням суду, на яке посилається позивач або стороною відповідного виконавчого провадження. КП "Жилцентр-2" є суб’єктом господарювання, що самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями (ст.ст. 24, 78 Господарського кодексу України, ст. 94 Цивільного кодексу України).

Таким чином, підстав для зобов’язання відповідачів виділити кошти для установки ванної у квартирі ОСОБА_1 суд не вбачає.

Згідно ст. 23 ЦК України (435-15) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, і полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Відповідно до ст.1167 ЦК України (435-15) підлягає відшкодуванню моральна шкода, завдана винними діями особи, що її завдала.

Факт наявності такої шкоди ні чим не підтверджено.

Посилання на обов’язок органів місцевого самоврядування встановити ванну у квартирі позивача є необґрунтованим та суперечить рішенню Центрально-Міського суду м. Макіївки від 10.05.2005.

Факт страждань позивача через кількість штатних одиниць виконавчих органів міської ради сам по собі не є доведеним та у будь-якому випадку дії відповідачів не є протиправними. Отже, суб’єктивне ставлення позивача до діяльності відповідачів не може бути підставою для рішення суду.

Згідно ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З наведеної у позові інформації не можливо встановити наявність жодної з чотирьох умов, за яких на відповідача може бути покладено відшкодування моральної шкоди.

Іменування позивачами позову "про захист прав споживачів" не дають суду підстав вважати даний позов, пов’язаним із захистом прав споживачів, виниклі правовідносини Законом Упраїни "Про захист прав споживачів" (1023-12) не регулюються.

Підстав вважати встановленим факт порушення прав позивача суд не вбачає. З урахуванням висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову і недоведеністю спричинення моральної шкоди у задоволенні позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди суд також вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. 9, 11, 159- 163 КАС України, суд,

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Макіївської міської ради Донецької області, міського голови Мальцева Олександра Миколайовича, виконкому Макіївської міської ради про захист прав споживачів, про визнанні фактів порушень постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) , про визнання незаконним кількості штатних одиниць Макіївської міської ради та його виконавчих органів, про зобов’язання привести штатну чисельність у відповідність до вимог Конституції і законів України, постанови КМУ від 03.12.1997 року № 1349 (1349-97-п) , про зобов’язання прийняти належні заходи з установки ванної, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Донецького Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.