Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача по складанню акту перевірки від 20.05.2010 року № 003839, на підставі якого рішенням від 31.05.2010 року № 0009362303 застосовані штрафні санкції на суму 640,00 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 0009362303 від 31.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 640,00 грн., прийняте на підставі акту перевірки від 20.05.2010 року № 003839.

Вимоги мотивовані тим, що перевірку, на підставі якої складено акт, що є підставою для застосування штрафних санкцій, проведено із суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Також, працівниками відповідача під час проведення перевірки 20.05.2010р. складений акт, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що призвело до невірних висновків, викладених в акті перевірки та, як наслідок, прийняття неправомірного рішення.

Позивач явку свого представника у судове засідання яке відбулось 30.07.2010 року, не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з мотивів, викладених у запереченні на позов, посилаючись на те, що штрафні санкції до позивача застосовані правомірно, у зв’язку з порушенням ним Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Також, представник відповідача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги ненадання позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи думку представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника відповідача, суд

Посадовими особами Державної податкової адміністрації АР Крим – державними податковими ревізорами - інспекторами Вегбієвим Р.І. та Сорокіним В.В. проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – маршрутного таксі, при обслуговуванні маршруту № 1, що належить суб’єкту господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс".

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не видача розрахункового документу – квитку, невикористання при здійсненні розрахункової операції розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями.

За результатами перевірки складено акт № 003839 від 20.05.2010 року.

Перевірку проведено в присутності представника позивача – водія Адаманова І.У., який, згідно з відміткою перевіряючих, відмовився від підписання матеріалів перевірки та отримання примірнику акту, про що працівниками відповідача складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 31.05.2010 року прийнято рішення № 00093622303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 640,00грн.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну податкову службу в України" (509-12) (далі Закон), відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова адміністрація в АРК .

Державна податкова адміністрація України відповідно до п. 1 ст. 8 Закону виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Законом, не пов’язаним з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів), є, зокрема, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , який регулює правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, ст. ст. 15, 16 якого обумовлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України згідно затвердженим керівництвом податкових органів планів-графіків проведення перевірки.

В матеріалах справи є копія направлення від 13.05.2010 року № 1173/23-3, яким головний державний податковий ревізор - інспектор Сорокін В.В. та старший державний податковий ревізор - інспектор Вегбієв Р.І. Державної податкової адміністрації АР Крим уповноважені на проведення планової перевірки позивача на підставі плану – графіку проведення перевірок об’єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на травень 2010 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірку здійснено відповідачем без порушень вимог діючого законодавства щодо організації та порядку її проведення, у зв’язку з чим дії відповідача по складанню акту перевірки є правомірними.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, зобов’язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, відповідно до п. 3 якої, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, сума штрафних санкцій становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П. 4 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків. Під час перевірки позивач здійснював розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листу серії УВБ № 564148 за травень 2010 р. та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Матеріали справи свідчать про те, що працівники податкового органу під час проведення перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту № 1, встановили, надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка на суму 2,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що до позивача за вищевказане порушення спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд зауважує, що застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неправомірним, з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00 року №614 (z0105-01) і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.01 року за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом (265/95-ВР) випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

При цьому суд виходить з того, що штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

За таких обставин, суд вважає, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дійшли помилкового висновку про порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв’язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується застосування до позивача фінансових санкцій передбачених за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 300,00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері, невідповідність склала 60,00 грн.

У п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Ст. 22 Закону визначає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 300,00 грн. за порушення ним п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № 0009362303 від 31.05.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині порушення п.5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 340,00грн.

За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.07.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 03.08.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160- 163, 167 КАС України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0009362303 від 31.05.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині порушення п.5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 340,00грн.

3. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.