Спільне підприємство "Спарта"у формі ТОВ звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0001842307/0 від 28.07.08р., № 0001842307/1 від 30.09.08р., № 0001842307/2 від 25.12.08р., згідно з якими позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 735 705, 41 грн., в тому числі: 545 682, 53 грн. основного платежу та 190 022, 88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заявою від 28.05.09р. позивач збільшив позовні вимоги та до раніше заявлених вимог додав вимогу щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.09р. № 0001842307/3 ДПІ у Подільському районі м. Києва, у зв’язку з чим ДПІ у Подільському районі м. Києва судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 545 682, 53 грн., вказує на те, що такий висновок будується на припущеннях податкового органу про те, що послуги, які позивач фактично придбав у ТОВ "Техноспецторг", ТОВ "Тимрет", ПП АПБ "Новий вік"та витрати на придбання яких віднесені до складу валових, не пов’язані з власною господарською діяльністю позивача та фактично не використовувались у такій діяльності.

При цьому, позивач покликається на те, що є власником будівлі на вул. Іллінській, 12 у м. Києві і придбані ним консультаційні послуги щодо методики отримання дозвільної документації для проектування, реконструкції та будівництва, оцінки вартості майбутнього будівництва, окупності проекту, виконання проектно-пошукових та інших робіт необхідні позивачу для прийняття управлінських рішень щодо подальшої долі будівлі на предмет її функціонального використання та вирішення питання щодо залучення потенційних інвесторів та підрядників, які рекомендовані ТОВ "Тимрет"та "Техноспецторг".

Позивач просить суд врахувати, що Закон України Про оподаткування прибутку підприємств"не визначає конкретний термін, протягом якого платник податку повинен використати результати витрат на такі послуги; вказаний Закон містить вичерпний перелік потреб, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, до яких витрати понесені позивачем на придбання вищевказаних послуг не відносяться.

Доводи податкового органу про те, що вищевказані контрагенти позивача не знаходяться за місцем державної реєстрації, а також про те, що у ТОВ "Тимрет"та ТОВ "Техноспецторг"працює одна особа, а підприємство знаходиться в стані банкрутства, на думку позивача, жодним чином не стосуються господарської діяльності СП "Спарта". Чинне законодавство не передбачає кореляцію між кількістю працюючих та сумами і змістом угод, що укладаються, а також те, що якщо підприємство банкрут, то воно не вело діяльності у минулому, та всі укладені ним угоди є фіктивними. На момент укладення та виконання угод всі компанії були дієздатними. Жодна з зазначених компаній не визнана судом фіктивною.

Твердження відповідача про те, що понесені витрати підприємство повинно було обліковувати на 15 рахунку, а після введення об'єкта - амортизувати, взагалі не стосуються сфери регулювання податкового органу, оскільки є нормами бухгалтерського обліку, який згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку підприємство може здійснювати згідно обраної облікової політики.

За наведених обставин, представник позивача підтримав позов.

Відповідач-1 позов заперечує, мотивуючи тим, що в порушення п.5.1., п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.2 п.5.3.,п.п.5.5.1. п.5.5., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено до складу валових, витрати на придбання послуг, які не пов’язані з господарською діяльністю позивача, оскільки такі витрати, як встановлено в ході перевірки, фактично не використовувались в подальшій господарській діяльності; будівельні роботи з реконструкції адміністративно-офісної будівлі, належної позивачу не проводились, дозвільна документація на будівництво позивачем не отримувалась, контрагенти для виконання будівельних робіт, чи то робіт для зносу і реконструкції будівлі не залучались. Відповідач вважає, що операції з придбання таких послуг оформлені лише документально, з метою заниження податку на прибуток з посиланням на те, що контрагент ПП АПБ "Новий вік"та ТОВ "Техноспецторг"не знаходиться за місцем державної реєстрації, у ТОВ "Техноспецторг"працює одна особа на посаді директора та головного бухгалтера, а підприємство знаходиться в стані банкрутства.

У будь-якому разі, відповідач вважає, що за наявності у позивача наміру використання таких витрат у власній господарській діяльності, такі витрати підприємство повинно обліковувати на 15 рахунку, а не відносити до складу валових витрат, оскільки це суперечить п.п.5.3.9.п.5.3. ст.5 вказаного Закону.

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача –2 в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача-1, вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку Спільного підприємства "Спарта"у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05р. по 31.12.07р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.08р. №370-23-7-23502170.

На підставі вказаного акту, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення –рішення від 28.07.08р. № 0001842307/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 735 705, 41 грн., в тому числі: 545 682, 53 грн. основного платежу та 190 022, 88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, про що свідчать податкові повідомлення-рішення цієї ж ДПІ від 30.09.08р. № 0001842307/1 та від 25.12.08р. № 0001842307/2.

У зв’язку із зміною місцезнаходження позивача та передачею облікової справи до ДПІ у Подільському районі м. Києва, останньою, відповідно до п.5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.01р. (z0567-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за № 567/5758 (z0567-01) , з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, прийняте на надіслано позивачу податкове повідомлення –рішення № 0001842307/3 від 31.03.09р. з аналогічними сумами донарахованого податку та застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Вказані 4 податкові повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для їх прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.1., п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.2 п.5.3., п.п.5.5.1. п.5.5., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, віднесення до складу валових, витрат на придбання послуг у ТОВ "Техноспецторг"на загальну суму 1 731 569 грн.; у ТОВ "Тимрет"на загальну суму 222 250 грн., у ПП АПБ "Новий вік"на загальну суму 226 212 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 3 кв. 2006 року на суму 109133 грн., заниження податку на прибуток на загальну суму 545 682,53 грн., в тому числі: за 2006 р. на суму 57227,78 грн. (за III кв. 2006 р. на суму 29269,75 грн., за IV кв. 2006 р. на суму 27958,03 грн.); за 2007 р. на суму 488 454,75 грн., в тому числі: за III кв. 2007 р. на суму 5000 грн., за IV кв. 2007 р. на суму 483454,75 грн.

Перевіркою встановлено, що на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт від 08.06.07р., від 19.06.07р., від 22.06.07р., від 26.06.07р., від 27.06.07р. позивачем віднесено до складу валових витрат послуги ТОВ "Техноспецторг" з розробки методичних рекомендацій для отримання дозвільної документації на будівництво, на виконання проектних робіт, на ведення будівельних робіт; проведення аналізу ринку автономного котельного обладнання, систем вентиляції і кондиціонування; виконання робіт з розробки плану реалізації проекту "Будівництво бізнес-центу", консультування позивача (замовника) з питань будівництва; послуги з розроблення кошторисів на будівельні роботи з реконструкції адміністративно-офісної будівлі; консультування замовника з питань розвитку ринку будівельних матеріалів, аналіз програм сприяння, тощо.

На підставі акту приймання-передачі від 17.09.07р., складеного між позивачем та ТОВ "Тимрет"про виконання договору підряду № 168 на виготовлення кошторисної документації від 06.08.07р., позивачем у III, IV кварталах 2007р., віднесено до складу валових, витрати в розмірі 222 250 грн. за роботи з виготовлення кошторисної документації для необхідності проведення подальшої реконструкції та нового будівництва об'єкту по вул. Іллінській, 12 на загальну суму 266 700 грн., в т.ч. ПДВ 44 450 грн.

Також, СП "Спарта"до складу валових витрат у III кв. 2006 року віднесло вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.07.2005р. за договором № 02/05-05 від 17.05.2005 року, укладеним з ПП "АПБ "Новий вік"у розмірі 138 000 грн. та згідно акту приймання-передачі від 26.10.2005р. за договором №09/08-05 від 09.08.2005р. СП "Спарта"віднесло до складу валових витрат вартість проектно-вишукувальних робот об'єкту по вул. Іллінській, 12 у розмірі 88212,0 грн.

Доводи податкового органу зводяться до того, що послуги, які позивач відніс до складу валових не пов'язані з власною господарською діяльністю підприємства з посиланням на те, що в ході перевірки встановлено, що фактично будівельні роботи з реконструкції адміністративно-офісної будівлі за адресою м. Київ, вул. Іллінська, 12, яка належить СП "Спарта"не проводились, дозвільна документація на будівництво підприємством не отримувалась; контрагенти для зносу та реконструкції будівлі не залучались, як і не залучались інвестори для реконструкції вказаної будівлі; кошторисів на будівельні роботи до перевірки не надано, будівельні роботи не проведено.

Окрім того, представники відповідачів в судовому засіданні додатково вказують і на те, що операції з придбання вказаних послуг носять сумнівний характер, з посиланням на те, що контрагент ПП АПБ "Новий вік"та ТОВ "Техноспецторг"не знаходиться за місцем державної реєстрації, у ТОВ "Техноспецторг"працює одна особа на посаді директора та головного бухгалтера, а підприємство знаходиться в стані банкрутства. Окрім того, згідно реєстраційних відомостей наданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси за результатами проведення зустрічної перевірки з питань взаємовідносин з позивачем за період грудень 2006 року, січень-липень 2007 року встановлено, що до видів діяльності вказаного товариства віднесено посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, харчовими продуктами, напоями, роздрібна торгівля продовольчого асортименту, діяльність кафе, складське господарство, тоді як згідно актів приймання-передачі вказане товариство надавало методичні рекомендації на виконання проектних робіт, на ведення будівельних робіт, отримання дозвільної документації на реконструкцію, тощо, на виконання яких необхідна спеціальна ліцензія.

Відповідачі вважають, що витрати з придбання вищезазначених послуг, які позивач відніс до складу валових є надуманими, економічно необґрунтованими, а отже не можуть приймати участь в оподаткуванні таких операцій. Такі доводи податковий орган обґрунтовує і тим, що в ході перевірки позивачем надавались документи з іншим змістом та обсягом господарських операцій, зокрема, по ТОВ "Тимрет"був наданий договір підряду на виготовлення кошторисної документації № 168 від 06.08.07р. та акт здачі-приймання виконаних робіт за цим договором від 17.09.07р. (ксерокопія акту зроблена податковим органом при перевірці долучена до матеріалів справи), тоді як в судовому засіданні позивач надав вже інший договір консалтингу з цим Товариством за цим же номером і від цієї ж дати та інший за змістом акт приймання-передачі виконаних робіт. На думку відповідача, такі дії додатково підтверджують факт лише документального оформлення придбання послуг у ТОВ "Тимрет", без наміру їх фактичного використання у власній господарській діяльності позивача.

Суд вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР /надалі –Закону/, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до 5.2.1. п.5.2. цієї ж норми Закону (334/94-ВР) , до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону (334/94-ВР) , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов’язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Як свідчать матеріали справи, 17.05.2005р. позивач (замовник) уклав з ПП АПБ "Новий вік"(виконавець) договір підряду на виконання робіт та додатки №№1,2 до нього, відповідно до якого виконавець зобов’язався за дорученням замовника виконати роботи з визначення технічного стану будівельних конструкцій будівлі по вул. Іллінській у м. Києві та підготувати рекомендації по їх реконструкції, а замовник, в свою чергу, оплатити такі роботи в сумі 138 000 грн. без ПДВ. Як вбачається з додатку № 2 до договору, такі роботи полягали у вивченні наявної технічної документації, попередньому огляді будівлі, підготовці та узгодження кошторисно-договірної документації, підготовці завдань субпідрядній організації, проведенні інженерно-геологічних вишукувань майданчика, виконання обмірів, проведенні розрахунків конструкцій будівель, підготовці та складанні науково-технічного звіту з висновками про можливості безпечної експлуатації будівель, тощо.

Про виконання договору сторони склали акт приймання-передачі від 27.07.05р, з якого вбачається, що виконавець передав виконані проектно-вишукувальні роботи.

09.08.2005р. позивач уклав ще один договір № 09/08-05 та додатки до нього №1,№2 з ПП АПБ "Новий вік", відповідно до якого ПП АПБ "Новий вік"зобов’язався виконати роботи по цій же будівлі за темою "Інженерно-геологічні вишукування та розрахунки несучих конструкцій адміністративної будівлі, про проектується, оцінка впливу будівництва на існуючу навколишню забудову", а позивач, в свою чергу, розрахуватись за створену продукцію шляхом перерахування виконавцеві коштів в сумі 88 212 грн. без ПДВ.

Про виконання договору сторони склали акт приймання-передачі виконаних робіт від 26.10.05р., відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв виконані інженерно-геологічні вишукування та розрахунки несучих конструкцій адміністративної будівлі, що проектується.

Як зазначалось вище, перевіркою встановлено, що вказані суми 138 000 грн. та 88 212 грн. позивач відніс до у III кв. 2006 року до складу валових витрат.

Разом з тим, суд вважає, що вказані акти не є достатніми документами, які беззаперечно підтверджують спірні валові витрати, оскільки з них не вбачається зміст та обсяг виконаних робіт.

Відтак, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні"від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обов’язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції .

В іншому випадку, відповідно до вищенаведеного п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у платника не виникає права відносити до складу валових витрат, витрати без належних на те документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Будь-яких документальних доказів, які б містили відомості про зміст та обсяг господарської операції, що мала місце з ПП АПБ "Новий вік"на вимогу суду позивачем не подано. Подана позивачем та оглянута в судовому засіданні проектно-кошторисна документація щодо вказаної будівлі, висновок про технічних стан будівлі, що проектується, розрахунки несущих конструкцій і основ будівлі, висновок про конструктивні рішення і технічних стан будівель оточуючої забудови складені Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДБІБК); звіт про інженерно-геологічні умови дільниці і технічного стану фундаментів прилеглих територій фактично виконаний ТОВ "ВКП Мегабуд". Доказів, що складена уповноваженими установами та підприємствами документація і є виконанням зобов’язань ТОВ ПП АПБ "Новий вік"за вищевказаними договорами та актами суду не подано. Між тим, суд звертає увагу на те, що, до прикладу, висновок про технічний стан будинку за результатами обстеження був затверджений Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій 31.01.06р., розрахунок несучих конструкцій і основ будинку затверджений НДБІБК 23.12.05р., тоді як акти приймання-передачі про виконання договору між позивачем та ПП АПБ "Новий вік"складені значно раніше 27.07.05р., 26.10.05р., що виключає доводи позивача про те, що у актах виконаних робіт ПП АПБ "Новий вік"звітувало про фактичну виконану роботу, для виконання якої, за припущенням позивача, могло залучати інших субпідрядників, в т.ч. НДБІБК.

За наведених обставин, суд вважає правомірним висновок податкового органу про завищення валових витрат на суму 226 212 грн. за III кв. 2006 року (138000+88 212 грн.)

Що стосується віднесених позивачем до складу валових витрат з придбання послуг у ТОВ "Тимрет"на загальну суму 222 250 грн. у III кв., IV кв. 2007р.

Як зазначалось вище, перевіркою встановлено та відображено у акті перевірки на стор.22, що позивач відніс до складу валових, витрати виготовлення кошторисної документації згідно акту від 17.09.2007 року виконаних ТОВ "Тимрет"робіт за Договором № 168 на виготовлення кошторисної документації від 06.08.2007 року на суму 266700,0 грн., в тому числі: ПДВ 44450,0 грн. для необхідності проведення подальшої реконструкції та будівництва нової будівлі, а саме: у 2007 року у розмірі –20 000 грн.; у IV кв. 2007р. у розмірі - 202250,0 грн.

Податковим органом долучено до матеріалів справи ксерокопію вказаного акту, зробленого під час перевірки із підписами представників сторін, що склали такий акт, завіреними печатками юридичних осіб. Достовірність складання позивач не заперечив, пояснюючи помилковістю його складання та складання договору № 168 на виготовлення кошторисної документації від 06.08.2007 року.

З вказаного акту вбачається, що ТОВ "Тимрет"виконав, а замовник (позивач) прийняв перелічені у акті роботи в форматі АВК-3 на електронному носії на загальну суму 266700 грн., в т.ч. ПДВ 44450 грн., а саме: дефектний, виконаний в АВК-3 –1 примірник; локальний кошторис за формою №4 –1 примірник; договірна ціна, виконана в АВК -3 –1 примірник; зведений кошторисний розрахунок за формою №1 –1 примірник; довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3; відомість матеріалів за формою № 4-Б –1 примірник.

В судовому засіданні позивач надав суду інший договір, укладений ТОВ "Тимрет"за тим же номером і від тієї ж дати (договір консалтингу), предметом якого є зобов’язання виконавця ТОВ "Тимрет"надати послуги з проведення консультаційного обслуговування персоналу замовника, а саме: з питань знесення будівлі за адресою вул. Іллінська,12, складання кошторисів витрат на знесення, збору інформації та консультування з питань пошуку контрагентів, які займаються знесенням будівель і споруд, консультування з питань витрат на оформлення дозвільних документів на знесення будівлі, з питань роботи контрагентів, які займаються вивезенням сміття, інших відходів, пов’язаних із знесенням будівлі; з питань приведення земельної ділянки у відповідність з вимогами діючого законодавства після знесення; прогнозування використання земельної ділянки після знесення будівлі.

Позивач наполягає, що саме за цим договором, а не за договором підряду відніс до складу валових спірні витрати, на підтвердження яких подав за цією ж датою акт від 17.09.07р. приймання-передачі послуг, в якому зазначено про надані ТОВ "Тимрет"та вище перелічені послуги на таку ж суму.

За таких обставин, незрозумілим є зміст та обсяг господарської операції, яка оформлена різними за змістом (щодо обсягу наданих послуг) актами приймання-передачі, на підставі яких позивач сформував валові витрати у сумі 222 250 грн. у III кв., IV кв. 2007р, а тому суд погоджується з доводами податкового органу про те, що операції з придбання вказаних послуг носять сумнівний характер.

У розрізі наведених обставин, одного договору та актів виконаних робіт, складених між сторонами договору, які містять різну інформацію щодо наданих послуг та в яких є посилання тільки на найменування робіт, без розкриття змісту та обсягу консалтингових послуг щодо знесення будівлі, з обґрунтованим посиланням на їх вартість, є недостатнім, на думку суду, для висновку про наявність документальних підстав для віднесення таких витрат до складу валових.

Крім того, в спірному випадку, суд вважає документально непідтвердженими витрати з придбання таких послуг для фактичного їх використання у господарській діяльності, з огляду на те, що такі витрати, як встановлено в ході перевірки, та не заперечується позивачем фактично не використовувались в подальшій господарській діяльності; будівельні роботи з реконструкції будівлі, належної позивачу не проводились; контрагенти для зносу та реконструкції будівлі не залучались, відповідна дозвільна документація не виготовлялась.

Аналогічного висновку суд дійшов і при дослідженні наявності підстав для віднесення до складу валових витрат з придбання послуг у ТОВ "Техноспецторг"м. Одеса, з яким позивач впродовж 2006-2007 року уклав декілька договорів, а саме: договори підряду від 20.12.2006р. № 201206; від 12.02.07р. № 120207; від 12.03.07р. № 120307; договір про надання інжинірингових послуг № 170107 від 17.01.07р.; договори про надання послуг від 14.03.07р. № 140307; від 15.03.07р. № 150307; договір консалтингу № 030407 від 03.04.07р.

Про виконання вказаних договорів сторони цих угод склали акти приймання-передачі від 08.06.07р., від 19.06.07р., від 22.06.07р., від 26.06.07р., від 27.06.07р.

Як вбачається з вказаних актів, ТОВ "Техноспецторг"м. Одеса надало для позивача, послуги зокрема: з проведення аналізу ринку автономного котельного обладнання, систем вентиляції і кондиціонування на загальну суму 159 246 грн. (акт від 22.06.07р.); розробки методичних рекомендацій для отримання дозвільної документації на реконструкцію, а також виконання проектних робіт та ведення будівельних робіт на загальну суму 70687,18 грн. (акт від 08.06.07р.); розробки методичних рекомендацій для отримання дозвільної документації на будівництво на суму 110 560,80 грн. (акт від 19.06.07р.); консультування замовника з питань наявних та можливих ризиків при здійсненні будівництва об’єктів різного роду; організації та ведення будівництва з урахуванням ризикових факторів, тощо на загальну суму 91 560 грн. (акт від 26.06.07р.); виконання робіт, пов’язаних з розробкою плану реалізації проекту "Будівництво бізнес-центру", проведення аналізу проектних послуг на загальну суму 608 857,02 грн. (акт від 26.06.07р.); послуги з питань консультування розвитку ринку будівельних матеріалів; організації роботи з клієнтами на цьому ринку; аналіз перспективних напрямків розвитку господарської діяльності замовника, розрахунки цін на товари, тощо на загальну суму 69 900 грн. ( акт від 27.06.07р.); консалтингові послуги щодо доцільності реконструкції будівлі; пошук контрагентів для зносу та для реконструкції цієї будівлі, поточні консультації замовника, тощо на загальну суму 967 171,80 грн. (акт від 27.06.07р.).

Отже, на підставі вказаних актів приймання-передачі позивач відніс у IV кварталі 2007р до складу валових витрат всього 1 731 569 грн.

Перевіркою, згідно наданих банківських документів встановлено, що грошові кошти за виконані роботи СП "Спарта"на користь ТОВ "Техноспецторг"не перераховувались.

У спірному випадку, суду також не подано достатніх документальних доказів /первинних документів/ належності зазначених витрат позивача до складу валових витрат виробництва та обігу. Належність витрат позивача до складу валових має бути підтверджена, окрім актів виконаних робіт, іншими відповідними документами, які містять відомості про фактичне отримання послуг з урахуванням вартості таких послуг, що склала майже два мільйона грн. За відсутності такої інформації, суд вважає непідтвердженою виробничу необхідність понесених видатків від зазначених господарських операцій з придбання таких послуг з урахуванням того факту, що такі послуги фактично не використані в подальшій господарській діяльності, чого не заперечує позивач.

Крім того, приблизно у той самий період як слідує з актів виконаних робіт (наданих послуг) позивачем придбавались аналогічні послуги у різних контрагентів, наприклад, консультування щодо реконструкції та нового будівництва будівлі, відтак економічна доцільність понесення витрат для придбання однорідних послуг позивачем не обґрунтована.

За таких обставин, та за відсутності належних документальних доказів на підтвердження витрат з придбання вищезазначених послуг для фактичного використання в межах та для господарської діяльності позивача, суд погоджується з доводами відповідача про неправомірне віднесення вказаних витрат до складу валових. За встановлених судом обставин, покликання позивача на те, що закон не обмежує у часі використання таких послуг не заслуговують на увагу.

Доводи позивача про те, що податковим органом у акті перевірки не заперечується факт отримання таких послуг, а висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства будується на інших обставинах, зокрема, щодо фактичного невикористання придбаних послуг у подальшій господарській діяльності, а також щодо порушення п.п. 5.3.9. п.5.3. вищезазначеного Закону (334/94-ВР) з посиланням на те, що спірні витрати є витратами на придбання, реконструкцію, модернізацію, ремонт чи поліпшення основних засобів, а тому не повинні відноситись до складу валових, - судом не приймаються до уваги, так як такі доводи не спростовують висновку податкового органу про завищення валових витрат внаслідок порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та заниження, у зв’язку з цим, податкового зобов’язання з податку на прибуток у вказаній сумі.

При оцінюванні рішення податкового органу на предмет його правомірності суд не обмежений ані доводами податкового органу, за наявності яких останній дійшов висновку про заниження податкового зобов’язання, ані доводами позивача, за яких позивач вважає рішення неправомірним. Оспорюване рішення досліджується судом в цілому, з урахуванням тих обставин, на обов’язковість урахування яких вказує закон з питань оподаткування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про правомірність визначенння податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 545 682, 53 грн. основного платежу та застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 190 022, 88 грн. на підставі 17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 N 2181-III.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст.ст. 71, 94, 97, 158- 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.