ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025,
м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2010 року 13:27 № 2а-6702/10/2670
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs17071379) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду (rs10563281) )
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд"
до
Державної податкової інспекції у Солом’янському м. Києва
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.04.10р. №0001302302/0, №0001312302.
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача: Єгорова К.А. –п\к (дов.від 17.05.10р. № б/н)
Від відповідача: Приходько Н.О. –п\к (дов.від 14.05.10р. № 83); Красуля Н.М. –п/к (дов.від 07.05.10р. № 80)
Від прокурора: Овчаренко О.З. –п/к (дов.від 23.03.09р. № 05/2/2-50 Вн)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Солом’янському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.04.10р. №0001302302/0, №0001312302.
Ухвалою суду від 29.04.10року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.05.10року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що висновки наведені у акті планової виїзної перевірки ТОВ "Технобуд"від 01.04.2010 року № 5478/23-02/13667869, яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме вимог пп. 5.3.2 п. 5.3, ст.. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств", п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , на основі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та були розраховані з недотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки та є правомірними.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд"зареєстровано державною адміністрацією у Солом’янському районі м. Києва як юридична особа, код ЄДРПОУ 13667869 та взято на облік ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, як платник податків.
Працівниками ДПІ у Солом’янському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Технобуд"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 року. За результатами якої складено Акт перевірки від 01.04.2010 року № 5478/23-02/13667869.
Зазначеним вище актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3, ст.. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств"у зв’язку з чим було занижено податок на прибуток всього у сумі 2 033 581 грн. та порушення вимог п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в результаті чого Позивачем було занижено податок на додану вартість у сумі 1 570 500 грн. .
На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у Соломянському раоні було винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0001302302/0 від 16.04.10р. згідно з яким, за позивачем визначено суму податкового зобов’язання за порушення вимог п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в розмірі 2 355 750,00грн. в т.ч. за основним платежем 1 570 500,00грн., штрафні (фінансові) санкції 785 250,00грн.
- №0001312302 від 16.04.10р. згідно з яким, за позивачем визначено суму податкового зобов’язання за порушення вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3, ст.. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств" в розмірі 4 031 934,00грн. в т.ч. за основним платежем 2 033 581,00грн., штрафні (фінансові) санкції 1 998 353,00грн.
Проаналізувавши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд приходить о переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно акту перевірки 01.04.2010 року № 5478/23-02/13667869 Позивач зависив валові витрати у сумі 8 134 323 грн., а саме: 281 823, 00 грн. витрати на оплату послуг з розробки організаційно-розпорядчої документації по структурі та господарській діяльності ТОВ "Технобуд" (виконані ТОВ "Атомбудсервіс"за технічним завданням на виконання послуг від 28.05.2008 року б/н, Додатку №3 до договору № 06-05/2008-У від 28.05.2008 року, підтвердження виконання –є акт виконаних робіт № 1 від 25.07.2008 року), які Відповідач визнав як нематеріальний актив, що підлягає амортизації; Позивач заперечив, оскільки дані витрати були понесені у зв’язку з оплатою послуг; 7 852 500 грн., що відповідають витратам ТОВ "Технобуд"(як Замовника) за договорами підряду № 24/02/01 від 24.02.2009 року, № 21/11/2008 року, № 24/02/01 від 24.02.2009 року, № 29/04-1 від 29.04.2009 року за виконані роботи ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"(як Підряднику), оскільки Відповідач стверджує що ці договори є недійсними, Позивач заперечує оскільки договори відповідають вимогам законодавства; 1 570 500 грн. як порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) за період 01.07.2008 року по 30.09.2009 року З врахуванням даних порушень було сформовано податкове повідомлення –рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 16 квітня 2010р №0001302302/0.
До вчинення Позивачем вищевказаного порушення Відповідач дійшов з наступного.
Позивач (Замовник) і ТОВ "Атомбудсервіс"(Виконавець) уклали Договір № 06-05/2008-У від 28.05.2008 року про надання послуг по розробці організаційно-розпорядчої документації по структурі та господарській діяльності підприємства. Згідно технічного завдання на виконання послуг від 28.05.2008 року б/н., Додатку № 3 до Договору № 06-05/2008-У, розрахунку вартості послуг з розробки організаційно-розпорядчої документації по структурі та господарській діяльності ТОВ "Технобуд"Виконавцем виконані вищевказані послуги на загальну суму 338 188.00 грн. та підписаний акт виконаних робіт № 1 від 25.07.2008 року на загальну суму 338 188 грн. (в тому числі ПДВ 56 365 грн.).
Відповідач вважає, що документація з розробки організаційно-розпорядчої документації по структурі та господарській діяльності ТОВ "Технобуд", що виконана ТОВ "Атомбудсервіс"є нематеріальним активом –немонетарним активом, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований у відповідності до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18 жовтня 1999 року № 242 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 2 листопада 1999 року за № 750/4043 (z0750-99) а тому підлягає амортизації.
У відповідності до п. 5.1. ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства а також те, що вказаний договір є договором про надання послуг, таким чином висновки податкового органу, відображені у акті перевірки є хибними.
Також, перевіркою встановлено, що між ТОВ "Інтервуд"(Генеральний підрядник) та ТОВ "Технобуд"(Субпідрядник) укладено ряд договорів підряду, а саме: ДГ-28-ІВ-2021 від 12.11.2008 року, № 10/09-1 від 10.09.2009 року, № 21/04-09 від 21.04.2009 року, № 17/07-09 від 17.07.209 року, № 28/08-1 від 10.09.2009 року, № 17/03-09 від 17.03.2009 року, № 23/02-1 від 23.02.2009 року, № 12/03-1 від 12.03.2009 року. Відповідач вважає, що при укладенні договорів підряду між ТОВ "Інтервуд"та ТОВ "Технобуд"ДГ-28-ІВ-2021 від 12.11.2008 року, № 10/09-1 від 10.09.2009 року, № 21/04-09 від 21.04.2009 року, № 17/07-09 від 17.07.209 року, № 28/08-1 від 10.09.2009 року, № 17/03-09 від 17.03.2009 року, № 23/02-1 від 23.02.2009 року, № 12/03-1 від 12.03.2009 року не дотримано істотні умови договору, а саме договори не місять положень про залучення субпідрядників.
З акту перевірки судом встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про нікчемність зазначених вище договорів в силу закону. Однак первинні документи по господарським відносинам між ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"та ТОВ "Технобуд", згідно з якими і були здійснені витрати Позивачем за виконані підрядні роботи ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"- договори підряду № 24/02/01 від 24.02.2009 року, № 21/11/2008 року, № 24/02/01 від 24.02.2009 року, № 29/04-1 від 29.04.2009 року, відповідають вимогам законодавства.
Окрім цього з акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про нікчемність зазначених вище договорів на підставі інформації отриманої з БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС "Співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Враховуючи положення законодавства, що перевірка повинна проводитись на основі первинної господарсько-фінансової документації, тому інформація з БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС "Співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"без дослідження під час перевірки первинної документації не може бути належним доказом в розумінні ст. 70КАС України.
Також, враховуючи те, що угоди укладені між ТОВ "Технобуд"та ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"з грудня 2008 року по травень 2009 року, а ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"визнана банкрутом 01.02.2010 року і виключена з ЄДРПОУ лише 10.02.2010 року. Таким чином на час здійснення господарських операцій ТОВ ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас"було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ТОВ "Будівельна Компанія "Мастерклас", ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
На підставі акту перевірки встановлено порушення Позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"а саме завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 1 570 500 грн. за період 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, враховуючи дане порушення було прийнято податкове повідомлення –рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 16 квітня 2010р №0001302302/0.
У відповідності до п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість'якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Враховуючи те, що Відповідачем по справі не надано жодних доказів того, що товар, який було придбано ТОВ "Технобуд" не використовувався ТОВ "Технобуд" у власній господарській діяльності, а тому відсутні підстави для не включення до складу податкового кредиту суми ПДВ сплаченого за цей товар.
Аналізуючи наведені докази, пояснення сторін, норми чинного звконодавта та керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, підставним та таким що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України (2747-15) , Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 0001302302/0 від 16.04.2010 року та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 0001312302/0 від 16.04.2010 року.
постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.
постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя
Смолій І.В.